«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Порядок звільнення членів виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«Щодо відсутності в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та…»
«Самовільне використання відпустки без належного погодження як підстава для звільнення за прогул Самовільне використання працівником відпустки без письмового погодження з роботодавцем є прогулом у розумінні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Усний порядок погодження відпусток…»
«Ознаки належного виконання рішення про поновлення на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При…»
«Про законність звільнення за угодою сторін за відсутності доказів мобінгу Звільнення працівника за угодою сторін є правомірним за наявності дійсного волевиявлення обох сторін. Працівник зобов'язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами. Неідентифіковані аудіозаписи,…»
«Щодо кваліфікації відсутності працівника через потребу збереження життя та здоров’я у прифронтових зонах Недосягнення згоди між працівником і роботодавцем щодо підстав надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану саме по собі не може бути підставою для звільнення за…»
«Щодо звільнення керівника за тривале порушення ним трудових обов’язків на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України Тривале порушення керівником трудових обов’язків (неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо) не є підставою для його звільнення за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7563»
«Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов’язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно Згідно з вимогами ст. 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством і його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатися не лише в невиконанні нею обов’язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи за зловживання своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13332 Фідуціарні обов’язки директора та презумпція добросовісності його дій Директор товариства має фідуціарні обов'язки дбайливого ставлення та лояльності, що передбачають добросовісне управління в інтересах товариства. У вирішенні питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою діє презумпція, що така особа діяла в найкращих інтересах товариства, її рішення були незалежними й обґрунтованими, а фідуціарні обов'язки виконані належним чином. Однак при спростуванні учасником юридичної особи цієї презумпції за одним із критеріїв тягар доведення добросовісності своїх дій переходить до посадової особи. Застосування ст. 92 ЦК України передбачає оцінку не лише формального дотримання посадовою особою вимог законодавства та установчих документів, але й добросовісності, розумності та відповідності її дій інтересам товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13333»
«Виокремлення компетенції суб’єктів владних повноважень у сфері безпеки мореплавства у морському порту Законодавець розділяє поняття «державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту», який здійснюється капітаном морського порту, «забезпечення безпеки мореплавства у морському порту», що покладається на адміністрацію морських портів України, а також «реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті», що відноситься до компетенції Державної служби морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації). Водночас організація і забезпечення безпеки мореплавства здійснюється державним підприємством «Адміністрація морських портів України», працівники якого не є державними службовцями, відповідно не уповноважені на здійснення функцій держави, тобто функцій державного нагляду та контролю. Державний нагляд та контроль забезпечується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті - Морською адміністрацією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8356»
«Про підстави звільнення за угодою сторін Приписами чинного законодавства для роботодавця (власника або уповноваженого ним органу) не передбачено обов`язку приймати відкликання працівником своєї заяви про звільнення у разі досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін. Згідно із усталеною судовою практикою при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (роботодавцем) про припинення трудового договору за угодою сторін, такий договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості можливе лише в разі взаємної згоди на це власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) і працівника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8487»
«Систематичне невиконання обов’язків в розумінні пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6291»
«Юрисдикція спорів з приводу проходження особою служби на посаді капітана морського порту, які виникли у період до 14 травня 2019 року Спори з приводу проходження особою служби на посаді капітана морського порту, які виникли у період до 14 травня 2019 року, коли посада капітана морського порту ще не була віднесена до посад державної служби, а сама діяльність капітана морського порту – до державної служби, але вже мала характер публічної служби, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6687»
«Оцінка поважності причин відсутності працівника на роботі при вирішенні питання про законність звільнення з роботи за прогул Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5667»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?