«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Порядок звільнення членів виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«Щодо відсутності в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного Право учасника товариства на самостійне скликання загальних зборів відповідно до частини 9 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та…»
«Самовільне використання відпустки без належного погодження як підстава для звільнення за прогул Самовільне використання працівником відпустки без письмового погодження з роботодавцем є прогулом у розумінні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Усний порядок погодження відпусток…»
«Ознаки належного виконання рішення про поновлення на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При…»
«Про законність звільнення за угодою сторін за відсутності доказів мобінгу Звільнення працівника за угодою сторін є правомірним за наявності дійсного волевиявлення обох сторін. Працівник зобов'язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами. Неідентифіковані аудіозаписи,…»
«Щодо кваліфікації відсутності працівника через потребу збереження життя та здоров’я у прифронтових зонах Недосягнення згоди між працівником і роботодавцем щодо підстав надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану саме по собі не може бути підставою для звільнення за…»
«Поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння під час відсторонення від роботи як підстава для звільнення Працівник може бути звільнений за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи був він відсторонений від роботи, чи продовжував виконувати трудові обов’язки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2366»
«Щодо визначення кола осіб, які підлягають звільненню за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України До кола осіб, які підлягають звільненню за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, належать працівники, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, одержують їх під звіт Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2374»
«Щодо права роботодавця на вибір заходу врегулювання конфлікту інтересів з метою запобігання корупції Право вибору заходу врегулювання конфлікту інтересів належить роботодавцю і складає зміст його дискреційний повноважень. Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Цей закон не містить положень про обов`язок роботодавця застосовувати до особи всі можливі заходи врегулювання конфлікту інтересів до працівника перед звільненням. У ньому лише зазначено про обов`язок роботодавця застосувати такі заходи і надається право вибору у прийнятті рішення роботодавцем для досягнення цілей цього закону - запобігання корупції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5626»
«Підтверджене аудиторськими висновками неналежне використання майна та коштів директором комунального підприємства як підстава для застосування пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України Порушення посадових обов’язків, неналежне використання майна та коштів директором комунального підприємства, що підтверджується аудиторськими висновками, є підставою для застосування пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2373»
«Про неможливість звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подання яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4065»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішень органів управління акціонерного товариства щодо відсторонення від виконання обов'язків голови правління товариства згідно з ч.3 ст. 99 ЦК України, ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства» Правовідносини стосовно припинення повноважень і тимчасового відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання його повноважень згідно зі ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства» та ч.3 ст. 99 ЦК України у редакції, чинній з 1 червня 2014 року, не є відстороненням працівника від роботи у розумінні ст. 46 КЗпП України. Хоча відповідні рішення уповноваженого на їх прийняття органу товариства можуть мати наслідки і в межах трудових відносин, але визначальними за таких обставин є відносини корпоративні. Спір щодо оскарження рішень органів управління акціонерного товариства (загальних зборів та наглядової ради) щодо відсторонення від виконання обов'язків голови правління товариства згідно з ч.3 ст. 99 ЦК України, ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства» та призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови правління підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5368»
«Щодо строку для вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується тримісячним строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 25 липня 2018 року у справі №761/22614/16-ц (провадження № 61-8620св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2423»
«Юрисдикція спору щодо визнання недійсним рішення наглядової ради про усунення (відсторонення) від виконання обов’язків голови правління товариства Спір щодо визнання недійсним рішення наглядової ради про усунення (відсторонення) від виконання обов’язків голови правління товариства і виключення його з числа осіб, які мають право підпису, має розглядатися як корпоративний спір у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1008»
«Щодо дотримання процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом, при звільненні з посади генерального директора ТОВ у зв’язку з припиненням його повноважень Звільнення з посади генерального директора ТОВ за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України має бути проведено з дотриманням процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом. Крім того, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2388»
«Формулювання причин звільнення на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України ( на підставах, передбачених контрактом) Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини – невиконання чи неналежне виконання обов'язків, передбачених контрактом, – не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/18 Дисциплінарна відповідальність у випадку невиконання працівником обов`язків, які не обумовлені трудовим договором Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1241»
«Щодо поширення на працівника-сумісника всіх гарантій працівника, передбачених КЗпП України На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП України, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв'язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2391»
«Про призначення допомоги по безробіттю особі, звільненої з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Страхуванню на випадок безробіття підлягають не тільки особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), але й ті, які працюють на інших підставах, передбачених законом. Право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними. У разі звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41, 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особа має право на допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі. Аналіз частини другої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» дає підстави для висновку, що цей Закон не передбачає як підставу для призначення допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі випадки припинення трудового договору, встановлені частиною першою статті 36 Кодексу законів про працю України (крім його розірвання, передбаченого пунктом четвертим), а при розірванні трудового договору не передбачене його розірвання з ініціативи працівника (статті 38, 39). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1676»
«Умови, необхідні для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків повинно бути систематичним; мають враховуватися тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2334»
«Щодо вирішення питання чи є тривалий характер порушення трудових обов’язків підставою для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України Якщо порушення трудових обов’язків носить тривалий, а не разовий характер, зокрема неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, це не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2369»
«Умови, необхідні для розірвання трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України Під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, судам необхідно враховувати, що для розірвання трудового договору із зазначеної підстави потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл та інше); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, а отже не можуть бути звільнені за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2371»
«Щодо визначення чи є аморальний проступок сумісним або не сумісним з продовженням роботи Підставою для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України є не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи. Оскільки законодавцем не визначено критеріїв визначення межі між проступками, сумісними і не сумісними з продовженням роботи, тому суд зобов’язаний самостійно надати оцінку і встановити, чи є вчинений аморальний проступок, за який звільнено працівника, таким, що сумісний із продовженням роботи з урахуванням конкретних обставин справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2377»
«Застосування статті 625 ЦК України до трудових правовідносин Стаття 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3972»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов’язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов’язку, який входить до кола його трудових обов’язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов’язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв’язку між невиконанням працівником трудових обов’язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2368»
«Щодо вирішення питання чи може припущення власника (без вчинення працівником винних дій) бути підставою для виявлення недовіри до працівника Звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення працівником винних дій. Втрата довір’я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов’язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас припущення власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовіри до працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2372»
«Юрисдикція спору про поновлення на роботі заступника голови селищної ради Спір особи, звільненої з посади заступника голови (до обов’язків якого входять, зокрема, організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції) селищної ради до селищної ради (органу місцевого самоврядування) про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/677»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?