«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Порядок повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації, визначивши, що активи недержавних пенсійних фондів (пенсійні активи), які були проінвестовані до 11 липня 2014 року, не повинні були включатись до ліквідаційної маси банку та мали повертатись банками недержавним пенсійним фондам під час проведення тимчасової адміністрації або ліквідації такого банку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/526»
«Щодо зміни строку кредитування у випадку прострочення виконання боржником своїх зобов`язань У разі, якщо сторони договору визнали підставою для зміни строку виконання основного зобов'язання саме виникнення в позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна є безумовною і не залежить від волевиявлення однієї зі сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3710»
«Відшкодування матеріальної шкоди, завдано неправомірними діями державного виконавця Питання обґрунтованості позовних вимог про відшкодування відповідно до статей 1173, 1174 ЦК України матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця, повинно вирішуватися залежно від підстав позову щодо неможливості повернення надмірно стягнутих з позивача коштів за судовим наказом. Сама по собі можливість повторного подання зазначеного наказу до виконання та відсутність доказів перебування ТОВ у стані припинення не є перешкодою для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4203»
«Факт ліквідації боржника за кредитним договором за наявності підтвердженої судовим рішенням заборгованості за цим договором, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання боржником основного зобов’язання Укладаючи договір іпотеки, іпотекодавець бере на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із Єдиного державного реєстру. Сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, підтвердженої судовим рішенням, не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладено для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між такою особою та кредитором. Таким чином, відсутні підстави для припинення договору іпотеки, яким забезпечено виконання зобов’язань боржника за кредитним договором, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором до ліквідації боржника і наявність цієї заборгованості підтверджена судовим рішенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5052»
«Умова застосування заборони на нарахування неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за природний газ, використаний споживачами для виробництва теплової енергії, яку погашено до 30.11.2016 Частина третя статті 7 Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, а, відтак, її застосування до споживачів не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов поряд з їх обов'язком щодо погашення заборгованості за спожитий природний газ у строк до набрання чинності 30.11.2016 цим Законом. При цьому, виконання даної норми не залежить від факту включення підприємства-споживача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1396»
«Припинення поруки у випадку збільшення розміру кредиту без погодження з поручителем, якщо у договорі поруки передбачена згода поручителя) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо підстав припинення поруки, визначивши, що збільшення розміру кредиту без погодження з поручителем, навіть за наявності у договорі поруки умови про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов’язання, є підставою для припинення поруки на підставі частини першої стаття 559 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/67»
«Судовий збір у спорах про звернення стягнення на заставне майно Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо сплати судового збору у спорах про звернення стягнення на заставне майно, визначивши, що такі позовні вимоги мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/419 Визначення розміру ставок судового збору за подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно Позовні вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно мають вартісну оцінку, є майновими, а розмір ставок судового збору за їх подання визначається з урахуванням положень статті 4 Закону залежно від розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов Визначення розміру ставок судового збору за подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3753»
«Нарахування ПДВ на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору з власником Податок на додану вартість не нараховується на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору про землекористування з власником земельної ділянки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/222 Віднесення до судових витрат «гонорару успіху» «Гонорар успіху» є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і «гонорар успіху» за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/223»
«Хто має доводити вартість спадкового майна для визначення меж відповідальності за боргами спадкодавця? Спадкоємець зобов’язаний довести вартість спадкового майна, одержаного ним у спадщину, яка визначає межі його відповідальності за вимогами кредитора спадкодавця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15171»
«Момент виникнення права власності на майно, яке передано до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Невчинення Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" дій щодо переоформлення правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, внесені при його створенні до статутного капіталу, не може бути підставою для висновку про відсутність переходу відповідних речових прав до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від підприємств залізничного транспорту, які мають бути припиненими внаслідок такої реорганізації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1175»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Умови, за яких боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом за ініціативи банку У разі погодження в кредитному договорі порядку підвищення відсоткової ставки за ініціативи банку боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3738»
«Щодо визначення моменту виникнення договірних відносин між авіаперевізником і пасажиром Видача авіаперевізником відповідного квитка та багажної квитанції пасажиру свідчить про виникнення між ними договірних правовідносин, а тому у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу відшкодування шкоди покладається саме на авіаперевізника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3450»
«Нарахування процентів за користування кредитом (ст.1048 ЦК України) у випадку прострочення боржника, якщо таке нарахування передбачене умовами договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом у випадку прострочення боржника, визначивши, у випадку прострочення боржником умова договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України . За період до прострочення виконання зобов’язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/507 Нарахування процентів за ст. 1048 ЦК України та застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України у справах про банкрутство Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом у випадку прострочення боржника, визначивши, що у випадку прострочення боржником умова договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України. У такому випадку підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4115»
«Особливості застосування позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням приписів частини шостої статті 232 ГК України, а тому: 1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. При цьому право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; 2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266 та частини другої статті 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду в межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1829»
«Відповідальність за прострочення виконання робіт за договором будівельного підряду, якщо в договорі окремо не погоджено строків виконання та вартості кожного з видів робіт (етапів) Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності, передбаченої договором, зважаючи на загальну вартість невиконаних робіт та загальний термін їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1774»
«Правові наслідки спливу позовної давності щодо основної та додаткової вимог кредитора Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора щодо стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Порядок вирішення судом питання про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема, з огляду на презумпцію правомірності правочину. Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом шляхом перевірки та надання оцінки доказам, наданим для обґрунтування відповідної заяви, зокрема, щодо їх достовірності й достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов’язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка стосовно нікчемності, тобто недійсності згідно з положеннями закону. Установлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним, за відсутності оспорення або визнання його недійсним у передбаченому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4054»
«Наслідки визнання за кредитором права власності на предмет іпотеки або застави для одержання задоволення порушеного основного зобов’язання за рахунок іншого виду забезпечення Нормами чинного законодавства не обмежено право кредитора забезпечити належне виконання боржником основного зобов'язання декількома видами забезпечення. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному, а здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Таким чином, внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки або застави шляхом визнання за кредитором права власності на нього, кредитор не втрачає права вимоги до боржника щодо одержання задоволення порушеного основного зобов'язання за рахунок іншого виду забезпечення. Оскільки розмір забезпечення основного зобов'язання може мати істотне значення для кредитора при погодженні ним умов основного зобов'язання, у яке він вступає, припинення усіх інших забезпечень при реалізації кредитором одного з них - суперечило б принципу справедливості та розумності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3230»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?