«Щодо юрисдикції спору щодо передачі в оренду нерухомого майна для здійснення підприємницької діяльності Спір щодо передачі в оренду нерухомого майна для комерційного використання є господарським, якщо фізична особа бере участь у спірних правовідносинах як фізична особа-підприємець, а правовідносини…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є…»
«Розмежування цивільної та господарської юрисдикції при вирішенні спорів про визнання недостовірною поширеної інформації Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний…»
«Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі.…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо врахування найкращих інтересів дитини при вирішенні питання про зупинення справи про стягнення аліментів Конституційне право дитини на утримання та право на судовий захист є фундаментальними цінностями, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану. Обов’язкове зупинення судом…»
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Юрисдикція спору щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами Спір щодо виконавчого напису нотаріуса, вчиненого у зв'язку з невиконанням кредитного зобов'язання між юридичними особами, є похідним від кредитних правовідносин…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Щодо юрисдикції спору щодо стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури із замовника будівництва — фізичної особи Наявність в особи статусу фізичної особи-підприємця не означає, що всі наступні правовідносини за її участю мають ознаки господарських. Спори щодо стягнення коштів пайової…»
«Про оскарження висновку Головного управління Національної поліції про призначення одноразової грошової допомоги Висновок не є тим рішенням суб`єкта владних повноважень, яким закінчується розгляд питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Такий документ виступає у якості джерела інформації, у якому зафіксовано дані та інформацію про заявника, причини і підстави призначення такої допомоги, розрахунок її розміру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6066»
«Наслідки закінчення граничного строку здійснення процедури розпорядження майном Відповідно до частини другої статті 44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Системний аналіз положень статей 44 та 49 КУзПБ свідчить, що зазначений строк є граничним (не підлягає продовженню), а клопотання про продовження процедури розпорядження майном боржника можуть бути задоволені судом лише за умови, що продовження процедури розпорядження майном боржника буде здійснюватися в межах зазначеного граничного строку. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. За приписами частини четвертої статті 49 КУзПБ у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9766 Щодо порядку задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном боржника Якщо після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном не було винесено постанови про визнання боржника банкрутом або ухвали про введення процедури санації, то задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14854»
«Юрисдикція спору про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, який виник після 21 жовтня 2019 року Спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, який виник після 21 жовтня 2019 року, як майновий спір боржника підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство в господарському судочинстві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7447 Застосування ст. 7 КУзПБ та ст. 20 ГПК України при визначення юрисдикції у справах про банкрутство КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили – процесуальними законами, які мають визначену законодавцем сферу правового регулювання. У разі колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7448»
«Порядок закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору Предмет спору - це об’єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред’явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5657»
«Про ознаки законного інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6131 Про обставини, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6136»
«Неврегульованість цивільних процесуальних правовідносин не може обмежувати право на судовий захист Неврегульованість цивільних процесуальних правовідносин не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6231»
«Про судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, що виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову Приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Вказані правові норми КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. При цьому, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 383 КАС), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6055»
«Про виключне право Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вносити зміни до алгоритму оптового ринку електричної енергії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг наділена виключним правом вносити зміни до алгоритму оптового ринку електричної енергії. Отже, судове рішення зобов`язального характеру щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії є належним способом відновлення порушених прав позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6095»
«Про критерії, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Частина третя статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6027»
«Щодо об’єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства Порушення правил об’єднання позовних вимог у разі, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз’єднає позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з огляду на пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України. При цьому роз’єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз’єднав позовні вимоги Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10126»
«Юрисдикція спору про визнання недійною довіреності щодо представництва інтересів довірителя як учасника (засновника) господарського товариства У спорі про визнання недійсною довіреності на представництво інтересів довірителя як учасника (засновника) господарського товариства щодо управління юридичною особою та відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи від імені довірителя на користь третьої особи, слід враховувати таке. Оскільки наслідком відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи може бути перехід до набувача прав та повноважень учасника товариства, зокрема щодо управління товариством, то відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України як спір щодо відчуження такої частки у статутному капіталі, так і спір щодо наділення представника повноваженнями на відчуження такої частки належать до юрисдикції господарських судів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5631»
«Щодо застосування заходів забезпечення позову на підставі статей 136, 137, 140 ГПК України у справі про банкрутство Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6357»
«Про порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності суду, що ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно до ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5434»
«Оскарження державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо можливості оскарження державної реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), визначивши, що позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. Звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5735»
«Порядок стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку, визначивши, що у разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні (стаття 625, 1058-1060 ЦК України), а не деліктні зобов`язання (стаття 1172, 1192 ЦК України), оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5629»
«Порушення процесуальних прав інших учасників справи як підстава для скасування рішення Розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, може бути підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд, лише якщо безпосередньо цей учасник справи обґрунтовує свою скаргу такою підставою. Не направлення відповідачу копії ухвали про відмову у відкритті провадження та копії позовної заяви не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4902»
«Про тлумачення словосполучення «справа, що становить значний суспільний інтерес» Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5222»
«Про визначення юрисдикції у спорах щодо процесуальних рішень, а також дії (бездіяльність) суду під час розгляду справи, і реєстрація процесуальних документів відповідно до частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України Прийняття (неприйняття) процесуальних рішень, а також дії (бездіяльність) суду під час розгляду справи, в тому числі і реєстрація процесуальних документів відповідно до частини другої статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5250»
«Касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо неможливості оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, визначивши, що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5726»
«Про правове значення індивідуальної чи загальної консультації, яка надається контролюючим органом суб`єкту господарювання Індивідуальна чи загальна консультація, яка надається контролюючим органом суб`єкту господарювання, може використовуватися останнім з метою доведення правомірності своєї поведінки у відносинах із цим органом, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду справи. При цьому для суб`єкта господарювання індивідуальна або загальна консультація має правове значення, оскільки такий суб`єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до роз`яснень, що містяться у такій консультації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4910 Про застосування положень статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»до суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку цінних паперів Положення статті 19 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які передбачають можливість звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності, якщо він діяв відповідно до індивідуальної або загальної консультації контролюючого органу, не поширюють свою дію на правовідносини за участю суб`єкта господарювання, що здійснює діяльність на ринку цінних паперів. Оскільки діяльність інститутів спільного інвестування безпосередньо пов`язана з наданням фінансових послуг на ринку цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів), на правовідносини, що виникають при здійсненні державного контролю за діяльністю інститутів спільного інвестування, не поширюються дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, й стаття 19 цього Закону, яка визначає статус індивідуальної консультації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4957»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?