«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку,…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Про відповідальність оператора газорозподільної мережі за шкоду від вибуху газу як володільця джерела підвищеної небезпеки Оператор газорозподільної мережі як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду від вибуху газу незалежно від наявності сумнівів щодо…»
«Стягнення орендної плати без укладеного між сторонами договору оренди землі на підставі статей 1212-1214 ЦК України Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо можливості стягнення орендної плати без укладеного між сторонами договору оренди землі на підставі статей 1212-1214 ЦК України, визначивши, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/240»
«Витрати пов'язані з явкою до суду у кримінальному провадженні не є майновою шкодою відповідно до статті 1166 ЦК України Витрати пов'язані з явкою позивача до суду у кримінальному провадженні не є майновою шкодою відповідно до статті 1166 ЦК України, а є витратами, компенсація яких здійснюється за нормами спеціального закону. Питання про відшкодування зазначених витрат підлягає вирішенню під час розгляду й ухвалення судового рішення саме у кримінальній справі, оскільки ці витрати понесені позивачем під час розгляду кримінальної справи. Крім того, сам факт реалізації позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/352»
«Благодійний внесок на користь лікувального закладу не підлягає стягненню з обвинуваченого Сума благодійних внесків, внесених потерпілим на користь лікарні, не підлягає стягненню з обвинуваченого, оскільки ці кошти не відносяться ні до процесуальних витрат, ні до шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3949»
«Юрисдикція спору про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби Вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої за місцем проходження публічної служби, заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, зокрема з вимогами про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул за місцем проходження публічної служби, за затримку виплати такого заробітку, сум, пов'язаних з індексацією заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також недоотриманих сум заробітної плати, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1512»
«Відсутність відповідальності туроператора за повернення сплачених туристом грошових коштів турагенту за інформаційно-консультативні послуги Туроператор не може нести зобов’язання щодо повернення туристу грошових коштів, сплачених ним турагенту як плата за інформаційно-консультативні послуги, якщо ці кошти у вартість турпродукту включені не були і туроператору турагентом не перераховувались. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3534»
«Щодо належного відповідача у справах про відшкодування майнової шкоди, завданої особі внаслідок залиття квартири у зв’язку із витоком води з приладу опалення у квартирі поверхом вище Стаття 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) власник зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини. Таким чином, обов'язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири. Таким чином, шкода, завдана позивачу залиттям квартири, що відбулося внаслідок пошкодження у квартирі відповідача опалювального приладу внутрішньоквартирної мережі гарячого водопостачання, підлягає відшкодуванню саме відповідачем, оскільки він як власник квартири несе обов'язки щодо належного утримання та експлуатації квартири та її складових частин, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3350»
«Cпосіб захисту у випадку несплати користувачем земельної ділянки земельного податку У користувача земельної ділянки обов'язок сплатити земельний податок та відповідно податкові правовідносини виникають лише після реєстрації за такою особою права користування земельною ділянкою. І в такому разі належним способом захисту є стягнення земельного податку, а не збитків, а належним позивачем є виключно контролюючий орган – орган доходів і зборів, а не міська рада як уповноважена власником землі особа Міська рада як уповноважена власником землі особа могла б звернутися до суду з вимогами про повернення несплачених ним грошових коштів за користування земельною ділянкою, але лише за період, коли право користування землею не було оформлено, і лише про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (ст.1212 ЦК України), а не збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/803»
«Щодо визначення шкоди, спричиненої неправомірними діями державного виконавця, що полягають у бездіяльності та тривалому невиконанні рішення суду Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб'єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір. Позивач як на підставу задоволення своїх вимог не надав суду будь-яких належних та допустимих доказів, що шкода, спричинена йому неправомірними діями державного виконавця, становить саме розмір заборгованості боржника за судовим рішенням перед позивачем. Сума шкоди, що була заявлена позивачем до стягнення, є необґрунтованою, оскільки невиконання рішення суду не може ототожнюватися із заподіяною позивачу майновою шкодою, оскільки позивачем не надано доказів безповоротної втрати реальної можливості виконання рішення щодо стягнення з боржника грошових коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3217»
«Відшкодування шкоди, заподіяної власникам транспортних засобів внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг У розумінні положень Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3088»
«Відшкодування шкоди власнику транспортного засобу, що вважається знищеним внаслідок ДТП Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2863»
«Притягнення особи до адміністративної відповідальності не є самостійною підставою для стягнення з неї шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України Частина перша статті 1166 ЦК України містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Разом з тим, притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з нього шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України. Для застосування до правовідносин сторін законодавчих положень про відшкодування майнової шкоди необхідно встановити, що шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки (дії або бездіяльності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/283»
«Визначення кола осіб, які є потерпілими відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Визнання позивачів потерпілими у кримінальному процесі не може бути підставою для виплати страховиком моральної шкоди на підставі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі – це юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Таким чином, законодавцем встановлюється виключний перелік осіб, які є потерпілими, а саме: треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2875»
«Виконання рішення суду про відшкодування шкоди, завданої органами Пенсійного фонду України Шкода, завдана органами Пенсійного фонду України, компенсується за рахунок державного бюджету, а відповідне рішення суду виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки не має законодавчих та інших правових підстав щодо виплати з коштів Пенсійного фонду України будь-яких відшкодувань моральної шкоди. Крім того, бюджетом Пенсійного фонду України, який кожного року затверджується Кабінетом Міністрів України, не передбачено витрат на зазначені цілі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/389»
«Стягнення збитків з орендаря за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з дня припинення дії договору оренди землі до укладення додаткової угоди про його поновлення За умови встановлення судом обставин користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у період з моменту припинення дії договору оренди до укладення додаткової угоди про його поновлення, що позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримати, якби його право не було порушено, наявні всі правові підстави для задоволення вимоги орендодавця про стягнення з орендаря суми збитків Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2969»
«Відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною особою, несе її опікун або заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за такою особою (психіатричні лікарні, спеціалізовані інтернати тощо), якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Під виною опікунів та відповідних закладів розуміється нездійснення ними належного нагляду за недієздатним під час завдання ним шкоди. Оскільки опікун та відповідна організація несуть відповідальність за свою вину, їх обов'язок по відшкодуванню шкоди не припиняється в разі наступного поновлення цивільної дієздатності завдавача шкоди. Вони також не мають права звертатися до недієздатної особи з регресними вимогами. Таким чином, лише будинок-інтернат як спеціалізована установа, директор якої є опікуном недієздатної особи, має відповідати за шкоду, завдану такою особою позивачу, а не літній табір, у якому знаходилася на відпочинку недієздатна особа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/281»
«Відшкодування роботодавцем, який є власником транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Таким чином, положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до статті 1167 ЦК України, у зв’язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2866»
«Про розмежування договірної заборгованості та деліктної відповідальності за завдану шкоду Кредитна заборгованість за договором є наслідком договірно-зобов'язальних правовідносин, а не майновою шкодою від протиправної поведінки. Для деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок та вина заподіювача. ОП КЦС ВС у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15-ц (провадження № 61-4447 сво 18) відступила від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, згідно з яким у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми права про деліктну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13383»
«Солідарний обов'язок страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/163 Докази вини особи у завданні шкоди майну потерпілого для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів За змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3796 Застосування статті 625 ЦК України до договору страхування Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (див. висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 6-927цс16). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3797»
«Щодо обовязку доказування у справах про відшкодування шкоди на підставі статті 1166 ЦК України Законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3347»
«Юрисдикція спору за позовом банку-кредитора про стягнення коштів від реалізації іпотечного майна в межах виконавчого провадження, порушеного за процедурою банкрутства боржника Спір за позовом банку-кредитора про стягнення коштів від реалізації іпотечного майна в межах виконавчого провадження, порушеного за процедурою банкрутства боржника, на рахунок банку в процесі задоволення вимог кредиторів підлягає розгляду у межах справи про банкрутство у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4185»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?