«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Про момент виникнення відповідальності за невиконання рішення органу ринкового нагляду щодо усунення формальної невідповідності продукції Законодавець пов'язує відповідальність за невиконання рішення органу ринкового нагляду про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Груба необережність потерпілого як підстава для зменшення відшкодування шкоди Перебування потерпілого у стані середнього ступеня алкогольного сп'яніння та керування у темну пору доби велосипедом без світлоповертачів є грубою необережністю, яка відповідно до частини другої статті 1193 ЦК України є…»
«Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої фізичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, суд керується засадами поміркованості,…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Специфіка тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг У справах щодо відшкодування шкоди, завданої здоров’ю внаслідок неналежного надання медичних послуг, від пацієнта не може вимагатися точне володіння медичними знаннями та детальне обґрунтування обставин порушення. Пацієнту…»
«Виплата у зв’язку з втратою годувальника, здійснена Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь потерпілого, який втратив годувальника. Пред’явлення МТСБУ вимог до засудженого про компенсацію регламентної виплати. Заявлення МТСБУ вимог до засудженого про компенсацію регламентної виплати потерпілим не свідчить про виникнення в засудженого додаткового обов’язку з відшкодування шкоди потерпілим і фактичне збільшення розміру матеріальної та моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілих за вироком місцевого суду. Виплата у зв’язку з втратою годувальника в порядку ст. 1200 ЦК, яка здійснена МТСБУ на користь потерпілого, який втратив годувальника, та підлягає стягненню із засудженого, є окремим видом компенсаційних виплат у зв’язку зі смертю фізичної особи (годувальника). Зазначена виплата не може впливати на розмір моральної шкоди, стягнутої судом на користь потерпілого, який втратив годувальника, в порядку статей 1167, 1168 ЦК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7260»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Щодо вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ) та строків її виплати При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати, суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. За наявності спору між учасниками товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9621»
«Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. Підтвердження факту примирення потерпілим у суді. Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК – це кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого – у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого. Факт примирення повинен бути підтверджений потерпілим у суді. Якщо цей факт підтверджений не був, то звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6509»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Про підставу для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців Підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6045»
«Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про зміну вироку місцевого суду у формі ухвали У разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо воно не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого, суд апеляційної інстанції приймає рішення про зміну вироку місцевого суду у формі ухвали, а не ухвалює свій вирок у цій частині. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6205»
«Критерії, які застосовуються судом при визначенні суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6246»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір. Встановивши факти тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб органів прокуратури щодо проведення необхідної перевірки заяви позивача про злочин, надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою (яка становила більше шести років), неодноразове прийняття слідчими прокуратури рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який для заявника демонструє ігнорування її доводів, дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5623»
«Про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення прав співвласників щодо володіння та користування житлом Перешкоджання вселенню співвласників у житло всупереч рішенню суду про вселення є порушенням прав володіння та користування таких співвласників і свідчить про наявність підстав для відшкодування їм завданої таким порушенням моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6239»
«Щодо правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України. Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5160»
«Щодо умов цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса за шкоду, завдану внаслідок посвідчення нотаріальної дії на підставі підробленого документа Визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та стягнення з нього шкоди за посвідчення нотаріальної дії на підставі документа з ознаками підробки можливе лише за умови доведення, що факт підробки міг бути виявлений нотаріусом при візуальному обстеженні документа. Відсутність доказів того, що підробка документа була візуально очевидною, виключає встановлення вини нотаріуса у формі недбалості як необхідної складової цивільного правопорушення за статтею 27 Закону України «Про нотаріат» та статтею 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14142»
«Кваліфікація дій особи у випадку нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з особистих мотивів та не у громадському місці Спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, який є його родичем (двоюрідним братом), під час конфлікту, що виник з особистих спонукань та відбувся не в громадському місці (у приміщенні зачиненого магазину в компанії знайомих осіб), свідчить про відсутність у діях обвинуваченого складу хуліганства (ст. 296 КК). Такі дії слід кваліфікувати за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5178 Встановлення вартості речі, пошкодженої у результаті вчинення кримінального правопорушення Факт купівлі нової речі замість тієї, що була пошкоджена в результаті вчинення кримінального правопорушення, не доводить ринкової вартості пошкодженої речі на момент вчинення відповідного правопорушення, а тому за відсутності в матеріалах кримінального провадження відомостей, на підставі яких можна встановити вартість пошкодженої речі, суд обґрунтовано відмовив у стягненні її вартості під час задоволення цивільного позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5181»
«Обставини, що враховуються при задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні за ст. 286 КК. Зменшення розміру відшкодування моральної шкоди Задовольняючи цивільний позов у кримінальному провадженні за ст. 286 КК, суди повинні враховувати вимоги ст. 1197 ЦК та визначати розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, зважаючи на те, чи порушив потерпілий внаслідок грубої необережності чинні на транспорті правила. Якщо таке порушення мало місце, то розмір відшкодування моральної шкоди, заявлений у цивільному позові потерпілим, підлягає зменшенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7215»
«Обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про наявніть у особи з інвалідністю з дитинства права на обов’язкову частку у спадковому майні Визначаючи, чи є особа з інвалідністю з дитинства такою, яка має право на обов’язкову частку у спадковому майні, необхідно враховувати не сам лише факт установлення особі інвалідності уповноваженим державним органом, а момент її настання, оскільки чинне законодавство пов’язує набуття особою інвалідності з дитинства не з відповідним висновком такого компетентного органу, а зі стійким розладом функцій організму особи, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7797»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої дитині у зв’язку з ухиленням від виконання матір'ю своїх батьківських обов’язків Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення Цивільного кодексу України можуть субсидіарно застосовуватися для регулювання сімейних відносин. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Положення пункту 6 частини другої статті 18 СК України не можуть вважатися такими, що виключають можливість відшкодування, на підставі загальних норм ЦК України, моральної шкоди, у випадку її спричинення у сімейних відносинах. Однак, з огляду на різноманітність суспільних відносин було б некоректним вважати, що право на відшкодування моральної шкоди у сімейних відносинах підлягає обмеженню лише вказаними у Сімейному кодексі України шістьма випадками або має бути прямо передбачено у договорі між учасниками сімейних відносин, при тому, що наприклад, у цивільних правовідносинах компенсація моральної шкоди внаслідок порушення права особи, за загальним правилом, може відбуватися у випадку її спричинення незалежно від наявності спеціальних норм. Обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими пунктом 6 частини другої статті 18 СК України, істотно звужує їх право на захист, і не може вважатися таким, що відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальним засадам цивільного законодавства і засадам регулювання сімейних відносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України, частина дев`ята статті 7 СК України). Враховуючи зазначене, відмова матері від дитини у пологовому будинку, ухилення від виконання нею своїх батьківських обов`язків є підставою для відшкодування завданої дитині моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4633»
«Порядок отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи при вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 КК, у стані сп’яніння. Визначення розміру моральної шкоди. Дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, не належать до лікарської таємниці, тому отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи здійснюється за запитом слідчого, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Верховний Суд, спростовуючи доводи сторони захисту, зокрема, зазначив, що питання допустимості висновку судово-медичної експертизи було предметом перевірки і в суді апеляційної інстанції, який підтвердив допустимість цього доказу з огляду на дотримання слідчим вимог ст. 93 КПК при одержанні та передачі експерту зразків крові, а також визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні щодо останнього. Поряд з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними й посилання захисника на необхідність дотримання органом досудового розслідування вимог статей 159, 160 та 162 КПК при отриманні зразків для експертизи з огляду на те, що дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення не належать до охоронюваної законом таємниці (у даному випадку – лікарської), оскільки не вказують ні на факт звернення особи за медичною допомогою, ні на дані про хворобу (діагноз, епікриз тощо) особи, ні про застосоване лікування, тобто не охоплюються предметом цієї охоронюваної законом таємниці. Ураховуючи положення ст. 1194 ЦК, розмір моральної шкоди, який стягується судом із засудженого у разі задоволення цивільного позову, може становити різницю між сумою, що сплачується страховою компанією, до якої звернулися потерпілі, та загальним розміром оціненої ними матеріальної і моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2815»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Про спосіб виконання рішення Європейського суду з прав людини Для виплати особі певного індивідуального відшкодування, тобто справедливої сатисфакції (у розумінні Конвенції, яка передбачає відшкодування завданих їй матеріальних збитків та моральної шкоди), у відповідному рішенні ЄСПЛ має бути чітко визначено, які саме заходи (розміри суми, види збитків тощо) підлягають застосуванню державою на користь такої особи (заявника до ЄСПЛ) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3773»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?