«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Незастосування амністії до осіб, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння Амністія не застосовується до засуджених, що вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2642»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Недопустимість доказів. Використання показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого чи підозрюваного Використання показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого чи підозрюваного, є порушенням права «на мовчання», а також порушенням права не свідчити проти себе, внаслідок чого такі докази мають бути визнані судом недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/325»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Покладання витрат щодо лікування потерпілого за кордоном у разі відсутності згоди на таке лікування особи, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату) Якщо особа, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату), не дає згоди на лікування потерпілого за кордоном, такі витрати на лікування належить стягнути із засудженого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7259»
«Правове значення основних і додаткових покарань та вимоги щодо їх призначення За своєю юридичною значущістю покарання діляться на: 1. покарання, які можуть застосовуватися лише як основні (основні покарання); 2. покарання, які можуть застосовуватися лише як додаткові (додаткові покарання); 3. покарання, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові. Незважаючи на розподіл на основні, додаткові та такі, що застосовуються як основні, так і додаткові, усі вони охоплюються загальним поняттям – покарання. Особі, визнаній винною у вчиненні кримінального правопорушення, призначається покарання, яке, в тому числі може складатись із основного і додаткового. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15229»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до водія зі стійкою девіантною поведінкою щодо порушення ПДР Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням не може застосовуватися до водія зі стійкою девіантною поведінкою стосовно порушення правил дорожнього руху. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2641»
«Порушення ПДР під час керування автомобілем на території складського приміщення (ст. 286 КК) Порушення водієм ПДР під час маневру транспортним засобом на території складу є підставою притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 286КК (за умови наявності інших ознак цього складу кримінального правопорушення). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2628»
«Можливість потерпілого звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/165»
«Зобов’язана особа у деліктному зобов’язанні щодо відшкодування шкоди, завданої автомобілем, що належить роботодавцю, а не водію Шкода, в тому числі моральна, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не водієм, винним у вчиненні ДТП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3950 Звільнення від відбування додаткового покарання за законом про амністію Виходячи із аналізу правових норм Закону України «Про застосування амністії в Україні» та Закону України «Про амністію у 2016 році», застосування чи незастосування амністії до додаткового покарання є правом, а не обов'язком суду, реалізація якого належить до його дискреційних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5158»
«Врахування факту встановлення інвалідності потерпілому при задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди на користь його матері Той факт, що особа змушена здійснювати постійний догляд за особою, яка внаслідок вчинення злочину за станом здоров’я не може реалізувати свої права самостійно та якій встановлено інвалідність другої групи, свідчить про зміну її звичайного способу життя, що є належним обґрунтуванням її статусу потерпілої та позову матері потерпілого про відшкодування моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3992»
«Обов’язкова участь захисника у провадженні щодо реабілітації померлої особи Для забезпечення права на захист під час провадження з метою реабілітації померлого підозрюваного після отримання відповідної заяви від близьких родичів померлого захисник відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 52 КПК повинен бути залучений у визначеному законом порядку на стадії досудового розслідування для здійснення захисту та представництва інтересів з використанням процесуальних можливостей, передбачених КПК. За наявності доказів належного залучення захисника, надання йому доступу до матеріалів кримінального провадження, вручення копії повідомлення про підозру та обвинувального акту порушення права на захист під час перевірки матеріалів провадження відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13134»
«Заборона стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність (при вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову) При вирішенні у межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/932»
«Недопустимість доказів. Використання показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого чи підозрюваного Використання показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого чи підозрюваного, є порушенням права «на мовчання», а також порушенням права не свідчити проти себе, внаслідок чого такі докази мають бути визнані судом недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/325 Допустимість як доказів протоколу слідчого експерименту та протоколу огляду місця ДТП за відсутності детального опису та фотофіксації вилучених ламп ближнього та дальнього світла фар мотоцикла Проведення слідчого експерименту за участю особи, яку надалі було визнано підозрюваним, не має наслідком визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом. Відсутність у протоколі огляду місця ДТП детального опису та фотофіксації вилучених ламп ближнього і дальнього світла фар мотоцикла не зумовлює визнання цього протоколу недопустимим доказом, якщо вилучені предмети були поміщені слідчим до сейф-пакета, який підписали поняті, слідчий та спеціаліст, а згодом у висновку судово-трасологічної та судово-металознавчої експертиз експерт деталізував назви, номери та вигляд вилучених ламп і підтвердив номер та цілісність сейф-пакета, у якому вони надійшли на дослідження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5078»
«Незастосування ст. 75 КК щодо водія, що вчинив ДТП у стані сп’яніння. Відсутність щирого каяття у разі визнання вини під час апеляційного провадження та вибачення перед представником потерпілого Перебування водія автомобіля, який порушив ПДР, у стані сп’яніння, за відсутності даних про особу обвинуваченого, які істотно знижують його ступінь небезпеки та ступінь небезпеки вчиненого, є перепоною до призначення водієві покарання із застосуванням ст. 75 КК. Визнання обвинуваченим своєї вини лише під час апеляційного розгляду, вибачення не перед потерпілим, а перед його представником в апеляційному провадженні через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом’якшує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2640»
«Відшкодування шкоди водієм, який керував транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди, та за відсутності трудових відносин з власником транспортного засобу Оскільки між власником транспортного засобу – джерела підвищеної небезпеки та водієм, який керував цим транспортним засобом на підставі цивільно-правової угоди, не встановлено наявності трудових відносин, правові підстави для відшкодування заподіяної шкоди власником транспортного засобу відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7181»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?