«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно як підстава для відшкодування шкоди державою Неповернення органом досудового розслідування вилучених під час обшуку грошових коштів після скасування арешту на майно є підставою…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Щодо відсутності підстав для відшкодування Україною шкоди, завданої державою-агресором Відсутність спеціального законодавчого механізму виконання рішень у справах за участю держави-агресора не створює законних очікувань на відшкодування шкоди від України. Постраждалі від збройної агресії можуть…»
«Щодо порядку відшкодування шкоди за втрачене майно внаслідок неналежного зберігання речових доказів Шкода за втрачене майно, вилучене як речовий доказ у кримінальному провадженні підлягає відшкодуванню власнику з Державного бюджету України, а не з рахунку органу досудового розслідування, який…»
«Неповне дослідження всіх заявлених підстав відшкодування моральної шкоди як підстава для скасування судового рішення Якщо позивачі заявляють вимоги про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на невиконання декількох судових рішень, суд апеляційної інстанції повинен дослідити всі заявлені…»
«Щодо відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням посадової особи Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням посадової особи при здійсненні владних повноважень, має відмінну юридичну природу від відповідальності безпосереднього правопорушника та…»
«Щодо меж відшкодування моральної шкоди за незаконне кримінальне переслідування Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом, з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, за кожен місяць…»
«Щодо відшкодування моральної шкоди за незаконне оголошення у міжнародний розшук При відшкодуванні моральної шкоди, завданої незаконним оголошенням особи у міжнародний розшук, застосовуються загальні норми ЦК України (статті 23, 1173, 1174, 1176), а не спеціальний Закон України "Про порядок…»
«Розгляд скарг на бездіяльність органів досудового розслідування має здійснюватися в порядку кримінального судочинства Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має здійснюватися виключно в…»
«Відшкодування у складі шкоди, заподіяної контролюючими органами, витрат на правову допомогу адвоката, які понесені у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення Платник податків має право відшкодувати у складі шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, витрати на юридичний супровід, що не пов`язаний із захистом, наданим адвокатом, зокрема в межах процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, при цьому, сума таких витрат, пов`язаних з адміністративним оскарженням, не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне рішення про визнання рішень, дій чи бездіяльності незаконною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6477»
«Повноваження органів місцевого самоврядування на демонтаж рекламних конструкцій Рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6519»
«Порядок стягнення розміщених на рахунках коштів у вигляді банківських вкладів після початку процедури ліквідації банку Після початку процедури ліквідації банку розміщені на рахунках кошти у вигляді банківських вкладів не підлягають стягненню в інший спосіб, ніж це передбачено положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також ці кошти не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення зазначеної суми у порядку, встановленому статтею 1173 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6224»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір. Встановивши факти тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб органів прокуратури щодо проведення необхідної перевірки заяви позивача про злочин, надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою (яка становила більше шести років), неодноразове прийняття слідчими прокуратури рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який для заявника демонструє ігнорування її доводів, дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5623»
«Відшкодування шкоди, завданої громадянину внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури, у разі самообмови Самообмова, яка стала наслідком застосування до особи насильства, погроз чи інших незаконних заходів, у разі встановлення таких фактів слідчими органами, прокурором чи судом, не перешкоджає відшкодуванню шкоди, завданої громадянину внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5613»
«Щодо права особи на компенсацію моральної шкоди і збитків, завданих тривалим розслідуванням факту заподіяння їй майнової шкоди, без необхідності встановлення неправомірності дій або бездіяльності посадових осіб слідчих органів рішенням суду в іншій справі Стосовно права, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція), позитивні обов’язки держави згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме: у матеріальному аспекті держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов`язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов`язки); у процесуальному аспекті, хоча стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов`язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2012 року у справі «Котов проти Росії», заява № 54522/00). Факт того, що станом на час розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому позивач був визнаний потерпілим, триває і у суду немає відомостей про те, що держава провела об`єктивне та незалежне ефективне розслідування випадку заподіяння майнової шкоди позивачу (позитивний процесуальний обов`язок) свідчить про право позивача відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження. Тому безпідставним є посилання судів першої та апеляційної інстанцій на обов'язкову наявність неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб державних органів, встановлених рішенням суду в іншій справі, як необхідної підстави для відшкодування завданих особі збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4974»
«Критерії, які суд застосовує при визначенні суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката Під час визначення суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката необхідно виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4402 Щодо стягнення гарантійного внеску у разі визнання недійсним результату аукціону За своєю суттю процедура реалізації об'єкта приватизації на аукціоні становить сукупність юридичних дій, в тому числі сплату гарантійного внеску, метою яких є створення конкурентної процедури виявлення переможця аукціону. Тож у разі визнання недійсним його результатів зникає весь юридичний склад процесу відчуження майна і, як наслідок, відпадає правова підстава, за якою договір купівлі-продажу мав бути укладений з переможцем аукціону, що є підставою для стягнення сплаченого потенційним покупцем гарантійного внеску відповідно до статті 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6297»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?