ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 , за участю:
прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2020 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2020 року кримінальне провадження №12014050800003159, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 листопада 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року вищезазначена ухвала місцевого суду залишена без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять судові рішення скасувати, призначивши новий розгляд провадження в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначають, що місцевий суд не перевірив правильності визначення розмірів збитків, заподіяних вчиненням кримінального правопорушення, а також безпідставно погодився з висновком прокурора про не встановлення осіб, які його вчинили, оскільки органам досудового розслідування були відомі такі особи. На їх думку, перебіг давності у цьому провадженні зупинився, оскільки особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, ухилилась від слідства і суду. Стверджують, що суд апеляційної інстанції в ухвалі Донецького апеляційного суду від 06 квітня 2020 року незаконно вказав про неможливість оскарження в касаційному порядку цього судового рішення. Зазначають, що апеляційний розгляд провадження відбувся незаконним складом суду.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечує проти задоволення касаційної скарги та просить залишити судові рішення без змін.
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, проте це не перешкоджає розгляду скарги по суті, оскільки вони належно ознайомлені про місце та час розгляду даного провадження.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, не погоджуючись з ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2020 року про закриття провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050800003159, саме через не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу. На обґрунтуванням своїх вимог щодо скасування оскаржуваного судового рішення та призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджували про невідповідність висновків суду про не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, даним матеріалів провадження, які були досліджені місцевим судом, у тому числі через наявність інформації щодо осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та неправильну кваліфікацію дій цих осіб.
Для підтвердження доводів, наведених в апеляційній скарзі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили апеляційний суд витребувати матеріали кримінального провадження, які були предметом дослідження місцевого суду.
Однак, місцевий суд надіслав до апеляційного суду тільки матеріали провадження за клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження разом з вказаною вище апеляційною скаргою (а.п. 24).
Матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050800003159, які були предметом дослідження місцевого суду до апеляційного суду не надсилались.
Отже, суд апеляційної інстанції не витребовував і не перевіряв вказані матеріали кримінального провадження, хоча фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Дані обставини, унеможливили перевірку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду, яке оскаржувалося з підстав наведених у апеляційній скарзі, що є порушенням права на справедливий розгляд.
Крім цього, відповідно до ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
При цьому усупереч вимогам ст. 419 КПК України відповіді на доводи апеляційної скарги носять загальний характер і не підтверджені матеріалами кримінального провадження.
Зазначені порушення суду апеляційної інстанції є істотними, оскільки перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Разом з тим, доводи скаржників щодо упередженості суддів при розгляді апеляційної скарги є безпідставними, оскільки не підтверджені належними доказам, а заявлений суддям відвід розглянутий у встановленому законом порядку.
При новому апеляційному розгляді суду належить усунути зазначені порушення та перевірити доводи апеляційної скарги, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, із урахуванням усіх обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у належно мотивованому процесуальному документі згідно з вимогами закону.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд