«Щодо оскарження ухвали про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 353…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі…»
«Про відсутність у громадянина України можливості відмовитися від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія при процедурі отримання ним паспорту для виїзду за кордон Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон…»
«Щодо зупинення розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у разі оскарження виконавчого напису нотаріуса Якщо в іншій справі оскаржується законність виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, розгляд заяви про заміну стягувача у цьому…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків Відсутність побачень дитини з тим із батьків, з ким вона не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу. Ухилення від виконання…»
«Про фіктивність шлюбу та відмежування від припинення сімейних стосунків Фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя. Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати…»
«Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Декларація про готовність об’єкта до експлуатації відповідає ознакам офіційного документа (ст. 366 КК) Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І- ІІІ категорії складності, яка складена, видана чи посвідчена відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами є офіційним документом. Наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації містить склад адміністративного правопорушення за умови, якщо в діянні особи є всі елементи його складу, передбачені ч. 13 ст. 96 КУпАП (у редакції Закону України № 320-VІІІ від 09 квітня 2015 року). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/228»
«Ознаки зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб’єкти, чиї права безпосередньо пов’язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3439»
«Щодо перегляду в суді апеляційної інстанції рішення місцевого суду, прийнятого за правилами ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017, після закінчення апеляційного розгляду справи Якщо особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов'язки, не реалізувала своє суб'єктивне процесуальне право — на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом строків для апеляційного оскарження цього рішення відповідно до положень ГПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи (чинній до 15.12.2017), то рішення суду першої інстанції є таким, що набрало законної сили за правилами ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), і не може бути оскаржено із застосуванням нових правил на апеляційне оскарження судового рішення — відповідно до ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1970»
«Умови для відкриття провадження у справі про банкрутство Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4804»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361»
«Про оскарження рішення МСЕК При розгляді спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3937»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
«Про порядок і достовірність відображення контрольованих операцій у податковій звітності Подача платником звіту про контрольовані операції з відображенням відомостей в іноземній валюті (за договором), що за відповідним курсом відповідають сумам у гривні, не свідчить про заниження обсягу операцій з нерезидентами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1298»
«Щодо включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов’язанні до складу спадщини При застосуванні буквального тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України можливий висновок, що спадкоємці набуватимуть лише право на відшкодування збитків завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях. Однак це не в повній мірі відповідало би нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечило б принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини вказує зміст частини першої статті 1231 ЦК України, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5676»
«Щодо відсутності вимог про зазначення в довіреності, що представник є адвокатом Нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлено, що в довіреності, виданій на ім'я фізичної особи – адвоката, обов'язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не передбачено таких вимог ні ГПК України, ні Цивільним кодексом України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю. У розглядуваному аспекті важливо, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення. При цьому особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/ громадянину, повинна мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4363»
«Відсутність торгового агента на роботі не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП Відсутність торгового агента на роботі, підтверджена відповідними актами, не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки посадовою інструкцією не передбачено обов’язку такого працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці через характер виконуваної роботи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2344»
«Про відмову від спадщини та оспорювання такої відмови До спадкоємця в порядку спадкування може переходити право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, рішення органу юридичної особи, свідоцтва тощо), яке належало спадкодавцю, та не припинилося до його смерті. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення документа суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1770»
«Вплив протокольної форми ухвали на можливість її оскарження в апеляційному порядку Протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку, якщо вона входить до переліку, передбаченого статтею 353 ЦПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1856»
«Про порядок розміщення тимчасових споруд для зайняття підприємницькою діяльністю Відповідність намірів розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності комплексній схемі розташування тимчасових споруд у відповідному населеному пункті визначається, зокрема, з урахуванням того, чи передбачене конкретне місце розташування такої споруди у комплексній схемі. При цьому виданий всупереч невідповідності намірів розміщення тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасових споруд паспорт прив’язки може бути анульований у разі відсутності можливості внести виправлення до такого паспорту щодо місця розташування тимчасової споруди без внесення відповідних змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2778»
«Про нарахування боргу (недоїмки) з ЄСВ після переведення платника податків з податковою адресою на території проведення АТО на обслуговування до податкового органу на підконтрольну Україні територію Закон, що встановлює тимчасове звільнення від виконання обов’язку платника єдиного внеску, не застосовується до особи, що не перебуває на податковому обліку на території населених пунктів, де проводилася АТО, за затвердженим переліком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2096»
«Припинення договору оренди земельного паю після отримання державних актів на право приватної власності на землю Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо припинення договору оренди земельного паю після отримання державних актів на право приватної власності на землю, визначивши, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника (зокрема, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї) не має наслідком автоматичного припинення договору та не може бути підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, крім випадків, коли це передбачено самим договором. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/221 Відступ від висновків, викладених у постановах ВСУ в цивільних справах, до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах ВСУ в цивільних справах, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, коли вони висловлені ВСУ після набрання чинності Законом про судоустрій 2010 року за результатами перегляду судових рішень ВССУ з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм права чи невідповідності судового рішення ВССУ викладеному в постанові ВСУ висновку щодо норм права, або ж за результатами перегляду судових рішень у цивільних справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Правова позиція може бути свідченням практики ВСУ, однак не створює для суду процесуального обов`язку щодо її врахування чи необхідності відступу від неї. Аналогічне стосується й інших ухвал ВСУ, постановлених як в порядку касаційного провадження (індекси «кс», «ск», «св») так і в порядку перегляду у зв`язку з винятковими обставинами ухвал суду касаційної інстанції (індекс «сво»). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4575 Відступ від роз’яснень, викладених в Постановах Пленуму ВСУ Роз`яснення Пленуму ВСУ не мали для судів обов`язкового характеру, оскільки відповідно до частини першої статті 129 Конституції України (в редакції, чинній під час дії Закону України «Про судоустрій України» від 07 лютого 2002 року № 3018-III) судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Отже, роз`яснення Пленуму ВСУ мали рекомендаційний характер. Таким чином, відсутні підстави для вирішення питання відступу від відповідних роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму ВСУ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4576»
«Про визначення підстав для анулювання паспорту прив’язки тимчасової споруди Розміщення тимчасової споруди має здійснюватися у точній відповідності до вимог, визначених у паспорті прив`язки цієї споруди, у тому числі з дотриманням вимог щодо конфігурації та розмірів; після розміщення тимчасової споруди замовник зобов`язаний повідомити відповідний орган виконавчої влади про виконання вимог паспорту прив`язки. У справах подібної категорії індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у такій категорії справ полягає у необхідності дотримання суб`єктом господарської діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком № 244, та виконання обов`язку органом місцевого самоврядування щодо забезпечення дотримання правил благоустрою всіма суб`єктами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2784 Підстави для анулювання паспорта прив’язки тимчасової споруди Достатньою підставою для анулювання паспорта прив’язки тимчасової споруди є, зокрема, виявлення відхилення фактично розміщеної тимчасової споруди від вимог щодо розміру, конфігурації та інших вимог, визначених у паспорті прив’язки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7973»
«Про забезпечення працездатної особи, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи соціальною виплатою не нижчою від установленого законом прожиткового мінімуму Працездатна особа, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи має право на забезпечення соціальною виплатою не нижчою від установленого законом прожиткового мінімуму. Ураховуючи очевидну невідповідність норм Постанови № 832 в частині розміру соціальної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, нормам статті 46 Конституції України, мають бути застосовані норми Конституції України як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу, зокрема, над законами України та постановами Кабінету Міністрів України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2234»
«Лише факт визнання позову відповідачем не може бути покладено в основу судового рішення без дослідження обставини справи Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2816»
«Поновлення виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами без обмеження будь-яким строком Положення статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строку звернення до суду та наслідків його пропуску) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6747»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?