«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Про компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього…»
«Про визначення початку перебігу строку звернення до суду у справах щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцю Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими…»
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Про строк звернення до суду у спорах щодо нарахування і виплати щомісячної грошової допомоги після звільнення з військової служби Щомісячна грошова допомога, передбачена статтею 9-1 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та…»
«Ознаки належного виконання рішення про поновлення на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Про неможливість призупинення роботодавцем виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень на підставі Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Надбавка до посадового окладу працівнику режимно-секретного органу за постійну роботу в умовах режимних обмежень,…»
«Атмосфера, при якій має проходити щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них обов`язків і завдань Щорічна оцінка має здійснюватися в атмосфері довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності. Враховуючи наявність конфліктної ситуації, яка склалась між позивачем та посадовими особами відповідачів, а також не проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на думку позивача, тверджень щодо неналежного виконання ним службових обов`язків (відсутність без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення), - відповідачем не забезпечено атмосфери довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності при проведенні щорічної оцінки позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9399 Систематичне порушення трудової дисципліни, як підстава для розірвання трудового договору Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він учинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, і щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Під час вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд зобов`язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9415»
«Поширення гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП України, на працівників, що вступили на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці Звільнення працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв’язку зі вступом на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, є незаконним, оскільки у цьому випадку на працівника поширюються гарантії, передбачені законодавством, а саме: зберігаються місце роботи та посада Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2436»
«Про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону №2262-ХII військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим законом Внесені Законом № 3668-VI та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХII, яка не зазнала змін у зв’язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2242»
«Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672»
«Щодо поширення на працівника-сумісника всіх гарантій працівника, передбачених КЗпП України На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП України, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв'язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2391»
«Правове регулювання відповідальності особи, яка працює за строковим трудовим договором і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України Особа, яка працює за строковим трудовим договором, укладеним відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України, несе відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2433»
«Стягнення компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу та за невчасно виплачений середній заробіток Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури, а також мають разовий характер, а тому до таких виплат згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» гарантії цього Закону незастосовні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/33 Застосування статті 625 ЦК України до трудових правовідносин Стаття 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3972»
«Оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників як не належний спосіб захисту Оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не є належним способом захисту, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2305»
«Щодо застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України до переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття ним характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк та виключає застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2048»
«Щодо визначення чи є критичний виступ під час звіту директора училища аморальним проступком та підставою для звільнення Критичний виступ під час звіту директора училища не свідчить про порушення вихователем моральних норм, не є аморальним проступком, а отже не може бути підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2378»
«Юрисдикція спору щодо відшкодування збитків, завданих товариству колишнім директором Спір щодо відшкодування збитків, завданих товариству внаслідок неповернення належного йому на праві власності автомобіля колишнім директором товариства, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/606»
«Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави Право прокурора пред`явити цивільний позов в інтересах держави виникає за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто якщо захист цих інтересів не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4005»
«Щодо права роботодавця на вибір заходу врегулювання конфлікту інтересів з метою запобігання корупції Право вибору заходу врегулювання конфлікту інтересів належить роботодавцю і складає зміст його дискреційний повноважень. Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Цей закон не містить положень про обов`язок роботодавця застосовувати до особи всі можливі заходи врегулювання конфлікту інтересів до працівника перед звільненням. У ньому лише зазначено про обов`язок роботодавця застосувати такі заходи і надається право вибору у прийнятті рішення роботодавцем для досягнення цілей цього закону - запобігання корупції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5626»
«Визначення юрисдикції спору, пов`язаного зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу розпорядження державними коштами Позов про відшкодування шкоди, завданої державі протиправними діями суб`єкта владних повноважень під час здійснення ним владних управлінських функцій з приводу розпорядження державними коштами, повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/331»
«Щодо неможливості застосування пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України до працівника, посада якого не включена до Переліку посад і робіт Укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівником, посада якого не включена до Переліку посад і робіт, не є підставою для покладення на нього матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2429»
«Щодо строку для вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується тримісячним строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 25 липня 2018 року у справі №761/22614/16-ц (провадження № 61-8620св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2423»
«Щодо застосування строків звернення до суду при стягненні середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу ) , а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду п озовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13496»
«Щодо строку для вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується тримісячним строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 25 липня 2018 року у справі №761/22614/16-ц (провадження № 61-8620св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2423»
«Щодо початку перебігу встановленого частиною третьою статті 233 КЗпП України строку звернення до суду З урахуванням змісту частини третьої статті 233 КЗпП України день ухвалення судового рішення у кримінальній справі відносно особи не вважається днем виявлення заподіяної нею шкоди за наявності акта або висновку, складених у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, під час ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/320»
«Порядок зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника (ст. 117 КЗпП України) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника, визначивши, що суд, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/28 Застосування статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вимог про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Обмеження, передбачені статтею 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» поширюються на вимоги до банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація або розпочата ліквідація, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги до роботодавця-банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та початок його ліквідації, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.117 КЗпП України) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають задоволенню в сьому чергу. Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України треба розраховувати з дня, наступного за днем, коли роботодавець мав здійснити розрахунок з працівником, до дня, що передує запровадженню тимчасової адміністрації банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/956 Застосування статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до зобов`язань банку щодо виплати заробітної плати Обмеження, передбачені статтею 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на зобов`язання банку щодо виплати заробітної плати. Запровадження в банківській установі тимчасової адміністрації чи початок її ліквідації не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/957 Стягнення відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України з банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато його ліквідацію Вимоги до роботодавця-банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та початок його ліквідації, про стягнення відшкодування, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.117 КЗпП України) відповідно до пункту 7 частини 1 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягають задоволенню в сьому чергу. Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України треба розраховувати з дня, наступного за днем, коли роботодавець мав здійснити розрахунок з працівником, до дня, що передує запровадженню тимчасової адміністрації банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1247 Стягнення заробітної плати з банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію та розпочато його ліквідацію Запровадження в банківській установі тимчасової адміністрації чи початок її ліквідації не може бути підставою для відмови у захисті судом права працівника щодо виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1248»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?