«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Відповідач у спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію У спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію відповідачем є автор статті, в якій подана недостовірна інформація, та редакція газети, у якій ця стаття опублікована. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2036»
«Відповідач у спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію У спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію відповідачем є автор статті, в якій подана недостовірна інформація, та редакція газети, у якій ця стаття опублікована. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2036»
«Юрисдикція спорів про захист ділової репутації Справи про захист ділової репутації підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ між юридичними особами й іншими суб'єктами підприємницької діяльності у зв'язку зі здійсненням ними господарської діяльності, які належать до юрисдикції господарського суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/691 Відповідач у спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію У спорах про визнання інформації, опублікованої редакцією газети, недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію відповідачем є автор статті, в якій подана недостовірна інформація, та редакція газети, у якій ця стаття опублікована. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2036»
«Юрисдикція спору про визнання права на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включення інформації до переліку вкладників Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спорів про визнання права на отримання відшкодування за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включення інформації до переліку вкладників за позовом фізичної особи до банку в особі уповноваженої особи Фонду, визначивши, що такі спори віднесені до юрисдикції адміністративного суду з огляду на публічний характер правовідносин, з яких виник спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/480»
«Про визначення майнового стану особи для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2943»
«Про залишення позовної зави прокурора без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві. Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження. Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини першої статті 240 КАС України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5536»
«Юрисдикція спору щодо оскарження бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного здійснення контролю за виконанням його уповноваженою особою своїх посадових обов'язків Спір про визнання протиправною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного здійснення контролю за виконанням його уповноваженою особою своїх посадових обов'язків підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/669»
«Юрисдикція спору за позовом юридичної особи до ГПУ та держави Україна в особі ДКСУ про відшкодування моральної шкоди Позовні вимоги юридичної особи до ГПУ та держави Україна в особі ДКСУ про відшкодування моральної шкоди, не об’єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, за своїм суб’єктним складом підпадає під юрисдикцію господарського суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3074»
«Юрисдикція спору щодо оскарження дій прокурора щодо визначення підслідності у кримінальних провадженнях Прокурори під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, зокрема й при вирішенні питань щодо підслідності у кримінальних провадженнях, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, отже, оскарження таких діянь має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1545»
«Щодо повернення ухвали суду про накладення арешту на майно без виконання через несплату авансового внеску Дії державного виконавця щодо повернення без виконання ухвали суду про накладення арешту на майно з мотивів несплати авансового внеску є неправомірними, оскільки суперечать конституційним гарантіям доступу до правосуддя та виконання судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13384»
«Право звернення до суду Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів, є суб`єктом правовідносин в межах яких прийнято певне рішення і це рішення порушує права цієї особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5970»
«Компетенція суду щодо визнання поважності причин подання позову з пропуском строку позовної давності Закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2072»
«Юрисдикція спору щодо оскарження власником квартири у багатоквартирному будинку рішення органу місцевого самоврядування про віднесення нежилих приміщень багатоквартирного будинку до комунальної власності та передачу цих приміщень в оренду третім особам Спір між власником житлового приміщення у багатоквартирному будинку та органом місцевого самоврядування щодо оскарження рішення про віднесення нежилих приміщень відповідного багатоквартирного будинку до комунальної власності та передачу цих приміщень в оренду третім особам підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5518»
«Заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника, які не підлягають спростуванню Згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особа, яка бере участь у справі, може заявити слідчому судді відвід з підстав, які на її думку викликають сумнів у його неупередженості, а слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність або відсутність таких підстав для відводу та за наслідками розгляду заяви постановити вмотивовану ухвалу. Вказане свідчить, що заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника щодо наявності підстав для його відводу, дійсність яких перевіряє слідчий суддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/258»
«Набуття іпотекодержателем права майнової вимоги на підставі іпотечного договору Іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2351»
«Юрисдикція спору щодо встановлення чинності державних актів на земельні ділянки Спір щодо встановлення чинності державних актів на земельні ділянки підлягає розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, залежно від складу учасників справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/904»
«Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності Після введення процедури ліквідації до арбітражного керуючого (ліквідатора) переходить правомочність власника та керівника боржника; вибуття майна з володіння власника (банкрута) відбувається не за його волевиявленням, а за прямою вказівкою спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство. Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що встановлені Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4865 Належні способи захисту прав та інтересів у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство ВП ВС відступила від власного висновку, сформульованого у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у справі про банкрутство, зазначивши, що у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема: − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону; - якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону); − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України У цій справі на момент звернення позивачів із заявами про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та укладених за його наслідком договорів купівлі-продажу майна боржника спірне майно належало на праві власності переможцю аукціону, з яким боржник уклав договори купівлі-продажу цього майна. Тож, на думку Великої Палати ВС, обраний спосіб захисту у вигляді вимог про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону й договору купівлі-продажу майна боржника і застосування реституції відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права позивачів. Правовим наслідком задоволення судом позовних вимог щодо визнання результатів аукціону з реалізації майна та договору купівлі-продажу майна боржника недійсними є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору. Водночас задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення з боржника на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення є не задоволенням окремої позовної вимоги, а необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10323 Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього в межах справи про банкрутство Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що передбачені Законом про банкрутство (в редакції від 14.05.1992), а саме проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону, не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14891»
«Юрисдикція спору щодо оскарження дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях під час відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування Вимоги про визнання незаконними дій органів досудового розслідування у кримінальних провадженнях під час відкриття кримінального провадження та здійснення досудового розслідування, мають вирішуватися за правилами КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1404»
«Відсутність у потерпілого права на апеляційне оскарження рішення суду про звільнення від відбування покарання засудженого на підставі закону про амністію За змістом п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК під час виконання вироку суду у провадженні з питань звільнення особи від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» потерпілі не можуть бути учасниками цього провадження, а отже вони не наділені правом апеляційного оскарження рішень місцевого суду, ухвалених за наслідками такого розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1108»
«Про наявність у офіційного спостерігача за виборами Президента України права на звернення до суду із позовом щодо оскарження порушень виборчого законодавства, виявлених ним під час виборчого процесу Предметом виборчого спору може бути практично будь-яке порушення вимог виборчого законодавства. На відміну від інших сфер, виборчі правовідносини завжди мають багато сторін, що є типовим для публічно-правових відносин, і торкаються одночасно широкого кола суб’єктів виборчого процесу. Тому не можна стверджувати, що предметом виборчого спору є лише порушення конкретного суб’єктивного права. Порушення встановленої законом процедури саме собою, незалежно від реального настання негативних наслідків, повинно оскаржуватися з метою недопущення таких наслідків. Отже, враховуючи, що функція публічного контролю дотримання законності виборів нерозривно пов’язана з можливістю оскаржувати виявлені порушення, а обмеження такого права виключно адміністративною процедурою призведе до порушення основних засад та принципів виборчого законодавства, закріплених національними та міжнародними стандартам у сфері спостереження за виборами, офіційний спостерігач за виборами Президента України має право на звернення до суду із адміністративним позовом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5271»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?