«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Відсутність права у осіб, визнаних потерпілими, вимагати стягнення витрат, яких зазнав той потерпілий, якому було безпосередньо завдано шкоди злочином – смерті, у разі ненадання доказів прийняття спадщини від нього Якщо особи, визнані потерпілими у кримінальному провадженні, не надали доказів прийняття спадщини від потерпілого – померлої особи, якій безпосередньо було завдано шкоди злочином, то такі особи обмежені в праві вимагати стягнення витрат, яких зазнав той потерпілий, якому було безпосередньо завдано шкоди злочином. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7182»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення, дії або бездіяльність виконавця щодо виконання виконавчого документа, виданого на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо виконання виконавчого документа, виданого на виконання задоволеного в межах кримінального провадження цивільного позову, можуть бути оскаржені у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/739»
«Оцінка доводів засудженого про його юридичну необізнаність під час відмови від захисника та щодо відсутності конфіденційного побачення із захисником до початку судового засідання Доводи засудженого про його юридичну необізнаність під час відмови від захисника у судовому засіданні, на якому було проведено допит свідків, є неспроможними, оскільки, як він сам зазначав у судових засіданнях, раніше був депутатом сільської ради, має вищу освіту, а під час досудового розслідування та в суді отримував пам'ятку про свої права та обов'язки. Отже, відмова ОСОБА_3 від захисника відбулася з дотриманням вимог ст. 54 КПК, а доводи останнього щодо відсутності конфіденційного побачення із захисником до початку судового засідання є необґрунтованими, оскільки щодо ОСОБА_3 не було обрано запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що не обмежувало його права на вільне спілкування з обраним ним захисником, який здійснював захист на підставі договору, для завчасного узгодження своєї позиції щодо подальшого надання правової допомоги. До того ж клопотань про оголошення перерви в судовому засіданні для надання часу з метою конфіденційного спілкування обвинуваченого із захисником останні не заявляли. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3127»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Нез'ясування у обвинуваченого, чи є зрозумілими йому його права та обов'язки, і в разі необхідності не роз'яснено їх - є порушенням права засудженого на захист Якщо судом не в повному обсязі виконані вимоги ст. 345 КПК, а саме суд лише перевірив питання щодо вручення обвинуваченому пам'ятки про його права та обов'язки, однак не з'ясував, чи зрозумілі йому його права та обов'язки і у разі необхідності не роз'яснив їх, то це є порушенням права засудженого на захист. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3105»
«Відсутність у захисника засудженого права порушувати питання про неправильне вирішення цивільного позову в частині стягнення зі страховика відшкодування матеріальної шкоди Захисник засудженого не має права порушувати питання про неправильне вирішення цивільного позову в частині стягнення зі страховика відшкодування матеріальної шкоди, оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 425 КПК засуджений, його законний представник чи захисник мають право подати касаційну скаргу лише в частині, що стосується інтересів засудженого Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4018»
«Незастосування амністії до осіб, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння Амністія не застосовується до засуджених, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2642»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Значення позиції потерпілого при призначенні покарання у справах щодо злочинів проти безпеки руху (розділ ХІ Особливої частини КК) Якщо засуджений вчинив злочин проти безпеки руху, то позиція потерпілого хоча і може бути врахована судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5640»
«Проведення судового засідання за відсутності захисника, обраного підсудним, на якому розглянуто питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою за участю підсудного та захисника, призначеного в порядку ст. 49 КПК Продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за участю обвинуваченого в режимі відео конференції та за участю призначеного в порядку ст. 49 КПК захисника, при наявності у засудженого вільно обраного захисника, при цьому відповідне рішення про тримання ОСОБА_2 під вартою було переглянуто під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції та залишено в силі - право ОСОБА_2 на захист у цьому випадку не порушено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3133»
«Умови допустимості висновку експерта за відсутності у ньому відомостей про попередження про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого висновку Відсутність у висновку експерта відомостей про попередження щодо кримінальної відповідальності за подання завідомо неправдивого висновку не є підставою для визнання цього висновку недопустимим доказом, якщо наявними іншими обставинами доведено розуміння експертом наслідків надання завідомо недостовірного висновку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4301»
«Можливість призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати ТЗ за відсутності такого права у особи Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом не призначається засудженому, який не має права керувати транспортними засобами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2637»
«Підтримання захисником апеляційної скарги прокурора за умови узгодження з підзахисним такої позиції Прийняття захисником узгодженої позиції зі своїм підзахисним про погодження з апеляційною скаргою прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у частині звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не є порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки зазначена позиція була узгоджена між захисником та ОСОБА_2, і не є порушенням норм права в розумінні статей 46, 47 КПК, вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3145»
«Участь прокурора, який не був включений до групи прокурорів у кримінальному провадженні, в одному із судових засідань, під час якого був допитаний свідок сторони обвинувачення Участь прокурора, який не був включений до групи прокурів у кримінальному провадженні, в одному із судових засідань, під час якого був допитаний свідок обвинувачення, не порушило права на захист засудженого і не може розцінюватися як істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу та не є підставою для скасування судових рішень, оскільки свідку було надано можливість вільно розповісти про відомі йому обставини, засудженому та його захиснику була надана можливість задавати свідку запитання без будь-яких обмежень, у тому числі з дотриманням права на перехресний допит, під час допиту свідка не було порушено права засудженого ознайомлюватися із доказами сторони обвинувачення та висловлюватися з приводу свідчень допитаного свідка, попередній зміст показань свідка був розкритий стороні захисту при виконанні органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК і суд безпосередньо сприймав показання свідка. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3144»
«Порядок виплати податку на додану вартість у сумі страхового відшкодування Виплата страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин / відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3999»
«Обрахування початку строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом (ч. 3 ст. 55 КК) Відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 КК строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу – з моменту набрання законної сили вироком. Обрахування початку строку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом з моменту фактичного вилучення посвідчення водія, без врахування вимог ч. 3 ст. 55 КК є не правильним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/615»
«Відповідальність за шкоду, завдану унаслідок ДТП, що сталося за участі гужового транспортного засобу Гужовий транспортний засіб не є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб – це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна, з урахуванням таких ознак джерела підвищеної небезпеки як неможливість повного контролю з боку людини, наявність шкідливих властивостей, велика ймовірність завдання шкоди. Отже, зіткнення автопоїзда з гужовим транспортним засобом, запряженим конем, не може бути кваліфіковано як взаємодію двох джерел підвищеної небезпеки. У зав’язку з цим візник гужового транспортного засобу не є особою, яка несе відповідальність за шкоду, завдану унаслідок ДТП за участі такого транспортного засобу на підставі ст. 1188 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3099»
«Щодо розміру моральної шкоди, завданої потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути відшкодована страховиком Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суди не врахували, що статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю. При цьому згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2853»
«Звільнення від відбування додаткового покарання за законом про амністію Виходячи із аналізу правових норм Закону України «Про застосування амністії в Україні» та Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування чи незастосування амністії до додаткового покарання є правом, а не обов'язком суду, реалізація якого належить до його дискреційних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5158»
«Неможливість призначення додаткового покарання без поєднання з основним Виходячи зі змісту положень, які містяться в розділі X КК, додаткове покарання за будь-яких умов не може бути призначено самостійно (без поєднання з основним). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15234»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?