«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами в розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі й відповідні постанови прокурора та ухвали слідчих суддів) повинні бути досліджені судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. Якщо в матеріалах досудового розслідування, які були відкриті стороні захисту, є протокол про результати НСРД, але відсутні процесуальні документи, що стали підставою для проведення цих дій, то за потреби ознайомлення з цими документами сторона захисту повинна заявити слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних процесуальних документів до матеріалів кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/909»
«Недопустимість доказів, отриманих під час допиту потерпілих у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без можливості бачити осіб, які допитуються Проведення допиту потерпілих під час судового провадження у режимі відеоконференції без постановлення мотивованої ухвали та без надання можливості бачити осіб, які допитуються, є підставою для визнання доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/882»
«Розмежувальні ознаки суміжних складів злочинів, передбачених ст. 190 «Шахрайство» та ст. 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» КК Розмежувальною ознакою між суміжними складами злочинів, передбаченими ст. 190 «Шахрайство» та ст. 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою» КК, є суспільно небезпечні діяння «заволодіння» (ст. 190 КК) та «заподіяння майнової шкоди» (ст. 192 КК). У першому випадку майно або право на майно переміщується зі сфери володіння власника у сферу володіння винуватої особи чи третіх осіб, а в другому – має місце неотримання потерпілим майна або права на майно, яке він мав би отримати у свою власність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/733»
«Неприпустимість спростування даних, що містяться в повідомленні про підозру, в порядку цивільного судочинства Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, як недостовірної інформації у порядку цивільного судочинства є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/175»
«Допустимість матеріалів НСРД як доказів винуватості особи (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК) (перекваліфікація з ч. 3 ст. 368 КК на ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК, а згодом було виключено ч. 3 ст. 364 КК) Якщо на момент звернення слідчого до апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД злочин, вчинений особою, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК, однак надалі дії цієї особи були перекваліфіковані на ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК, а згодом було виключено ч. 3 ст. 364 КК (у зв’язку з виключенням цієї норми з КК), то матеріали НСРД є допустимими доказами та можуть використовуватися як доказ винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/861»
«Передумови застосування позовної давності у справі про банкрутство Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3793»
«Неможливість притягнення до відповідальності за ст. 390 КК у випадку застосовування заходів стягнення, визначених КВК, за порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі Неодноразові порушення трудової дисципліни і встановленого порядку відбування покарання особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі, за кожне з яких до неї застосовувалися заходи стягнення, визначені КВК, не можуть бути підставою притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності за систематичне порушення громадського порядку чи встановлених правил проживання (ч. 1 ст. 390 КК), оскільки порушує принцип, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3187»
«Підслідність кримінальних проваджень. Право прокурора доручити здійснення досудового розслідування іншому органу (ст. 216, ч. 7 ст. 214 КПК). Підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК. На підставі ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення, окрім того, що віднесене до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, лише у випадку здійснення органом, визначеним у ст. 216 КПК, досудового розслідування у розпочатому кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування його неефективності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/833»
«Обов`язок прокурора перевірити обставини, які підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості (ст. 470 КПК). Обов`язки суду при затвердженні угоди про визнання винуватості. Перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов`язком прокурора. При цьому, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК, або за наявності для того підстав - ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 389-1 КК) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3066»
«Питання щодо розподілу/компенсації процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні, не розглядаються в порядку цивільного судочинства Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/893»
«Необхідність надання апеляційним судом правової оцінки доводам, викладеним в апеляційній скарзі, про причини пропуску строку для її подання у випадку відмови у відкритті апеляційного провадження Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд має надати правову оцінку доводам, викладеним в скарзі, про причини її подання після спливу одного року з дня складення тексту рішення, та врахувати що частиною третьою статті 354 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що строк може бути поновлено у разі пропуску подачі скарги до суду з інших поважних причин, крім випадків зазначених в частині другій статті 358 цього Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4138»
«Шахрайство. Одержання неправомірної вигоди з метою її привласнення. Кваліфікація підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди Одержання винуватим неправомірної вигоди від іншої особи нібито для передачі її службовій особі з наміром її не передавати, а привласнити, слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК). Якщо при цьому винуватий схиляє особу, яка надала неправомірну вигоду, до передачі йому такої вигоди, то його дії слід додатково кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, відповідна частина ст. 369 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3086»
«Визнання доказів та похідних від них недопустимими у зв’язку з використанням копій відеофонограм (фонограм), а не їх оригіналів (фіксація НСРД) Використання стороною обвинувачення копій відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках, на які фіксувалися НСРД, а не їх оригіналів, тягне за собою визнання всіх похідних від них доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/982»
«Строки оскарження підозрюваним, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу Главою 24-1 КПК не встановлено будь-яких особливостей щодо порядку оскарження підозрюваним, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia), ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу. У цьому випадку застосовуються загальні правила, визначені КПК, стосовно строків оскарження таких ухвал. Правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не застосовується в разі оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7664»
«Відшкодування шкоди приватним нотаріусом у разі його недбалих дій при посвідченні договору купівлі-продажу Шкода, завдана недбалими діями приватного нотаріуса при здійсненні посвідчення договору купівлі-продажу квартири, відшкодовується ним у повному обсязі, якщо не доведено подання особою, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, підроблених документів чи неправдивої інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11830»
«Звільнення від відбування покарання за законом про амністію при призначенні остаточного покарання за правилами про сукупність злочинів або сукупність вироків Враховуючи принципи призначення покарання, а також те, що за вироком суду при сукупності злочинів чи вироків, засудженому призначається остаточне покарання, на осіб, які вчинили кілька злочинів передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК, або засуджених за сукупністю злочинів, поширюється дія закону про амністію, якщо жоден із злочинів, що входить до сукупності не виключає можливості застосування амністії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/190»
«Розмежування повторного злочину та продовжуваного злочину у випадку вчинення кількох самостійних епізодів кримінальної протиправної поведінки Продовжуваний злочин це діяння, ознаки якого передбачені однією статтею або частиною статті КК і складається з двох або більше тотожних злочинних дій, що мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) і утворюють у своїй сукупності єдиний злочин. Можливість кваліфікації кількох діянь як одного продовжуваного злочину залежить від конкретних обставин того чи іншого кримінального провадження. Якщо кожен з епізодів вчиняється з самостійним умислом підстав вважати злочин продовжуваним немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5567»
«Обов’язкова ознака кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 191 КК. Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК, є спеціальна мета легалізації майна – надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, визначеними ст. 209 КК. Невстановлення цієї ознаки свідчить про відсутність події злочину, передбаченого ст. 209 КК. Якщо обсяг повноважень засновника приватного підприємства відповідно до його статуту свідчить про здійснення засновником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, притаманних службовій особі, така особа є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7714»
«Встановлення та доведення факту нереальності господарських операцій На підставі закону отримання податковим органом податкової інформації, акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, у яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулися, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону. Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань і відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань за укладеними ним договорами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5771»
«Виправдання за ч. 2 ст. 367 КК (обов’язок за правильність заповнення документів покладено на заявника, діями службової особи матеріальних збитків не заподіяно) Підстави для притягнення до відповідальності посадової особи, яка здійснює державну реєстрацію, за ч. 2 ст. 367 КК відсутні, якщо відповідальність за правильність заповнення документів, поданих на реєстрацію, покладається на заявника і при цьому власнику майна діями службової особи, котра здійснила державну реєстрацію, жодних матеріальних збитків заподіяно не було. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/797»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?