«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
Стаття 41 КЗпП України: судова практика Верховного Суду
Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов
Правові позиції Верховного Суду
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Порядок звільнення членів виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«Щодо відсутності в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та…»
«Самовільне використання відпустки без належного погодження як підстава для звільнення за прогул Самовільне використання працівником відпустки без письмового погодження з роботодавцем є прогулом у розумінні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Усний порядок погодження відпусток…»
«Ознаки належного виконання рішення про поновлення на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При…»
«Про законність звільнення за угодою сторін за відсутності доказів мобінгу Звільнення працівника за угодою сторін є правомірним за наявності дійсного волевиявлення обох сторін. Працівник зобов'язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами. Неідентифіковані аудіозаписи,…»
«Щодо кваліфікації відсутності працівника через потребу збереження життя та здоров’я у прифронтових зонах Недосягнення згоди між працівником і роботодавцем щодо підстав надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану саме по собі не може бути підставою для звільнення за…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 41
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/17246/19
«Про звільнення прокурорів з посад у зв`язку з припиненням повноважень через досягнення гранично допустимого віку Питання звільнення прокурорів з посад у зв`язку з припиненням повноважень через досягнення гранично допустимого віку врегульовано пунктом 1 частини третьої статті 51, пунктом 1 частини першої статті 61 Закону України «Про прокуратуру», що є спеціальним нормативно-правовим актом, що вказує на відсутність підстав для застосування загальних норм Кодексу законів про працю України для регулювання спірних правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5446»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/10275/20
«Недотримання передбаченого статутом кворуму не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ Рішення загальних зборів учасників не може бути визнано недійсним з підстав відсутності кворуму, передбаченого статутом, оскільки після 17.06.2019 пріоритет статуту над Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» яким визначається правовий статус ТОВ та ТДВ, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, не передбачає вимог щодо встановлення кворуму зборів учасників товариства – найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного. Законодавець встановлює кількість голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, і такий законодавчий підхід наділяє більшими гарантіями реалізації корпоративних прав учасників в управлінні товариством та прийняття ними рішень. Положеннями ч. 5 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Кворум та загальна кількість голосів не є тотожними поняттями, тому відсутність кворуму не може бути підставою для визнання недійсними загальних зборів учасників товариства, якщо рішення прийнято необхідною кількістю голосів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14510»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 360/1947/19
«Про адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин Ключовою відмінністю статті 265 КЗпП України і статті 41 КУпАП є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнуто юридичну особу як роботодавця за статтею 265 КЗпП України і посадову особу цієї юридичної особи за статтею 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Особу, яка не є посадовою особою за своєю суттю, неможливо притягнути до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП. При цьому, непритягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП, не може ставитись в залежність до можливості притягнення позивача як юридичної особи до відповідальності за порушення законодавства про працю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5896»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 0540/8959/18-а
«Про важливість оформлення трудових відносин роботодавцем для забезпечення права особи на працю та відпочинок Без оформлених трудових відносин особа позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні) Основного Закону України, а відповідні обов`язки роботодавця залишаються поза межами законодавчого регулювання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5003»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 266/3163/16-ц
«Термін дії строкового трудового договору може визначатися настанням певної події Термін дії строкового трудового договору може визначатися не лише конкретним строком, а й настанням певної події (наприклад, повернення на роботу працівника з відпустки для догляду за дитиною) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4634»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 461/1303/19
«Строк пред’явлення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника Середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тому строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення такого заробітку обмежується трьома місяцямиз дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто з часу видачі наказу про поновлення на роботі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4629»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 753/17776/19
«Юрисдикція спору щодо поновлення на роботі фінансового директора товариства, звільненого на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу Спір за позовом фінансового директора товариства, звільненого на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, щодо поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4716»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 213/4925/19
«Щодо права професійної спілки, яка не є стороною колективного договору, на висунення вимоги про розірвання трудового договору з керівником На підприємстві можуть діяти декілька профспілок, які є рівними перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки. При цьому положення КЗпП України не передбачають, що вимога про звільнення у разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору керівником може бути заявлена лише тією профспілкою, яка була стороною колективного договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4322»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/21764/17
«Юрисдикція спорів між членами громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спорів між членами громадської організації та громадською організацією з приводу визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією, визначивши, що такі спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4613»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 279/44/20
«Заподіяння педагогічним працівником шкоди психічному здоров’ю учня внаслідок булінгу як підстава для звільнення за вчинення аморального проступку Заподіяння педагогічним працівником шкоди психічному здоров’ю учня внаслідок булінгу, факт якого документально підтверджено, є підставою для звільнення такого працівника за вчинення аморального проступку на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2382»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 683/351/16-ц
«Юрисдикція спорів щодо оскарження рішень і дій загальних зборів кооперативу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо непоширення юрисдикції судів на спори про оскарження рішень і дій загальних зборів кооперативу, визначивши, що такі спори підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/995»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 127/25292/18
«Щодо вирішення питання чи є припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця його звільненням Припинення виконання обов'язків працівника на умовах суміщення з ініціативи роботодавця відповідно до статті 32 КЗпП України не є його звільненням, а є лише увільненням від виконання роботи за суміщуваною посадою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2023»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 205/4196/18
«Можливість звільнення працівника за п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених у контракті) у період тимчасової непрацездатності Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що гарантії, передбачені частиною третьою статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/20 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи відсторонення або припинення повноважень (звільнення) за ч.3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України Спір щодо оскарження керівником юридичної особи (її виконавчого органу), відстороненим від посади або повноваження якого припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, законності дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або припинення повноважень (звільнення) підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/924 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи звільнення з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України Спір між звільненим із посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) та цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) щодо законності розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень органом управління юридичної особи), підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/925»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 757/42264/16-ц
«Щодо поширення на працівника-сумісника всіх гарантій працівника, передбачених КЗпП України На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП України, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв'язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2391»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 569/858/18
«Щодо поширення дії Закону України «Про запобігання корупції» на головного лікаря міської поліклініки Головний лікар міської поліклініки є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2387»
ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 321/1753/16-к
«Встановлення особистого мотиву при кваліфікації дій особи за ст. 172 КК «Грубе порушення законодавства про працю» Для кваліфікації дій особи за ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю» КК слід встановити наявність особистого мотиву у діях обвинуваченого, про який можуть свідчити, зокрема, попередні конфлікти між обвинуваченим та потерпілим, відсутність претензій до потерпілого з боку інших осіб, відсутність спроб підібрати на вакантну посаду іншу особу, прагнення влаштувати на цю посаду члена сім’ї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3080»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 308/452/19
«Щодо питання чи може видання художнього твору науково-педагогічним працівником незалежно від його змісту визнаватися аморальним проступком та підставою для звільнення Видання художнього твору науково-педагогічним працівником незалежно від його змісту та індивідуального сприйняття цього твору іншими особами не може визнаватися аморальним проступком, а отже, не може бути підставою для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2381»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 607/6254/15-ц
«Юрисдикція майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство (з 21 жовтня 2019 року) З 21 жовтня 2019 року розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3501»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 136/1207/17
«Щодо неможливості звільнення методиста бібліотеки за вчинення аморального проступку Посада методиста бібліотеки не належить до посад, які обіймають учасники навчально-виховного процесу, і до повноважень працівника, що займає таку посаду не входить виконання педагогічної чи виховної функції, а отже, він не може бути звільнений за вчинення аморального проступку згідно з пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2379»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 345/3007/17
«Щодо визначення чи є критичний виступ під час звіту директора училища аморальним проступком та підставою для звільнення Критичний виступ під час звіту директора училища не свідчить про порушення вихователем моральних норм, не є аморальним проступком, а отже не може бути підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2378»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?