«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Щодо права директора товариства на вихідну допомогу, розраховану з фактично виплачуваного окладу за відсутності рішення загальних зборів про його встановлення Відсутність рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення посадового окладу директора не позбавляє його права на вихідну…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності…»
«Про правовий статус Фонду соціального страхування України Фонд соціального страхування України був юридичною особою публічного права, але водночас визначався як самоврядна організація, оскільки його діяльність та оплата праці його персоналу здійснювалися за рахунок коштів соціального страхування…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової…»
«Про обов`язок суду щодо встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5425»
«Укладення трудового договору на визначений строк за відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП України). Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір. Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності умов, зазначених у частині другій статті 23 КЗпП України, є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку. Тобто такі договори вважатимуться укладеними на невизначений строк від часу їх укладення. У зв’язку із закінченням строку може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам статті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір в такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4610»
«Про право на вихід у відставку суддів Конституційного Суду України На відміну від суддів судів загальної юрисдикції, суддям Конституційного Суду України Законом № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» надано право йти у відставку та отримувати вихідну допомогу відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5230»
«Припинення трудового договору на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України внаслідок скорочення посади Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною третьою статті 32 КЗпП України обставини. Про визначену частиною третьою статті 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та, відповідно, припинення трудового договору за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6896»
«Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події Термін дії строкового трудового договору може визначатися не лише конкретним строком, а й настанням певної події (наприклад, повернення на роботу працівника з відпустки для догляду за дитиною) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4634»
«Щодо відсутності підстав для визнання недійсною умови трудового договору, для якої встановлено нікчемність на рівні закону У приватному праві, частиною якого є трудове право, недійсність може стосуватися або «вражати» різноманітні договори, не є винятком й трудові договори. При цьому для трудового законодавства є характерним, з урахуванням того, що імперативні норми гарантують не тільки мінімальні соціально-трудові стандарти, але і визначають підстави нікчемності договорів (їх умов) у сфері праці. В статті 9 КЗпП передбачений спеціальний випадок нікчемності умови, якщо відповідні умови договорів погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю. В трудовому законодавстві не міститься правил, які мають засовуватися при тлумаченні того чи іншого трудового договору, а тому з врахуванням принципів, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо його дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності, за умови, що не погіршують становище працівників, порівняно з законодавством України про працю. Позовна вимога про визнання недійсною умови трудового договору для якої встановлено нікчемність на рівні закону не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5151»
«Юрисдикція спору щодо поновлення на роботі фінансового директора товариства, звільненого на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу Спір за позовом фінансового директора товариства, звільненого на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, щодо поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4716»
«Щодо права професійної спілки, яка не є стороною колективного договору, на висунення вимоги про розірвання трудового договору з керівником На підприємстві можуть діяти декілька профспілок, які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки. При цьому положення КЗпП України не передбачають, що вимога про звільнення у разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору керівником може бути заявлена лише тією профспілкою, яка була стороною колективного договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4322»
«Юрисдикція спорів між членами громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спорів між членами громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією, визначивши, що такі спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4613»
«Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5168»
«Про збереження за громадянами України, призваними на строкову військову службу під час дії особливого періоду місця роботи, посади і середнього заробітку За громадянами України, призваними на строкову військову службу під час дії особливого періоду зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб -підприємців, в яких вони працювали на час призову. Закінчення встановлених Указами Президента України "Про часткову мобілізацію" строків призову громадян на військову службу не тягне закінчення чи переривання періоду мобілізації і, як наслідок, закінчення дії особливого періоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2195»
«Про звільнення державного службовця з підстав, не передбачених законом Звільнення державного службовця з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та зумовлює поновлення порушених прав державного службовця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3931»
«Юрисдикція спорів з приводу зайняття посади керівника державного підприємства до видання адміністративно-правового акту щодо призначення на посаду в разі, якщо призначення на таку посаду здійснюється міністерством, іншим органом виконавчої влади Спори з приводу зайняття посади керівника державного підприємства до видання адміністративно-правового акту щодо призначення на посаду в разі, якщо призначення на таку посаду за законодавством здійснюється міністерством, іншим органом виконавчої влади, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/915»
«Відсутність торгового агента на роботі не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП Відсутність торгового агента на роботі, підтверджена відповідними актами, не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки посадовою інструкцією не передбачено обов’язку такого працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці через характер виконуваної роботи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2344»
«Юрисдикція спорів щодо оскарження рішень і дій загальних зборів кооперативу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо непоширення юрисдикції судів на спори про оскарження рішень і дій загальних зборів кооперативу, визначивши, що такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/995»
«Щодо вирішення питання чи є припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця його звільненням Припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця відповідно до статті 32 КЗпП України не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2023»
«Можливість звільнення працівника за п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених у контракті) у період тимчасової непрацездатності Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що гарантії, передбачені частиною третьою статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/20 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи відсторонення або припинення повноважень (звільнення) за ч.3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України Спір щодо оскарження керівником юридичної особи (її виконавчого органу), відстороненим від посади або повноваження якого припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, законності дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або припинення повноважень (звільнення) підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/924 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи звільнення з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України Спір між звільненим із посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) та цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) щодо законності розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень органом управління юридичної особи), підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/925»
«Щодо підстав для задоволення позову у разі визнання позову відповідачем Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4546»
«Щодо можливості анулювання домовленості про строк припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2047»
«Поширення гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП України, на громадян України, призваних на строкову військову службу під час особливого періоду Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, визначивши, що громадяни України, призвані на строкову військову службу під час особливого періоду, користувалися гарантіями щодо збереження місця роботи та середньомісячного заробітку, передбаченими статтею 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та статтею 119 КЗпП України. Навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов’язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/438 Темпоральні межі дії особливого періоду в розумінні ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов’язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/923»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?