«Щодо оскарження ухвали про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 353…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі…»
«Про відсутність у громадянина України можливості відмовитися від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія при процедурі отримання ним паспорту для виїзду за кордон Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон…»
«Щодо зупинення розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у разі оскарження виконавчого напису нотаріуса Якщо в іншій справі оскаржується законність виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, розгляд заяви про заміну стягувача у цьому…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків Відсутність побачень дитини з тим із батьків, з ким вона не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу. Ухилення від виконання…»
«Про фіктивність шлюбу та відмежування від припинення сімейних стосунків Фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя. Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати…»
«Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Про базову величину для визначення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді не може застосовуватися як базова величина при призначенні пенсії у зв’язку із втратою годувальника - судді, що перебував у відставці та отримував щомісячне довічне грошове утримання. Водночас, оскільки такий годувальник на час смерті мав право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу” (Закон № 3723-XII) та пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 1058-ІV), то розмір пенсії у зв’язку із втратою годувальника визначається на вибір заявника - утриманця, який звернувся за призначенням такої пенсії: 70% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону № 3723-XII, або 50% від розміру пенсії за віком, обчисленої на підставі Закону 1058-ІV. При цьому, Пенсійний фонд України та його органи повинні забезпечити умови, за яких особа має бути обізнана з умовами призначення різних пенсій, на які вона має право, і може робити усвідомлений вибір, який у цьому випадку є вирішальним. Встановлення обставин щодо належного виконання цього обов’язку має істотне значення для оцінки правомірності рішення відповідача в частині призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8588»
«Способи захисту прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способів захисту прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, визначивши, що в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6532»
«Порядок виплати допомоги на оздоровлення за рік особі, призначеній на посаду судді Грошова допомога, виплата якої передбачена статтею 57 Закону України "Про державну службу", є гарантованою виплатою державному службовцю, тобто особі з іншим статусом, аніж суддя, що виплачується в порядку та у розмірі, встановленому Законом України "Про державну службу", сфера дії якого не поширюється на суддів. Отже, особа (держслужбовець) після її призначення на посаду судді та зарахування до штату суду набула також право на виплату допомоги на оздоровлення за рік в розмірі посадового окладу судді на підставі статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8351»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«Межі оцінки судом обставин щодо дотримання суб’єктом призначення процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8366»
«Про обов’язковість наведення в рішенні Кадровою комісією підстав невідповідності особи вимогам професійної етики прокурора Не наведення Кадровою комісією підстав для висновку про невідповідність позивача вимогам професійної етики, свідчать про недотримання нею вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості прийнятого рішення за результатами атестації, виконання яких є запорукою доведення до прокурора, який проходить атестаційну процедуру, правомірності прийнятого щодо нього рішення та передбачуваності наслідків його прийняття. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8362»
«Щодо необхідності застосування спеціального законодавства у спорах, пов’язаних з нарахуванням та виплатою суддівської винагороди Розбіжність між нормами (різних) законів щодо регулювання одних правовідносин (розміру суддівської винагороди), яка виникла у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 553-ІХ), має вирішуватися на користь Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (пункт 56) (далі- Закон № 1402-VIII). Для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону № 1402-VIII, які попри те, що в часі цей закон прийнятий раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону №294-ІХ (у редакції Закону № 553-ІХ). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8359»
«Заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення, визначивши, що заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки за жодних умов не може виникнути право власності. Водночас приватні особи можуть мати земельні ділянки лісогосподарського призначення на праві власності. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння особою такими землями, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) і далі належатиме власникові. Інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6675 Наслідки зайняття земельних ділянок фактичним користувачем Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо наслідків зайняття земельних ділянок фактичним користувачем, визначивши, що зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов’язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6676 Спосіб захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду підтвердила власний правовий висновок щодо способу захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, визначивши, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6677 Належний спосіб захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо належного способу захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном, визначивши, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6678 Розмежування віндикаційного та негаторного позовів Велика Палата Верховного Суду частково відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів, визначивши, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном. Відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6679»
«Щодо зміни прізвища малолітньої дитини за заявою одного з батьків Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки та продовжує брати участь у її вихованні, зміна прізвища дитини на прізвище іншого з батьків не відповідає інтересам дитини та є недоцільною, оскільки сприяє відчуженню між батьком і дитиною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14462»
«Про незастосування визначеної КУзПБ судової процедури до ПАТ, яке було створено як банківська установа та надалі змінило найменування та види статутної діяльності Статус банку набувається з моменту прийняття НБУ рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банку або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою – Фондом у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого (реорганізації чи ліквідації) є здійснення НБУ запису в Державному реєстрі банків про припинення банку. Відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банку. Виведення неплатоспроможного банку з ринку здійснюється Фондом в один із способів, визначених Законом про гарантування вкладів. Виведення банку з ринку в інший спосіб, зокрема й шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності, законом не передбачено. Застосування норм КУзПБ та здійснення господарським судом провадження у справі про банкрутство банків, які виводяться з ринку або ліквідуються відповідно до банківського законодавства, не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11641 Ініціювання справи про банкрутство юридичної особи, стосовно якої прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії, за правилами Закону про банкрутство Зміна найменування та організаційно-правової форми, реорганізація, перетворення юридичної особи, яка має статус банку, в небанківську установу, її ліквідація не в порядку, встановленому законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не допускаються і не позбавляють її статусу банку, а тому не дають правових підстав для застосування до такої юридичної особи положень Закону про банкрутство та КУзПБ. КГС ВС відступила від протилежної правової позиції ВС, викладеної в постанові від 14.11.2018 у справі № 905/1328/17, про можливість застосування положень Закону про банкрутство, визначених цим Законом правил та процедур щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство юридичної особи – банківської установи, стосовно якої скасовано в судовому порядку постанову Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема від правової позиції щодо можливості застосування визначених Законом про банкрутство правил для розгляду кредиторських вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до відповідної юридичної особи – банківської установи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14799»
«Недопустимість доказів, отриманих шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими, прокурорами та слідчими суддями Отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими, прокурорами та слідчими суддями у КПК не передбачено. Результати таких перевірок, призначених у межах розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, є недопустимими доказами і відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК не повинні бути використані під час ухвалення судових рішень у межах кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6645»
«Прожитковий мінімум при визначенні розміру суддівської винагороди Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Отже, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.) у березні 2021 року, на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є неправомірною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8387»
«Застосування п. 5 Р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" щодо зарахування зустрічних вимог до набрання чинності цим Законом Норма пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590-ІХ не містить вказівки щодо зворотної (ретроактивної) дії положень цього Закону до правовідносин, що виникли відповідно до пункту 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції, чинній згідно із Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII. Пункт 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону стосується прямо обумовлених у Законі процесуальних особливостей вирішення, розгляду або перегляду судових справ. Він не стосується спорів щодо зарахування зустрічних вимог, що вже мало місце шляхом учинення одностороннього правочину на момент набрання чинності цим Законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6485 З ВІДСТУПОМ! Щодо прав заставодержателя облігацій на відсоткові доходи у разі включення облігацій, що є предметом застави, до ліквідаційного майна банку Згідно зі статтею 54 Закону України "Про заставу", частиною третьою статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заставодержатель облігацій має першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок належних до виплати відсотків за облігаціями лише в разі, якщо відсотковий дохід є предметом застави, що прямо обумовлено в договорі. Закон не містить прямої заборони про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов'язання з виплати відсоткового доходу за облігаціями, що є предметом застави, за наявності умов, визначених у пункті 8 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Заставодержатель облігацій не може посилатися на порушення своїх прав, якщо відсотковий дохід за облігаціями не є предметом договору застави. КП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 01.12.2020 у справі № 910/683/19, щодо застосування норми ч. 3 ст. 52 Закону про гарантування вкладів у подібних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6922»
«Про перегляд судових рішень за виключними обставинами Положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане. Словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8389»
«Належний спосіб захисту прав споживача природнього газу, який вважає, що нарахований йому постачальником борг відсутній Належним та ефективним способом захисту прав споживача природнього газу, який вважає, що нарахований йому борг відсутній, є вимога про визнання боргу безпідставним та зобов’язання постачальника списати з особового рахунку донараховану заборгованість, а не вимога про скасування боргу. Такі вимоги можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6521 Донарахування постачальником природнього газу споживачу обсягу природнього газу у зв'язку з визнанням протиправною (незаконною) і нечинною постанови КМУ Якщо постачальнику природнього газу завдано шкоду внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який суд визнав протиправним (незаконним) і нечинним, то її не мають відшкодовувати особи, які є адресатами цього акта (споживачі). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6522»
«Про індивідуальний підхід під час застосування встановлених у Законі України «Про очищення влади» заборон Відсутність у Законі України «Про очищення влади» № 1682-VII процедури та механізму, які б визначали індивідуальний підхід під час застосування встановлених ним заборон, не знімає обов`язку із суду застосовувати індивідуальний підхід при вирішенні кожного конкретного спору за критеріями правомірності та законності рішень суб`єктів владних повноважень, визначених частиною третьою статті 2 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що кореспондує положенням частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року). Цей обов`язок випливає із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8479»
«Про підстави констатації технічних проблем під час тестування працівників органів прокуратури в процедурі атестації У разі об`єктивної наявності технічних проблем під час тестування єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, і просить з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день, чого в цьому разі, як свідчать обставини справи, не було. Про такі обставини позивач має зазначити також у відомості, в якій розписується відразу після завершення тестування, засвідчуючи отриманий результат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8398»
«Критерії встановлення подібності правовідносин Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6674»
«Факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця як підстава для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини Факт проживання спадкоємця за кордоном та необізнаність про смерть спадкодавця не є підставами для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8553»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?