«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Про порядок поновлення на посаді в новоствореному органі У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду,…»
«Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими…»
«Відсутність підстав для звільнення працівника у разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України У разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження…»
«Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення…»
«Оцінка поважності причин відсутності працівника на роботі при вирішенні питання про законність звільнення з роботи за прогул Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5667»
«Про належного відповідача у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення прокурора на посаді Оскільки стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а саме особи, яка зобов’язана судовим рішенням та/або в силу закону видати наказ про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді, то належним відповідачем, який, відповідно до статті 236 КЗпП України, має нести відповідальність за затримку виконання рішення суду про поновлення працівника на посаді, є уповноважений орган (його посадова особа), до повноважень якого, в силу відповідного закону, належить вирішення питання про поновлення працівника на посаді. У розумінні статті 236 КЗпП України власником (уповноваженим органом), який має обов’язок видати наказ (розпорядження) про поновлення прокурора на адміністративній посаді, є Генеральний прокурор, а відтак, витрати щодо виплати середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення його на посаді повинен нести саме Офіс Генерального прокурора як установа, у якій Генеральний прокурор виконує свої управлінські функції та яка є головним розпорядником бюджетного фінансування, а тому є належним відповідачем у таких спорах. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 08.12.2022 у справі № 280/2481/21 та від 23.03.2023 у справі № 420/8539/21, щодо застосування ст. 236 КЗпП України стосовно того, що оскільки обласною прокуратурою нараховувалася та виплачувалась заробітна плата позивачу (прокурору, що займав адміністративну посаду в обласній прокуратурі), відповідач (обласна прокуратура) є розпорядником коштів згідно з кошторисами та щомісячними розписами видатків, затверджених Генеральним прокурором, у межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України, а тому є належним відповідачем щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (під час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14022»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 КЗпП України, вказує на відсутність права на виплату вихідної допомоги при звільненні, передбачену статтею 44 КЗпП України, оскільки відсутній факт остаточного припинення трудових відносин та досягнута ключова мета вихідної допомоги - компенсація втрати доходу у зв’язку зі звільненням не з вини працівника. Також за таких обставин не підлягає задоволенню і вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, як похідна від вимоги про виплату вихідної допомоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14021»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?