«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Заборона стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність (при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову) При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/932»
«Одночасне притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК При вирішенні питання чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/745 Додержання принципу «non bis in idem» при одночасному притягненні до відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 286 КК При вирішенні питання, чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3168»
«Юрисдикція спору щодо повернення органами досудового розслідування речей, вилучених як речових доказів у ході кримінального провадження Вимоги про повернення органами досудового розслідування речей, вилучених як речових доказів у ході кримінального провадження та долучених до матеріалів кримінального провадження підлягають розгляду у порядку кримінального судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1569»
«Щодо відшкодування витрат, пов'язаних із лікуванням потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді Відповідно до статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов'язані із лікуванням потерпілого, відшкодовуються страховиком тільки потерпілому. Після смерті потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді особа, яка понесла такі витрати, має право на їх відшкодування заподіювачем шкоди відповідно до статей 23, 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/395»
«Факт завдання шкоди особі може бути підставою виникнення грошового зобов’язання між сторонами Приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань. Вказане свідчить, що грошове зобов’язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема з факту завдання шкоди особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/285»
«Врахування судом тяжких наслідків як обставини, яка обтяжує покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК Під тяжкими наслідками, завданими злочином, у п. 5 ч. 1 ст. 67 КК слід розуміти ті суспільно небезпечні зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження тяжкими наслідками можуть, зокрема, визнаватися смерть однієї чи декількох осіб, значна шкода здоров'ю людей, майнова шкода у великому чи особливо великому розмірах тощо. Визнання обставиною, що обтяжує покарання засудженого – настання тяжких наслідків, що виразилися в смерті особи при призначенні покарання за ч. 2 ст. 286 КК є необґрунтованим, так як зазначена обставина є кваліфікуючою ознакою даного злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/123»
«Проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого, який не виявив бажання брати участь у засіданні, але за участі його захисника Засуджений має право сам обирати шлях захисту від пред'явленого йому обвинувачення, а його явка в судове засідання обумовлена його заявою або клопотанням, яке відповідно до загальних засад захисту прав та законних інтересів особи підлягає обов'язковому задоволенню. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, засудженому було належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, в матеріалах кримінального провадження відсутнє його клопотання про обов'язкову його участь у такому розгляді, а зі змісту касаційної скарги засудженого убачається, що останній не виявив бажання бути присутнім під час апеляційного розгляду. Крім того, інтереси засудженого в суді апеляційної інстанції представляв його захисник, який також під час апеляційного розгляду не заявляв клопотання про участь засудженого в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3135»
«Оцінка можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, у стані легкого алкогольного сп'яніння Перебування засудженого у стані навіть легкого алкогольного сп'яніння не можна не враховувати при призначенні покарання за злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, адже, керуючи автомобілем у нетверезому стані, ОСОБА_6 грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до тяжких наслідків. Уникнення особою реального покарання за таких обставин негативно вплине на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/126»
«Звільнення від відбування додаткового покарання за законом про амністію Виходячи із аналізу правових норм Закону України «Про застосування амністії в Україні» та Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування чи незастосування амністії до додаткового покарання є правом, а не обов'язком суду, реалізація якого належить до його дискреційних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5158»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Зобов’язана особа у деліктному зобов’язанні щодо відшкодування шкоди, завданої автомобілем, що належить роботодавцю, а не водію Шкода, в тому числі моральна, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не водієм, винним у вчиненні ДТП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3950»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«Альтернативність додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, передбаченого у санкції ч. 2 ст. 286 КК Санкція ч. 2 ст. 286 КК, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи, оскільки це покарання у санкції носить альтернативний характер і не є обов'язковим для застосування судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/103»
«Підтвердження повноважень адвоката у кримінальному провадженні (ст. 50 КПК) Відповідно до чинного національного законодавства повноваження адвоката у кримінальному провадженні слід вважати належним чином підтвердженими, якщо захисник до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, а саме: або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або договір із захисником, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/837»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?