«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Порядок застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» ВП ВС відступила від правового висновку висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 09.09.2014 у справі № 5011-48/950-2012, щодо порядку застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», визначивши, що набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», який замінив Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури, не призвело до скасування охоронюваного статусу об`єктів культурної спадщини. Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх обов`язків щодо подачі на затвердження Верховній Раді України проекту Переліку пам`яток, що не підлягають приватизації, не може бути підставою для незастосування заборони, встановленої статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини». Таке правове регулювання не допускало жодної можливості до 17 жовтня 2008 року включно набути з комунальної власності у приватну пам`ятку культурної спадщини ні за Законом України «Про приватизацію державного майна», ні тим більше у непередбачений ним спосіб, зокрема під виглядом проведення інвестиційного конкурсу. Правочин щодо відчуження пам’ятки культурної спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» порушує публічний порядок і є нікчемним. Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9713»
«Наявність у шлюбному договорі положення про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень статті 60 СК України, після настання строку повернення позики чи пред’явлення позову про стягнення боргу як ознака фраудаторності такого договору Подружжя, яке домовляється в шлюбному договорі про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 СК України, після настання строку повернення позики чи пред’явлення позову про стягнення боргу діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки такий договір направлено на недопущення звернення стягнення на майно боржника чи зменшення обсягу майна боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9299»
«Нікчемність умов договору, якими скасовується чи обмежується відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання Умови договору, якими скасовується чи обмежується відповідальність постачальника за умисне порушення зобов`язання, є нікчемними на підставі частини третьої статті 614 ЦК України. Передбачений частиною третьою статті 216 ГК України принцип неприпустимості застереження у господарському договорі щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції поширює дію на ширше коло відносин, і стосується як виробників продукції, так і її продавців. Закон України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» не поширюється на відносини з відшкодування збитків, завданих постачальником внаслідок порушення умов договору поставки (стаття 623 ЦК України) щодо параметрів якості та продуктивності товару. У господарських відносинах позовна давність за вимогами щодо виявлення прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, становить один рік (стаття 681 ЦК України), а за позовами щодо виявлення явних недоліків таких товарів – шість місяців (частина восьма статті 269 ГК України) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9764»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?