«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Порядок стягнення боргу в іноземній валюті Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення боргу в іноземній валюті, визначивши, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/444 Обчислення 3 % річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов’язання в іноземній валюті При обчисленні 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов’язання в іноземній валюті, за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/445»
«Нарахування процентів, передбачених статтею 1048 ЦК України, у випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/622 Юрисдикція спору між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів Спір між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2719»
«Звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язання у сфері теплопостачання, зокрема щодо нарахування неустойки Частина третя статті 7 названого Закону є нормою прямої дії, якою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання шляхом ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, процентів річних на початкову заборгованість або списання таких нарахувань. При цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону не залежить від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності цим Законом. Зокрема, виконання зазначеної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1849»
«Умови стягнення пені в іноземній валюті Якщо умовами кредитного договору передбачена пеня в установленому розмірі від суми простроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/621»
«Щодо зміни обсягу відповідальності поручителя і припинення поруки у разі зміни поточної вартості автомобіля Зміни поточної вартості автомобіля, передбачені умовами угоди та обумовлені зміною вартості автомобіля протягом дії угоди, не призводять до зміни обсягу відповідальності поручителя і припинення поруки, якщо поручителі надали свою згоду на такі зміни, підписавши договір поруки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10116»
«Щодо визначення категорії споживачів та тарифу оплати комунальних послуг, отриманих приватним нотаріусом у приміщенні для здійснення нотаріальної діяльності Оскільки приватний нотаріус отримує централізоване опалення не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності у приміщенні, яке фактично не є житловим, вказані послуги підлягають оплаті за категорією «інші споживачі» (крім населення), тобто за тарифом як для нежитлового приміщення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1948»
«Щодо допустимості електронного документа як доказу у справі Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом. Якщо позивач визнавав приналежність йому, як юридичній особі, електронної адреси, а відповідач не заперечував здійснення ним електронної переписки з позивачем по даному договору та приналежність йoму електронних адрес для листування, отже, висновки судів з посиланням на те, що роздруківка електронного листування, на яку посилається апелянт, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує факту надсилання апелянтом відповідачу за первісним позовом "техніко-економічного обґрунтування" саме 19.12.2016 є такими, що не відповідають приписам статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму та не підтверджується додатково показами свідків (учасників переписки). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4469»
«Порядок встановлення споживачам природного газу лічильників Газорозподільна організація зобов'язана встановлювати за власний рахунок лічильники газу для населення як споживачів природного газу у вигляді таких приладів обліку природного газу, що дають змогу визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому, джерела фінансування вказаних приладів та робіт уже закладено в тариф на оплату за спожитий газ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/490»
«Припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України у випадку наявності рішення суду про стягнення кредитної заборгованості Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України щодо неможливість припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, визначивши, що враховуючи встановлену законодавцем правову природу поруки як додаткового (акцесорного) зобов'язання та його пряму залежність від умов кредитного договору, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/66»
«Переривання перебігу позовної давності може відбуватися лише в межах позовної давності При дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може відбуватися лише в межах позовної давності, а не після її спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2123»
«Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1589»
«Поважна причина пропуску позовної давності у справі про банкрутство Визнаючи причини пропуску строку позовної давності поважними, місцевим господарським судом врахував вчинення ліквідатором дій не в інтересах позивача та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред'явлення позову утрудненим. Зважаючи на викладене, аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через призму Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції стосовно їх відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3864»
«Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2120»
«Переривання перебігу строку позовної давності За змістом частин першої та третьої статті 264 ЦК України переривання перебігу строку позовної давності є можливим лише у разі початку перебігу цього строку та виключно в його межах, а не до його початку чи після спливу позовної давності, оскільки при дослідженні обставин, пов'язаних з вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може відбутися лише в межах строку давності. При цьому в розумінні статті 264 ЦК України визнання особою обов'язку як підстава для переривання перебігу позовної давності має бути результатом вольових дій відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2082»
«Про правову природу договору на постачання теплової енергії споживачу Тлумачення як положень частини першої статті 714, так і інших норм глави 54 ЦК дозволяє стверджувати, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання теплової енергії споживачу, є видом договору купівлі-продажу. Такий же висновок можливо зробити й при тлумаченні норм, закріплених в Законі України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу). У тексті Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення боргу) неодноразово вживається словосполучення «договір купівлі-продажу» (зокрема: стаття 1, частина четверта статті 19, частина перша статті 25, пункти 6, 7, 8 частини першої статті 31). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5991»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі. Водночас господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійною мірою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1826»
«Виплата гарантованого відшкодування коштів за вкладом, що використовувався вкладником за договором застави на забезпечення виконання кредитного договору перед банком, у разі відступлення банком права вимоги Якщо на момент звернення вкладника до уповноваженої особи із заявою про включення до переліку вкладників, банк відступив право вимоги за кредитним договором та договором застави майнових прав на депозитний вклад, такий вклад перестає використовуватися як засіб забезпечення виконання зобов'язання перед банком за кредитним договором, і підстава для відмови Фондом у відшкодуванні коштів позивачу за договором банківського вкладу, передбачена пунктом 8 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відсутня Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/963»
«Юрисдикція спору щодо стягнення спадкоємцем акціонера невиплачених товариством дивідендів, втрат від інфляції та 3 % річних Спір про стягнення спадкоємцем акціонера невиплачених товариством дивідендів, втрат від інфляції та 3 % річних підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/994»
«Щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, якщо на примусовому виконанні перебуває виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на цей предмет іпотеки Якщо попереднім кредитором обрано такий спосіб захисту цивільних прав як вчинення виконавчого напису нотаріусом, а право вимоги до нового кредитора перейшло на стадії примусового виконання звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом, підстави для звернення стягнення вдруге на той самий предмет іпотеки на підставі рішення суду немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5110»
«Щодо неможливості вважати припиненою угоду у разі неналежного виконання покупцем зобов’язання щодо сплати внесків за отриманий автомобіль За умови неналежного виконання покупцем зобов’язання щодо сплати внесків за отриманий автомобіль немає підстав вважати припиненою оскаржувану угоду та додатки до неї Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10120»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?