«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Розірвання договору оренди землі у зв’язку з систематичною несплатою або сплатою не у повному обсязі орендної плати Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/138»
«Вплив третіх осіб у справі на визначення юрисдикційності спору Участь третіх осіб у справі, а також їхній правовий статус не може бути визначальним при визначенні юрисдикційності справи, оскільки суб`єктна юрисдикція визначається відповідно до правового статусу сторін спору, а предметна – за змістом правовідносин, які виникли між сторонами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4556»
«Оскарження у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції в частині затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі в зв'язку з цим Закриття провадження у справі, зокрема, є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/1113/15 та від 18.06.2019 у справі № 911/617/15 щодо неможливості оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі, оскільки у справах №№ 911/1113/15, 911/617/15 КГС ВС не було висловлено однозначну позицію про неможливість оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4420 Інформація про відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі Досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4421»
«Щодо способу захисту порушеного права іпотекодавця на предмет іпотеки у разі невизнання кредитором факту припинення зобов`язання за іпотечним договором У разі невизнання кредитором факту припинення зобов`язання за іпотечним договором порушене право іпотекодавця на предмет іпотеки підлягає судовому захисту за позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, а не про визнання припиненим договору іпотеки, і про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення відповідних записів з державних реєстрів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5043»
«Щодо відсутності обов’язку нового кредитора (іпотекодержателя) повторно надсилати боржнику письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором Новий кредитор (іпотекодержатель) при реалізації позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки не зобов’язаний надсилати боржнику письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, якщо така вимога була надіслана первісним кредитором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5080 Щодо порядку здійснення нотаріусом державної реєстрації права власності на іпотечне майно При здійсненні державної реєстрації права власності на іпотечне майно нотаріус, перевіривши подані документи на їх відповідність вимогам законодавства, зобов`язаний також перевірити дійсність заявленої вимоги на момент такого звернення, правильність розрахунку розміру заборгованості, встановити відповідність вартості предмета іпотеки заявленим вимогам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5081»
«Щодо наявності підстав для переривання позовної давності внаслідок погашення боргу не позичальником, а іншою особою Погашення боргу не позичальником, а іншою особою за відсутності доказів надання позичальником згоди або доручення такій особі на вчинення цих дій не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3745»
«Сплив позовної давності до основної чи додаткової вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором Сплив позовної давності до основної чи додаткової вимоги кредитора про стягнення боргу за кредитним договором сам по собі не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором і не може вважатися підставою для припинення акцесорного (додаткового) зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3749»
«Про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація) Тлумачення частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України свідчить, що під новацією необхідно розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами. Борг, який виник із договору купівлі-продажу, договору найму (оренди) чи з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5741»
«Щодо визначення осіб, які мають відповідати за позовом про стягнення боргу за договором постачання теплової енергії та гарячої води Постачання теплової енергії та гарячої води здійснюється не квартирі як об’єкту права власності, а певному суб’єкту (власнику, співвласнику, наймачу, суб’єкту сервітуту тощо), який проживає у квартирі. З урахуванням цього постачальник самостійно визначає особу або осіб, які є споживачами за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу і мають відповідати за позовом про стягнення відповідної заборгованості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10118»
«Щодо зміни встановленої сторонами ціни після укладення договору Відповідно до частини другої статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Тлумачення цієї норми свідчить, що в ній закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов’язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4544»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1589»
«Щодо правових наслідків відсутності підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг Умови та правила надання банківських послуг, які не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії, підпису позичальника, а також відомостей про те, що останній ознайомлений саме з такими Умовами, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10119»
«Наслідки розстрочення або відстрочення виконання судового рішення про стягнення заборгованості за договором для існування договірного зобов’язання боржника та застосування до боржника відповідальності за частиною другою статті 625 ЦК України Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов’язання боржника, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов’язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, після прийняття судом рішення про розстрочення або відстрочення виконання рішення грошове зобов’язання боржника не припиняється і передбачені статтею 625 ЦК України інфляційні втрати та три проценти річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1712»
«Юрисдикція спору щодо стягнення з Пенсійного фонду України компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії належного розміру, якщо на час звернення до суду борг за пенсійними виплатами погашено Спір щодо стягнення з Пенсійного фонду України компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії належного розміру, якщо на час звернення позивача до суду відповідач погасив борг за пенсійними виплатами, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2448 Момент виникнення обов’язку щодо нарахування та виплати пенсії У випадку встановлення судовим рішенням факту неналежного виконання органами Пенсійного фонду України своїх обов`язків щодо нарахування та виплати пенсії, відповідний перерахунок здійснюється за весь попередній період, а не з часу набрання законної сили судовим рішенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2449»
«Стягнення процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів) на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо укладення кредитного договору шляхом підписання заяви-анкети, зазначивши, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг за відсутності домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту не може розцінюватися як частина кредитного договору та не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/508»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Щодо неналежного способу захисту у частині позовних вимоги про зобов'язання відповідача виконувати умови договору на послуги з передачі електричної енергії, передбачені пунктом 3.1.14 Позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені у пункті 3.1.14 Договору, а саме: при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ зобов'язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ узгоджувати технічні умови з постачальником у частині приєднання та організації обліку електричної енергії, дублюють пункт 3.1.14 договору, який є обов'язковим для сторін у силу закону (стаття 629 ЦК України). Тобто позивачем у цій частині позовних вимог обрано неналежний спосіб захисту, враховуючи, що таке погодження передбачено договором. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права, оскільки у пунктах 19, 21, 22 постанови Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 916/1001/18 колегією суддів викладено висновки щодо іншої правової оцінки умов пункту 3.1.14 договору, а не застосування норм права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4320»
«Щодо невключення площ місць загального користування багатоквартирного будинку до опалювальної площі житла, на яку інвалідам війни надається пільга До опалювальної площі житла, на яку особам з інвалідністю внаслідок війни надається пільга при розрахунках плати за опалення, не входить площа місць загального користування багатоквартирного будинку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1989»
«Застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, у випадку розстрочення або відстрочення виконання судового рішення Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не припиняє договірного зобов`язання відповідача, а тому не звільняє його від наслідків порушення відповідного зобов`язання, зокрема шляхом сплати сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2720 Припинення зобов`язання за наявності судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2721»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?