«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Про момент виникнення відповідальності за невиконання рішення органу ринкового нагляду щодо усунення формальної невідповідності продукції Законодавець пов'язує відповідальність за невиконання рішення органу ринкового нагляду про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Груба необережність потерпілого як підстава для зменшення відшкодування шкоди Перебування потерпілого у стані середнього ступеня алкогольного сп'яніння та керування у темну пору доби велосипедом без світлоповертачів є грубою необережністю, яка відповідно до частини другої статті 1193 ЦК України є…»
«Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої фізичним особам внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, суд керується засадами поміркованості,…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Специфіка тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг У справах щодо відшкодування шкоди, завданої здоров’ю внаслідок неналежного надання медичних послуг, від пацієнта не може вимагатися точне володіння медичними знаннями та детальне обґрунтування обставин порушення. Пацієнту…»
«Кваліфікація дій за ст. 296 КК (наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим) Наявність особистих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим не виключає кваліфікацію дій особи як хуліганства (ст. 296 КК), якщо у вчиненому є ознаки суб’єктивної сторони вказаного складу кримінального правопорушення, зокрема хуліганський мотив. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/756»
«Про видачу медичному закладу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики З метою гарантування якісного медичного обслуговування та створення належних умов для захисту права особи на охорону здоров`я Міністерство охорони здоров’я України як державний орган, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зобов’язане вживати усіх заходів для недопущення отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики тими закладами, які не відповідають вимогам щодо матеріально-технічного оснащення, кваліфікації працівників та ін., визначених у Ліцензійних умовах, зокрема, шляхом перевірки достовірності даних, що містяться у поданих для одержання ліцензії документах. Невжиття таких заходів Міністерством охорони здоров’я України у момент видачі ліцензії є підставою для визнання дій щодо видачі ліцензії протиправними. Подання суб’єктом господарювання недостовірних даних у документах, долучених до заяви про отримання ліцензії, є підставою для відмови у наданні такої ліцензії, а видана на підставі таких документів ліцензія підлягає анулюванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3005»
«Відшкодування моральної шкоди за порушення договору банківського вкладу Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, визначивши, що вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема, у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/370 Визнання недійсними положень договору банківського вкладу, які обмежують право споживача на відшкодування збитків та майнової шкоди завданої банком Положення договору банківського вкладу, які обмежують право споживача на відшкодування збитків та майнової шкоди, завданої банком внаслідок невиконання або несвоєчасного виконанням зобов`язань за цим договором, є несправедливими та підлягають визнанню недійсними Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/371»
«Про забезпечення працездатної особи, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи соціальною виплатою не нижчою від установленого законом прожиткового мінімуму Працездатна особа, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи має право на забезпечення соціальною виплатою не нижчою від установленого законом прожиткового мінімуму. Ураховуючи очевидну невідповідність норм Постанови № 832 в частині розміру соціальної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, нормам статті 46 Конституції України, мають бути застосовані норми Конституції України як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу, зокрема, над законами України та постановами Кабінету Міністрів України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2234»
«Відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем з використанням джерела підвищеної небезпеки Шкода, заподіяна військовослужбовцем під час несення служби за використання джерела підвищеної небезпеки, закріпленого за правом оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/930 Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Щодо відшкодування немайнової (моральної) шкоди, заподіяної юридичній особі Визначивши характер спірних правовідносин, для застосування до них приписи статей 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України суд має встановити, зокрема: кому завдана шкода (фізичній чи юридичній особі з урахуванням суб'єктного складу злочину відповідно до статті 172 КК України); чим підтверджується заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру та в чому конкретно вони полягали/проявилися (наприклад, у приниженні ділової репутації юридичної особи, у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці або у вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності), за яких обставин та якими конкретно рішеннями, діями, бездіяльністю вони заподіяні; невідповідність цих рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади чи їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; факт заподіяння цими рішеннями, діями чи бездіяльністю шкоди саме юридичній особі та її розмір; причино-наслідковий зв'язок між незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду згідно з цими статтями саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6310»
«Суб’єкт відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність Якщо цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди застраховано не було, то обов’язок відшкодувати шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих покладається на об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/934»
«Стягнення моральної шкоди у зв’язку із ненаданням відповіді на запит щодо публічної інформації Стягнення моральної шкоди на користь позивача у випадку ненадання відповіді на інформаційний запит відповідає приписам статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4079»
«Визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Невідповідність приписам ч. 4 ст. 1193 ЦК зменшення розміру суми відшкодування шкоди, завданої злочином, через скрутне матеріальне становище винного Розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначених ЦК критеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості, а не на підставі висновку експертизи. Зменшення розміру суми відшкодування шкоди, завданої злочином, через скрутне матеріальне становище винного не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 1193 ЦК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7210»
«Оціночні судження як підстава для задоволення вимоги про спростовування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, заявленої у порядку захисту честі та ділової репутації Не можуть бути підставою для стягнення моральної шкоди, заявленої у порядку захисту честі та ділової репутації юридичної особи, оціночні судження, які здійснені за результатами аналізу опублікованої в мережі «Інтернет» інформації, достовірність якої не підтверджена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1763»
«Щодо правонаступництва ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» усіх прав та обов’язків ДП «Добропіллявугілля» Член сім’ї померлого внаслідок професійного захворювання працівника має право вимагати відшкодування моральної шкоди незалежно від часу настання такої шкоди виключно з роботодавця, а в разі реорганізації останнього – з його правонаступника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10123»
«Можливість потерпілого звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/165 Відшкодування моральної шкоди, заподіяної затягуванням страховиком виплати відшкодування Потерпілий має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної затягуванням страховиком виплати відшкодування, порушенням зобов’язань за договором страхування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3798»
«Врахування розміру мінімальної заробітної плати при визначенні розміру моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. При цьому визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може застосувати й більший розмір відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2842»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій УПФ України щодо неперерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці У справі про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій УПФ України щодо неперерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні підстави для задоволення позову у зв’язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння такої шкоди. Верховний Суд враховує, що задоволення судами в інших справах вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії є свідченням відновлення порушених прав позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3344»
«Порядок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, якщо право на відшкодування виникло до 20 березня 2007 року Велика Палала підтримала власний правовий висновок щодо порядку відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, визначивши, що, якщо право на відшкодування, завданої умовами виробництва моральної шкоди, яка спричинила втрату потерпілим професійної працездатності, виникло в особи до 20 березня 2007 року, така особа має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування незалежно від дати звернення з позовом до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/479»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи під час її перебування на службі у лавах Збройних Сил України у Зоні проведення АТО у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної військової агресії по відношенню до України Відповідальність за моральну шкоду, заподіяну позивачці внаслідок загибелі її сина під час перебування його на військовій службі у лавах Збройних Сил України у Зоні проведення Антитерористичної операції у зв’язку зі здійсненням Російською Федерацією збройної військової агресії по відношенню до України, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3343»
«Ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди Сама по собі ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди. Такий висновок узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях у справі «Перна проти Італії» та у справі «Білуха проти України», де встановлено, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/385»
«Стягнення моральної шкоди, що полягає у підриві ділової репутації товариства внаслідок прийняття рішення органом державної влади Якщо позивач не надав належних доказів, які б свідчили про втрату ділової репутації або втрати майнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням ділової репутації у суспільстві, перед клієнтами та контрагентами, формування негативної оцінки товариства як суб’єкта господарських та цивільних відносин внаслідок прийняття органом державної влади рішення, що призвело до зменшення кількості контрагентів, споживачів послуг, прибутку товариства, то немає підстав для задоволення позову про стягнення моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1759»
«Потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди Для задоволення цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов’язковим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/328»
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?