«Щодо оскарження ухвали про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 353…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі…»
«Про відсутність у громадянина України можливості відмовитися від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія при процедурі отримання ним паспорту для виїзду за кордон Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон…»
«Щодо зупинення розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у разі оскарження виконавчого напису нотаріуса Якщо в іншій справі оскаржується законність виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, розгляд заяви про заміну стягувача у цьому…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків Відсутність побачень дитини з тим із батьків, з ким вона не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу. Ухилення від виконання…»
«Про фіктивність шлюбу та відмежування від припинення сімейних стосунків Фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя. Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати…»
«Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Визначення та облік платником податків теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень і ставки дисконту П(С)БО 28 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності, але не щодо зобов’язань. Фінансовим інструментом платника у межах правовідносин щодо визначення теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень і ставки дисконту є фінансові зобов’язання. Нормативно-правові акти, які регулюють методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові активи, є незастосовними в межах цих правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6466»
«Про відповідність віднесення інформації до службової Відповідність інформації пункту 1 частини першої статті 9 Закону №2939-VI не створює обов`язку автоматичного віднесення інформації до службової. Стаття 9 Закону № 2939-VI передбачає, що така інформація саме може бути віднесена до службової. Тобто віднесення інформація до категорії службової можливо у разі, якщо застосування "трискладового тесту" засвідчило наявність підстав для обмеження доступу до неї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6376»
«Про підстави розгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку Невизначення порядку внесення місцевої ініціативи на розгляд місцевої ради відповідним рішенням цієї ради або статутом територіальної громади не може бути підставою для нерозгляду місцевої ініціативи у визначеному статтею 9 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6375»
«Про критерії, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Частина третя статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6027»
«Про правове регулювання господарської діяльності у сфері нафтогазового комплексу Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії передбачають вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері нафтогазового комплексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6078 Про відсутність підстав для застосування санкцій у вигляді штрафу згідно з підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» у разі не допуску до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю) Недопуск до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю) не утворює правопорушення у сфері Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, а тому не може бути підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу згідно з підпунктом «б» пункту 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» (за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6079»
«Про можливість апеляційного оскарження ухвал щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України Ухвала суду як про задоволення, так і про відмову у задоволенні подання державного чи приватного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон може бути оскаржена в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6228»
«Відсутність підстав для зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України у випадку оскарження судових рішень в тій же справі Тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зокрема в разі оскарження судових рішень в тій же справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5170 Щодо врахування принципу добросовісності при визначенні наявності підстав для повернення безпідставно набутих грошових коштів При визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5171»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877 Про оподаткування лізингових платежів нерезидента: ставка 15% та умови застосування пільг за конвенціями Лізингові платежі на користь нерезидента-лізингодавця є «іншим доходом з джерелом походження з України» (пп. 141.4.1, 141.4.2 ПК України)та підлягають утриманню податку на репатріацію за ставкою 15%, якщо виплата здійснюється безпосередньо лізингодавцю. Концепція «бенефіціарного (фактичного) власника доходу» не застосовується до лізингових платежів (на відміну від процентів, дивідендів, роялті – пп. 103.2, 103.3 ПК України). Платник-резидент має право скористатися пільгами за угодою про уникнення подвійного оподаткування (наприклад, 0% за ст. 13 Конвенції Україна-Великобританія), якщо: нерезидент є лізингодавцем (юридичним власником активу); здійснює реальну господарську діяльність (лізинг – основний вид); ДПС не довела, що нерезидент є номінальним посередником / агентом, а економічний ефект отримує третя особа (офшор). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13301»
«Факти, які підлягають встановленню судом у справі щодо визнання правочину удаваним Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином. Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін на укладення правочину, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6248»
«Критерії, які застосовуються судом при визначенні суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6246»
«Про обов’язковість попереднього проведення Кабінетом Міністрів України науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору продовольчих продуктів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму Подання законопроекту до парламенту є складовою нормотворчої діяльності і відсутність обґрунтованого розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму не може ставити в залежність прийняття/неприйняття державного бюджету на відповідний період. Врахування необґрунтованого (без проведення відповідної експертизи) розміру прожиткового мінімуму, може привести до порушення конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень під час її реалізації державою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5960»
«Про визначення належного відповідача у спорах щодо виплати суддівської винагороди суддям місцевих і апеляційних судів Головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, то саме ДСА як суб`єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5441»
«Про орган, уповноважений здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території населених пунктів щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними та середніми наслідками Органом, уповноваженим здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території населених пунктів щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, є, зокрема, виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради населеного пункту, який є адміністративним центрами області. У разі, якщо виконкомом відповідно міської ради такий орган не утворюється, то функції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5940 Про органи, що здійснюють державний архітектурно-будівельний нагляд Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється Державною інспекцією містобудування України з метою дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, в т. ч. виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. При цьому ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та утворення на його місці нового органу - Державної інспекції містобудування України не вплинуло на виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо відповідної категорії об`єктів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6165»
«Про зловживання процесуальними правами Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5907»
«Про Концепцію стратегічного розвитку міста Києва Концепція стратегічного розвитку міста Києва є проміжним документом, спрямованим на розробку Генерального плану, але не є містобудівним документом, який рівнозначний чинному Генеральному плану. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5929 Про значення конституційних положень щодо права власності у сфері будівництва Значення конституційних положень щодо права власності у сфері будівництва полягає в обов'язку суб'єктів містобудівної діяльності неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об'єктів будівництва (реконструкція існуючих об'єктів) здійснювались з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення сприятливих умов для життя та здоров'я людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5930»
«Про непоширення норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на правовідносини у сфері нафтогазового комплексу Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201, передбачають вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є нормативно-правовим актом у сфері нафтогазового комплексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5922»
«Щодо черговості надання жилих приміщень особам, які перебувають на квартирному обліку Черговість надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку, визначається законодавством за часом взяття осіб, які потребують поліпшення житлових умов, на облік (включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Інших підходів, ніж дата взяття на облік, у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює. Таким чином, особа, яка стоїть на обліку як така, що має право на позачергове одержання житла відповідно до пункту 10 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини третьої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», має право на отримання житла після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла, перед ним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5456»
«Відсутність підстав для розірвання договору оренди землі у зв’язку з несплатою орендарем орендної плати у випадку невиконання спадкоємцем орендодавця обов’язку, передбаченого ст. 31 Закону України «Про оренду землі» У разі відсутності доказів виконання спадкоємцем орендодавця передбаченого ст. 31 Закону України «Про оренду землі» обов’язку щодо повідомлення орендаря про набуття права власності на земельну ділянку протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї, а також доказів звернення спадкоємця до орендаря із відповідними заявами про виплату йому як власнику земельної ділянки орендної плати, відсутні підстави для задоволення позову про розірвання договору оренди землі у зв’язку з несплатою орендарем орендної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6240»
«Призначення судом аліментів на утримання подружжя, який потребує матеріальної допомоги у зв’язку з інвалідністю, не може ставитись у залежність від факту призначення державою пенсії по інвалідності Положення частини четвертої статті 75 СК України варто тлумачити системно, враховуючи встановлений іншими статтями СК України обов’язок подружжя утримувати іншого з подружжя й міжнародні стандарти правового захисту осіб з інвалідністю, яким є один з подружжя, що потребує матеріальної допомоги. Тому, призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може знаходитися у зв’язку із виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, яке є особою із інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5156»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?