«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
Стаття 190 КК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 190. Шахрайство
Правові позиції Верховного Суду
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 190
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 520/12400/13-к
«Непризначення обов’язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна за ч. 4 ст. 190 КК є неправильним застосуванням кримінального закону Непризначення судом додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією норми, закріпленої у ч. 4 ст. 190 КК, є неправильним застосуванням кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/59»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/1621/17
«Щодо змісту віндикаційного позову Змістом віндикаційного позову є повернення саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника та збереглася в натурі. У разі загибелі індивідуально визначеного майна власник (законний володілець) може вимагати лише відшкодування збитків. Водночас питання про можливість повернення індивідуально визначеної речі, яка зазнала змін, переробки, має вирішуватися залежно від характеру таких змін, їх істотності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2526»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 335/8665/16-к
«Проникнення відсутнє. Момент виникнення умислу на викрадення майна (ст. 185 КК) Кваліфікуюча ознака «проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища» відсутня, якщо умисел на викрадення майна виник вже під час перебування у зазначених приміщеннях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/91»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 166/938/17
«Заміна апеляційним судом засудженому покарання, від якого його було звільнено з випробуванням, на покарання, яке слід відбувати реально, здійснюється у формі вироку З огляду на положення статей 420, 421 КПК рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від відбування якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1181»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 536/1048/16-к
«Проведення огляду житла чи іншого володіння за добровільною згодою особи, яка ним володіє Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/967»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 137/2191/15-к
«Умови, за наявності яких допускається посилення покарання за результатами нового розгляду справи Посилення покарання за результатами нового розгляду справи допускається виключно при існуванні двох умов: оскарження попереднього вироку в апеляційному порядку прокурором, потерпілим або його представником через обрання занадто м’якого заходу примусу та прийняття апеляційним судом рішення про скасування вироку саме за вказаними доводами. Якщо ж вирок було скасовано в апеляційному порядку на інших підставах, власне факт оскарження його через м’якість покарання учасниками процесу зі сторони обвинувачення не усуває процесуальних обмежень, установлених ч. 2 ст. 416 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/172»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 127/9767/14-к
«Шахрайство (ст. 190 КК) при отриманні майна за умови виконання зобов’язання. Обман та зловживання довірою як способи вчинення шахрайства Як випливає зі змісту ст. 190 КК та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної робити тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4109»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 755/20883/15-ц
«Визнання договору дарування недійсним на підставі статті 233 ЦК України у зв’язку з його укладенням з метою збереження майна від можливої конфіскації Укладення договору дарування з метою збереження майна від можливої конфіскації у зв'язку з порушенням та розглядом кримінальної справи стосовно дарувальника не є тяжкою обставиною, яка згідно зі статтею 233 ЦК України може бути підставою для визнання недійсним договору дарування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6975»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 760/12094/13-к
«Шахрайство (ст. 190 КК) при отриманні майна за умови виконання зобов’язання. Обман та зловживання довірою як способи вчинення шахрайства Як випливає зі змісту ст. 190 КК та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов'язання належить кваліфікувати як шахрайство в тому разі, коли винна особа в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної робити тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг. Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або у приховуванні відомостей про різноманітні обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого. До вказаних обставин відносяться й такі, що стосуються певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4109»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 346/883/15-к
«Оцінка факту зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного при застосуванні положень ч. 2 ст. 49 КК Під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез’явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо). Така підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування, як «місцезнаходження підозрюваного невідоме», передбачена ч. 1 ст. 281 КПК, може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв’язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов’язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства. Клопотання потерпілого у суді першої інстанції чи доводи поданої ним апеляційної скарги щодо перевірки підстав зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного на предмет можливого ухилення цього підозрюваного від досудового слідства та зупинення перебігу давності відповідно до ч. 2 ст. 49 КК зумовлюють обов'язок суду вжити заходів щодо такої перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5564»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 758/4873/16-ц
«Ненадання власником транспортного засобу технічного паспорту страховій компанії як підстава для відмови від здійснення страхової виплати Встановивши, що позивач мав право не надати страховій компанії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) лише у разі викрадення транспортного засобу шляхом розбою, однак доказів вчинення розбою не надав, суд дійшов правильного висновку, що позивач не виконав вимоги укладеного між сторонами договору добровільного страхування, тому дії відповідача по відмові від здійснення страхової виплати узгоджуються з положеннями частини другої статті 991 ЦК України і не суперечать умовам договору страхування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2865»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 362/6190/14-к
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 243/10858/16
«Проведення апеляційним судом судового засідання за участю особи, яка проявляла ознаки легкої розумової відсталості, за відсутності захисника Оскільки засуджений, відповідно до висновку експертизи, проявляв ознаки легкої розумової відсталості в ступені легкої дебільності з легко вираженими, компенсованими емоційно-вольовими розладами нестійкого типу, що не впливало на здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними - участь захисника в такому кримінальному провадженні є обов'язковою. Проведення апеляційним судом судового розгляду без участі захисника, участь якого є обов'язковою є істотним порушенням права обвинуваченого на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3103»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 308/8180/15-ц
«Про розмежування договірної заборгованості та деліктної відповідальності за завдану шкоду Кредитна заборгованість за договором є наслідком договірно-зобов'язальних правовідносин, а не майновою шкодою від протиправної поведінки. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок та вина заподіювача. ОП КЦС ВС у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15-ц (провадження № 61-4447 сво 18) відступила від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, згідно з яким у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми права про деліктну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13383»
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/21962/15-ц
«Сфера застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо неможливості застосування статті 625 ЦК України до правовідносин, що виникають з приводу виконання судових рішень, визначивши, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3965»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 760/10232/14-к
«Розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції за відсутності захисника, участь якого є не обов’язковою, якщо обвинувачений не заявляв клопотання про відкладення розгляду ОСОБА_1 не заявляв клопотань про відкладення розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції у зв'язку з відсутністю його захисника та необхідністю його участі, а тому доводи касаційної скарги про порушення його прав у зв’язку зі здійсненням апеляційного провадження за відсутності захисника, а також за відсутності потерпілої, колегія суддів вважає необґрунтованими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3126»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 658/1658/16-к
«Відмежування шахрайства від грабежу. Момент закінчення грабежу та шахрайства. Кваліфікація утримання майна, одержаного шляхом шахрайства, після викриття обману потерпілим Основною ознакою об'єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього. Подальші ненасильницькі дії (наприклад, втеча), які вчиняються винним вже після добровільної передачі потерпілим майна чи права на нього та фактичного одержання винним майна чи права на нього (закінчення шахрайства), з метою утримання майна потерпілого, який викрив обман, не свідчать про переростання шахрайства у відкрите викрадення чужого майна і не впливають на кваліфікацію цього суспільно небезпечного діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/58»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 459/2045/15-к
«Вчинення шахрайства одночасно шляхом обману і зловживання довірою Відповідно до ст. 190 КК шахрайство може бути вчинено шляхом обману чи зловживання довірою, що не виключає можливості вчинення цього правопорушення одночасно двома способами, визначеними у диспозиції цієї статті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5653»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 461/6861/16-к
«Визначення наявності судимості й повторності у випадку, коли особа за переднім вироком відбула частину призначеного покарання, а потім була звільнена по амністії (питання про застосування ч. 3 ст. 88 КК і ст. 89 КК) Правила ч. 3 ст. 88 КК не поширюються на засуджених, які були звільнені від відбування покарання на підставі акту амністії не за вироком суду, а на підставі ухвали суду після відбуття ними частини призначеного покарання; до них застосовуються положення ст. 89 КК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5569»
Пов'язані норми права
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?