«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Кваліфікація дій щодо підроблення, складання, видачі та збуту офіційного документа та використання завідомо підробленого документа Використання завідомо підробленого листка непрацездатності може містити ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК. Використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) є самостійним складом злочину, який не охоплюється підробленням, складанням, видачею та збутом офіційного документа (частини 1, 2 ст. 358 КК). Використання завідомо підробленого документа є закінченим з моменту, коли документ пред’явлено або подано особою, незалежно від того, чи вдалося їй досягти поставленої мети. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6181»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) та його види Обман як спосіб шахрайства (ст. 190 КК) може бути вчинений як шляхом активної, так і шляхом пасивної поведінки обвинуваченого. Зокрема, обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом активної поведінки, може полягати у повідомленні (зазначенні у заяві) завідомо неправдивих відомостей, що стали підставою для нарахування соціальної допомоги, а обман у письмовій формі, що вчиняється шляхом пасивної поведінки, – у неповідомленні (незазначенні) обвинуваченим відомостей, що є підставою для фактичного припинення нарахувань та виплат призначеної соціальної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5299»
«Притягнення до кримінальної відповідальності сільського голови за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради (ст. 382 КК) Сільський голова підлягає кримінальній відповідальності за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради (ст. 382 КК), оскільки відповідно до законодавства України про службу в органах місцевого самоврядування процедура поновлення такого працівника за рішенням суду, що здійснюється сільським головою одноособово, є відмінною від процедури призначення особи на виборну посаду сільської ради, що може мати місце виключно на підставі рішення цієї ради. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5302»
«Умови притягнення до відповідальності за ст. 190 КК у разі невнесення особою відомостей у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги Невнесення особою відомостей у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що подається разом з іншими документами для призначення такої допомоги, може визнаватися обманом, як способом учинення шахрайства (ст. 190 КК) лише у випадку, якщо така інформація стала підставою для призначення соціальної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4579»
«Про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення прав співвласників щодо володіння та користування житлом Перешкоджання вселенню співвласників у житло всупереч рішенню суду про вселення є порушенням прав володіння та користування таких співвласників і свідчить про наявність підстав для відшкодування їм завданої таким порушенням моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6239»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Застосування апеляційним судом принципу безпосередності дослідження доказів при скасуванні виправдувального вироку. Випадки, коли нове безпосереднє дослідження доказів апеляційним судом не вимагається. Положення ст. 23 КПК не слід розглядати як такі, що автоматично висувають вимогу про нове дослідження доказів у суді апеляційної інстанції кожного разу, коли йдеться про скасування виправдувального вироку. У випадку, якщо апеляційний суд робить лише юридичну оцінку ситуації, але не ставить під сумнів установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, то це не вимагає нового безпосереднього дослідження доказів цим судом. Тобто, апеляційний суд в кожному конкретному випадку, визначає обсяг дослідження доказів, який буде достатнім для встановлення обставин кримінального провадження, з дотриманням норм кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5664»
«Недопустимість доказів у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5091»
«Обман як спосіб вчинення шахрайства При шахрайстві волевиявлення потерпілого фальсифікується, потерпілий в цьому випадку діє під впливом обману, який є інструментом впливу на волю і свідомість потерпілого. Обманом визначається свідомий вплив на психіку іншої особи, що полягає у наданні завідомо неправдивої інформації, підтриманні наявної в особи помилки, неповідомленні інформації з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі нею майна або права на нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4110»
«Недопустимість доказів у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5091»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Порядок оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення Оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватись в тому ж порядку, що і оскарження виправленого судового рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1078»
«Відсутність доказового значення рішення суду іншої юрисдикції і його безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом Рішення суду у цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом, оскільки завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди у вказаних юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред’явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють чи винна конкретна особа у його вчиненні. Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4609»
«Кваліфікація дій співвиконавця розбою (ст. 187 КК) Виконавцем розбою (ст. 187 КК) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка своїми діями разом з іншими співучасниками безпосередньо, навіть частково, виконала склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 187 КК. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4542»
«Нарахування банком заборгованості за здійснення операцій за кредитним рахунком клієнта, які він не замовляв і не оформляв, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Факт здійснення операцій за кредитним рахунком власника кредитної картки, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді нарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування банком плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4646»
«Технічна помилка у разі зазначення в обвинувальному акті не того номера ЄДРПОУ потерпілої особи-підприємства Зазначення в обвинувальному акті не того номера ЄДРПОУ потерпілої особи-підприємства, під яким ця юридична особа зареєстрована в ЄДРПОУ, не свідчить про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 200 КК, а є технічною помилкою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7705»
«Умови визнання перекладу процесуального документа без повідомлення перекладача про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад допустимим доказом Переклад процесуального документа без повідомлення перекладача про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад (ст. 128 КПК 1960 року), не тягне визнання такого документу та доказів, отриманих за результатами його виконання, недопустимими доказами, якщо сторони не порушували питання про правильність перекладу, всі завдання, поставленні у процесуальному документі, виконані повністю, а у подальшому переклад у кримінальному провадженні здійснювався іншим перекладачем, якому було роз’яснено його права та обов’язки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3371»
«Передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, якою визначено підстави для відмови у відкритті провадження у справі, зокрема у разі якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4806»
«Умови притягнення до відповідальності за ст. 190 КК у разі невнесення особою відомостей у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги Невнесення особою відомостей у декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що подається разом з іншими документами для призначення такої допомоги, може визнаватися обманом, як способом учинення шахрайства (ст. 190 КК) лише у випадку, якщо така інформація стала підставою для призначення соціальної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4579 Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, не є предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговано повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи, а тому така декларація не є предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4580»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?