«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Відсутність ознак провокації. Загальний абстрактний вираз готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби Контроль за вчиненням злочинів у формі оперативної закупки наркотичних засобів не є провокацією злочинів, якщо пропозиція таємного агента була лише загальним абстрактним виразом готовності цього агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби, а засуджений після цього добровільно продовжує спілкуватися з таємним агентом, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» купувати наркотичні засоби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/466»
«Вручення повідомлення про підозру судді Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді іншому суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/412»
«Шахрайство (позика коштів під приводом погашення заборгованості, застава майна, яке вже знаходиться у заставі, відсутність наміру повертати кошти). Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 383 КК Позику коштів у потерпілого під приводом погашення заборгованості за кредитним договором та надання у заставу майна, яке вже знаходиться у заставі, за відсутності наміру повернути кошти, позичені у потерпілого, слід розцінювати як шахрайство. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 383 КК, полягає у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину, направленому суду, прокурору, слідчому або органу дізнання, і цей злочин вважається закінченим з моменту надходження такого повідомлення до цих адресатів, незалежно від того, чи порушено кримінальну справу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/725»
«Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4315»
«Шахрайство. Одержання неправомірної вигоди з метою її привласнення. Кваліфікація підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди Одержання винуватим неправомірної вигоди від іншої особи нібито для передачі її службовій особі з наміром її не передавати, а привласнити, слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК). Якщо при цьому винуватий схиляє особу, яка надала неправомірну вигоду, до передачі йому такої вигоди, то його дії слід додатково кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, відповідна частина ст. 369 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3086 Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний сам схилив (підбурив) надавача до передачі коштів, його дії підлягають додатковій кваліфікації за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 та відповідною частиною ст. 369 КК. Важливим аспектом у цьому контексті є визначення характеру дій особи: спонукальний чи інформативний. Якщо поведінка особи мала лише інформативний характер (наприклад, вона просто не відмовилася «допомогти»), а не спонукальний, склад підбурювання відсутній. Сама собою наявність домовленості про передачу грошей, які обвинувачений планував привласнити (шахрайство), не є автоматичним доказом підбурювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15223»
«Рахунки, на які не накладається арешт виконавчою службою Рахунки, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4056»
«Грабіж (обман або зловживання довірою як спосіб отримання доступу до майна, відкрите вилучення майна) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то дії особи потрібно кваліфікувати як грабіж (ст. 186 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/718»
«Процесуальна дієздатність прокурора при поданні повторної апеляційної скарги після повернення апеляційної скарги особі, яку представляє прокурор Вступаючи у справу шляхом подання апеляційної скарги на боці державного органу, який здатен самостійно реалізувати свої процесуальні права учасника справи та активно реалізовує їх, прокурор фактично дублює цей орган, надаючи йому у такий спосіб додаткові переваги перед іншою стороною спору, яка натомість опиняється у гірших умовах порівняно з реалізацією процесуальних прав, підтримуваним прокурором, відповідачем Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2873»
«Відмежування шахрайства від грабежу. Момент закінчення грабежу та шахрайства. Кваліфікація утримання майна, одержаного шляхом шахрайства, після викриття обману потерпілим Основною ознакою об'єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього. Подальші ненасильницькі дії (наприклад, втеча), які вчиняються винним вже після добровільної передачі потерпілим майна чи права на нього та фактичного одержання винним майна чи права на нього (закінчення шахрайства), з метою утримання майна потерпілого, який викрив обман, не свідчать про переростання шахрайства у відкрите викрадення чужого майна і не впливають на кваліфікацію цього суспільно небезпечного діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/58»
«Оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/522»
«Можливість виникнення зобов′язання із відшкодування шкоди за наявності договірних правовідносин між сторонами. Відносини із відшкодування шкоди й відповідно відповідальність за завдану шкоду може мати місце, як правило, лише за відсутності договірних правовідносин, а за наявності останніх має йтися про договірну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/297»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний сам схилив (підбурив) надавача до передачі коштів, його дії підлягають додатковій кваліфікації за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 та відповідною частиною ст. 369 КК. Важливим аспектом у цьому контексті є визначення характеру дій особи: спонукальний чи інформативний. Якщо поведінка особи мала лише інформативний характер (наприклад, вона просто не відмовилася «допомогти»), а не спонукальний, склад підбурювання відсутній. Сама собою наявність домовленості про передачу грошей, які обвинувачений планував привласнити (шахрайство), не є автоматичним доказом підбурювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15223»
«Заборона застосування покарання у виді обмеження волі до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років (ст. 61 КК) Застосування судом покарання у виді обмеження волі до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років (ст. 61 КК), є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5582»
«Кваліфікація доступу до майна шляхом обману або зловживання довірою з подальшим таємним заволодіння цим майном (ст. 185 КК) Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося таємно, то такі дії слід кваліфікувати як крадіжку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11»
«Щодо стягнення шкоди за наявності договірних правовідносин За наявності договірних правовідносин між сторонами застосовується договірна відповідальність, а не деліктна. Стягнення недоговірної шкоди можливе лише за відсутності договірних відносин. ОП КЦС ВС відступила від висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/8180/15-ц, провадження № 61-10576св18, згідно з яким у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми права про деліктну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13382»
«Обман не власника, а особи, уповноваженої на вчинення юридично значущих дій щодо майна, як спосіб вчинення шахрайства (ст. 190 КК) Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна або права на нього. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Те, що в кримінальному провадженні спосіб обману та заволодіння майном не є типовим (реєстрація у державного реєстратора за допомогою підроблених документів права на квартиру, що належала померлій) не виключає злочинності цього діяння, яке прямо передбачене у кримінальному законі. Крім того, слід зауважити, що, розглядаючи також «нетипову» справу про вчинення шахрайства, Верховний Суд України у своїй постанові від 24 листопада 2016 року (справа № 5-250кс(15)16) висловив правову позицію що «до суб’єктів обману при вчиненні шахрайства належать не лише власники, а й інші особи, уповноважені на вчинення юридично значущих дій стосовно майна. Введення таких осіб в оману дає підстави говорити про опосередковане вчинення шахрайства. Оскільки ст. 190 КК не вимагає, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігались». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/57»
«Порушення вимог ст. 290 КПК. Відкриття матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду Системне тлумачення указаних положень ст. 290 КПК України дає підстави вважати, що відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду (за виключенням випадків, прямо передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, ст. 330 КПК). Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 16 березня 2017 року № 5-364кс16 та від 12 жовтня 2017 року № 5-237кс(15)17, чинний КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування. Цей висновок mutatis mutandis (з урахуванням відмінностей) було підтверджено й Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року (справа № 751/7557/15-к). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1019»
«Обман як спосіб вчинення шахрайства При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Обманом визначається свідомий вплив на психіку іншої особи, що полягає у наданні завідомо неправдивої інформації, підтриманні наявної в особи помилки, неповідомленні інформації з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі нею майна або права на нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4110»
«Шахрайство (ст. 190 КК) при отриманні майна за умови виконання зобов’язання. Обман та зловживання довірою як способи вчинення шахрайства Як випливає зі змісту ст. 190 КК та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної робити тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4109»
«Юрисдикція спору за позовом власника земельної ділянки щодо оскарження рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за третьою особою на підставі підробленого судового рішення Спір за позовом власника земельної ділянки про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та вчиненого на підставі цього рішення запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку за третьою особою, як таких, що відбулися на підставі підробленого судового рішення, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1119»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?