«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Про компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього…»
«Про визначення початку перебігу строку звернення до суду у справах щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцю Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими…»
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Про строк звернення до суду у спорах щодо нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги після звільнення з військової служби Щомісячна грошова допомога, передбачена статтею 9-1 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та…»
«Ознаки належного виконання рішення про поновлення на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Про неможливість призупинення роботодавцем виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Надбавка до посадового окладу працівнику режимно-секретного органу за постійну роботу в умовах режимних обмежень,…»
«Про межі перегляду справи судом апеляційної інстанції Пропуск строку звернення до суду не визначений серед переліку порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Наявність такої підстави серед повноважень суду апеляційної інстанції як скасування рішення повністю із залишенням позовної заяви без розгляду, не надає права суду застосовувати ці повноваження з власної ініціативи. Повноваження суду апеляційної інстанції обмежені встановленими статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України межами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8244»
«Поважність причини пропуску строку звернення звернення до суду у разі знаходження позивача на лікарняному Знаходження позивача на лікарняному могло б бути прийнято судом в якості поважної причини пропуску строку звернення до суду в разі закінчення строку оскарження спірного рішення у період перебування її на лікарняному. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8336»
«Відповідальність посадової особи за збитки, завдані укладенням договорів, укладених з перевищенням повноважень Посадова особа товариства, яка при укладенні договорів діяла з перевищенням наданих статутом повноважень, внаслідок чого такі договори визнано недійсними в судовому порядку, несе відповідальність за збитки, завдані товариству. Навіть якщо оплата за такими недійсними договорами відбулася після визнання їх недійсними, збитки вважаються заподіяними з вини посадової особи, оскільки є наслідком виникнення боргу в результаті її неправомірних дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13597 Застосування позовної давності у спорах про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи Початок перебігу позовної давності для стягнення збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи, починається з моменту виникнення в заінтересованої особи права на позов, тобто з моменту фактичного понесення юридичною особою витрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13632»
«Невиконання мирової угоди не може бути нововиявленою обставиною в розумінні статті 423 ЦПК України Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. У зв’язку з цим невиконання мирової угоди, укладеної сторонами і затвердженої судом, не може бути нововиявленою обставиною в розумінні положень статті 423 ЦПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5294»
«Про право на вихід у відставку суддів Конституційного Суду України На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, суддям Конституційного Суду України Законом № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» надано право йти у відставку та отримувати вихідну допомогу відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5230»
«Про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період невиконання судового рішення За час затримки виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі з підстав невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі після проголошення судового рішення працівник має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5216»
«Щодо відсутності підстав для визнання недійсною умови трудового договору, для якої встановлено нікчемність на рівні закону У приватному праві, частиною якого є трудове право, недійсність може стосуватися або «вражати» різноманітні договори, не є винятком й трудові договори. При цьому для трудового законодавства є характерним, з урахуванням того, що імперативні норми гарантують не тільки мінімальні соціально-трудові стандарти, але і визначають підстави нікчемності договорів (їх умов) у сфері праці. В статті 9 КЗпП передбачений спеціальний випадок нікчемності умови, якщо відповідні умови договорів погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю. В трудовому законодавстві не міститься правил, які мають засовуватися при тлумаченні того чи іншого трудового договору, а тому з врахуванням принципів, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо його дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, за умови, що не погіршують становище працівників, порівняно з законодавством України про працю. Позовна вимога про визнання недійсною умови трудового договору для якої встановлено нікчемність на рівні закону не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5151»
«Строк пред’явлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення такого заробітку обмежується трьома місяцямиз дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4629»
«Про строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п’ятої статті 122 КАС України та становить один місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5192»
«Про спори стосовно відповідальності курсанта за дострокове розірвання контракту До спорів стосовно відповідальності курсанта за дострокове розірвання контракту підготовки фахівця у навчальному закладі застосовується місячний строк звернення до суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3888»
«Про індексацію заробітної плати Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3821»
«Про виплату належних звільненому працівникові сум Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3807»
«Про строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовця та його дотримання позивачем У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби спеціальним строком для звернення до суду є місячний строк, установлений частиною п′ятою статті 122 КАС України, який має перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 30.01.2019 у справі № 806/2164/16, від 11.02.2020 у справі № 420/2934/19, від 13.03.2019 у справі № 813/1001/17, про необхідність застосування тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, ураховуючи, що спір про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є трудовим спором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2013»
«Щодо дотримання передбаченого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної працівником шкоди При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4336»
«Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження процедури проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора загальноосвітньої школи Справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, так як у даному випадку існує спір між фізичною особою, яка претендує на зайняття вакантної посади директора загальноосвітньої школи та відділом освіти Новокаховської міської ради Херсонської області, до компетенції якого належить прийняття рішення щодо дотримання належної процедури проведення конкурсу на заміщення цієї вакантної посади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4319»
«Судовий збір у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/42 Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672 Про звільнення особи від сплати судового збору в усіх випадках у справах, предмет спору яких пов’язаний з нарахуванням та виплатою особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення Законом від 04.02.2021 №1214-IX частину другу статті 2 вказаного Закону доповнено та окремо включено до переліку доходів, зокрема, суму індексації грошових доходів громадян. Отже, порушення строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є підставою для виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у порядку, встановленому чинним законодавством. Виходячи з цього, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є компенсаційною виплатою, передбаченою чинним законодавством, що відносить її до складових заробітної плати в розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці». Таким чином, позивачі під час розгляду справ про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9504 Звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації працівнику втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати Позовні вимоги, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників та компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати в зв’язку з порушенням термінів її виплати, не є предметом справляння судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12365»
«Можливість звільнення працівника за п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених у контракті) у період тимчасової непрацездатності Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що гарантії, передбачені частиною третьою статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/20 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи відсторонення або припинення повноважень (звільнення) за ч.3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України Спір щодо оскарження керівником юридичної особи (її виконавчого органу), відстороненим від посади або повноваження якого припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, законності дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або припинення повноважень (звільнення) підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/924 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи звільнення з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України Спір між звільненим із посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) та цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) щодо законності розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень органом управління юридичної особи), підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/925»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?