«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Необов’язковість письмової форми заяви про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення КПК не передбачає обов’язкову письмову форми заяви про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Якщо потерпілий у судовому засіданні добровільно та однозначно відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, усвідомлюючи наслідки такої відмови, то це є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6869»
«Скасування арешту майна боржника, накладеного в межах кримінального провадження, судом в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України. Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Тож накладення арешту на майно боржника у кримінальному провадженні виключає можливість скасування такого арешту судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6823»
«Суб’єкти права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Право третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, оскаржити судове рішення щодо арешту майна Кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб – суб’єктів права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Зокрема, в абз. 7 ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що, крім підозрюваного, обвинуваченого, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна має і третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт. КПК не вимагає наявності у третьої особи обов’язкової реєстрації права власності на арештоване майно, оскільки така особа може бути власником інших майнових прав, що у подальшому можуть бути трансформовані у право власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8010»
«Способи захисту прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способів захисту прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, визначивши, що в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6532»
«Відсутність підстав для визнання вироку таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб у разі наявності даних про них у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором у кримінальному провадженні Дані про осіб у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором у кримінальному провадженні, не можуть бути підставою для визнання вироку таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб. Ці процесуальні документи, на відміну від вироку суду, містять твердження сторони обвинувачення про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК), з викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог статей 91, 92, 277, 291 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6700»
«Законність постановлених судових рішень у разі незазначення у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, якщо її застосовано судом на законних підставах. Незазначення судом у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосована спеціальна конфіскація, не свідчить про незаконність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень у цілому, якщо спеціальна конфіскація застосована судом на законних підставах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6558»
«З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Умови для відкриття провадження у справі про банкрутство Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4804 Щодо унеможливлення відкриття провадження у справі про банкрутство в разі відсутності в ініціюючого кредитора суб’єктивного права на заявлення грошових вимог до боржника Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як й інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. У випадку необґрунтованості / непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на частину шосту статті 39 КУзПБ, яка з урахуванням концепції недостатньої якості закону є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин. СП КГС ВС уточнює правові позиції у постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20 та від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, щодо застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14800»
«Обсяг прав інвестора на об'єкт нерухомості Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо обсягу прав інвестора на об`єкт інвестування, визначивши, що інвестор після виконання умов інвестиційного договору набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. Забудовник позбавлений права відчужувати об`єкт інвестування на користь будь-якої іншої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6530 Право інвестора на витребування проінвестованого об'єкта В разі порушення речових прав інвестора він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). Водночас не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6531»
«Про гарантії повернення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банківського вкладу Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6109»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?