«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Цивільно-правові відносини між обвинуваченим та потерпілим, закріплені у правочині, як частина реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Можливість кваліфікації діяння особи як шахрайства Наявність цивільно-правових відносин між обвинуваченим та потерпілим, що були закріплені у правочині, можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою та не виключають можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності складу цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3330»
«Розмежувальна ознака шахрайства та цивільно-правового делікту (умисел на привласнення майна, невиконання зобов’язання) Розмежувальною ознакою між шахрайством та цивільно-правовим деліктом є умисел особи, яка уклала договір про передачу майна, не маючи для цього повноважень. Якщо така особа у момент заволодіння майном мала умисел привласнити таке майно і не виконувати зобов’язання, що виникають з укладеного договору, то її дії містять склад шахрайства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/735»
«Дотримання строків апеляційного оскарження при подачі апеляційної скарги в останній день строку у підрозділ фельд’єгерського зв’язку З огляду на те, що фельд’єгерський зв'язок входить до системи поштового зв’язку України, подача прокурором апеляційної скарги в останній день строку, передбаченого на апеляційне оскарження (п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК), у підрозділ урядового фельд’єгерського зв’язку державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації для доставки до апеляційного суду не вважається порушенням строку на апеляційне оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2835»
«Оскарження ухвали місцевого суду про закриття кримінального провадження щодо окремих кримінальних правопорушень, які розглядаються в одному кримінальному провадженні Якщо в апеляційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття кримінального провадження лише стосовно окремих кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому, а стосовно інших кримінальних правопорушень, що ставляться йому у вину, триває судовий розгляд, то відкриття апеляційного провадження та розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2836»
«Про вимогу контролюючого органу щодо сплати митних платежів при порушенні процедури міжнародного дорожнього перевезення При порушенні процедури міжнародного дорожнього перевезення претензія контролюючого органу та викладені в ній вимоги щодо сплати митних платежів є пропозицією добровільно виконати зобов’язання в досудовому порядку, яка не породжує жодних обов’язків для перевізників або гарантійних об’єднань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1471»
«Обман як спосіб вчинення шахрайства При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Обманом визначається свідомий вплив на психіку іншої особи, що полягає у наданні завідомо неправдивої інформації, підтриманні наявної в особи помилки, неповідомленні інформації з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі нею майна або права на нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4110»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) (відсутність підстав для призначення державної соціальної допомоги) З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК, саме собою встановлення в Законі № 1768-ІІІ механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 цього Кодексу) за умови, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/721»
«Розгляд апеляційним судом скарги на ухвалу про закриття кримінального провадження без витребування матеріалів кримінального провадження з місцевого суду Розгляд апеляційним судом апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження без витребування матеріалів кримінального провадження з місцевого суду унеможливлює перевірку законності та обґрунтованості рішення, що оскаржується, та свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1134»
«Проникнення у житло (заволодіння чужим майном із зачиненої кімнати, права доступу до якої орендар не мав) Викрадення майна вважається вчиненим із проникненням у житло, якщо обвинувачений, який орендував одну кімнату у двокімнатній квартирі, таємно заволодів чужим майном з іншої кімнати, що була зачинена власником та доступу до якої він не мав відповідно до умов договору оренди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/715»
«Визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили Тлумачення статті 220 ЦК України свідчить, що рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. І, відповідно, не виключається визнання договору недійсним, який був визнаний дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення, як такого, що вчинений на шкоду кредитору (фраудаторний договір). Приватно-правовий інструментарій (зокрема, визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3438»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) (відсутність підстав для призначення державної соціальної допомоги) З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК, саме собою встановлення в Законі № 1768-ІІІ механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 цього Кодексу) за умови, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/721»
«Право цивільного відповідача на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову Цивільний відповідач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 393 КПК має право на апеляційне оскарження рішення слідчого судді, ухваленого з метою забезпечення цивільного позову, оскільки питання, які виникають під час вирішення цивільного позову, безумовно стосуються прав та інтересів як цивільного позивача, так і цивільного відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4015»
«Умови допустимості як доказів показань свідка, наданих у режимі відеоконференції Якщо проведення допиту свідка у режимі відеоконференції не вплинуло на ефективність участі сторони захисту у судовому процесі та не перешкодило реалізації прав обвинуваченого, у тому числі права на допит свідка, підстави для визнання показань свідка недопустимим доказами відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4277 Вчинення шахрайства (ст. 190 КК) під виглядом укладання належним чином оформленої цивільно-правової угоди При обвинуваченні особи у вчиненні шахрайства під час укладення договорів цивільно-правового характеру необхідно в обов’язковому порядку встановлювати умисел особи на заволодіння майном у момент його отримання; в іншому випадку мова йтиме про відсутність складу злочину «шахрайство» та наявність цивільно-правових відносин між особами. Не виключені випадки, коли особа укладає той чи інший цивільно-правовий договір (кредитний, купівлі-продажу, оренди, комісії тощо) лише для того, щоб приховати справжній характер своїх дій, спрямованих на незаконне безоплатне заволодіння чужим майном. Як наслідок, має місце обман у намірах – обман щодо тих цілей, на які планується використати майно, отримане на підставі цивільно-правового договору. Інакше кажучи, наявність формальних (навіть належним чином оформлених) цивільно-правових відносин, за допомогою яких суб’єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинна бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5103»
«Критерії розмежування злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК. Кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 222 КК за наявності умислу, спрямованого лише на одержання кредиту шляхом надання недостовірної інформації. Головними критеріями розмежування злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК, є спрямованість умислу та момент його виникнення. На відміну від шахрайства, у разі вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами умисел винного спрямований на тимчасове отримання кредитних коштів з їх подальшим поверненням. Шахрайство з фінансовими ресурсами є закінченим злочином з моменту надання завідомо неправдивої інформації незалежно від того, чи буде досягнуто мету такого діяння. Оскільки умисел обвинуваченого був спрямований лише на одержання кредиту, шляхом надання недостовірної інформації, у діях обвинуваченого наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, а не ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7725»
«Розмежувальна ознака шахрайства та цивільно-правового делікту (умисел на привласнення майна, невиконання зобов’язання) Розмежувальною ознакою між шахрайством та цивільно-правовим деліктом є умисел особи, яка уклала договір про передачу майна, не маючи для цього повноважень. Якщо така особа у момент заволодіння майном мала умисел привласнити таке майно і не виконувати зобов’язання, що виникають з укладеного договору, то її дії містять склад шахрайства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/735»
«Допустимість доказів при долученні матеріалів кримінальної справи, розслідування якої здійснювалось відповідно до КПК 1960 року, при об’єднанні з кримінальним провадженням, розслідування якого здійснюється у порядку, передбаченому КПК 2012 року Долучення матеріалів кримінальної справи, розслідування якої здійснювалось відповідно до КПК 1960 року за заявою потерпілого, при об’єднанні з кримінальним провадженням, розслідування якого здійснюється у порядку, передбаченому КПК 2012 року, не призводить до автоматичного визнання доказів недопустимими, якщо вони зібрані у порядку, що діяв до набрання чинності КПК 2012 року, та з урахуванням того, що відомості до ЄРДР за заявою потерпілого були внесені за тим же фактом, за яким вже здійснювалося досудове розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4161»
«Неможливість розширеного тлумачення випадків обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачених ч. 2 ст. 242 КПК Випадки обов’язкового проведення експертизи у кримінальному провадженні, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, є імперативними та не підлягають розширеному тлумаченню. З урахуванням формулювання п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК експертиза не повинна призначатися у тому разі, коли предметом кримінального правопорушення є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можна достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших джерел доказування, крім експертиз. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/975»
«Зміна апеляційним судом формулювання обвинувачення та обов’язкове дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 404 КПК Зміна апеляційним судом формулювання обвинувачення, що визнане доведеним судом першої інстанції та пов`язане з встановленням фактичних обставин кримінального провадження, може мати місце лише за результатами безпосереднього дослідження в порядку ч. 3 ст.404 КПК доказів, на яких ґрунтуються відповідні висновки суду першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1132»
«Виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб Виділення матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, ураховуючи системне тлумачення КПК, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, оскільки перешкоджає суду повно, об’єктивно та всебічно з’ясувати обставини кримінального провадження і постановити судове рішення, яке б відповідало вимогам КПК та Конвенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1056»
«Грабіж (обман або зловживання довірою як спосіб отримання доступу до майна, відкрите вилучення майна) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то дії особи потрібно кваліфікувати як грабіж (ст. 186 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/718»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?