«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Стягнення пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції, то немає підстав для нарахування боржнику та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1587»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, визначивши, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов’язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/618 Стягнення заборгованості за основним зобов’язанням у разі задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження не в повному обсязі В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3429»
«Щодо визнання недійсним договору про передачу в іпотеку майнових прав Сам по собі факт того, що на час укладення спірних договорів іпотеки стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4346»
«Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом, якщо у сторін є докази, що підтверджують факт такого переривання Відсутні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості зі сплати пайового внеску відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, оскільки відбулося переривання перебігу позовної давності, а саме між сторонами не існувало спору в період 2013—2017 р.р., бо спірні відносини були врегульовані судовим рішенням у іншій справі і лише після його скасування у 2017 році знову виник спір між сторонами з приводу невиконання відповідачем спірного договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2127»
«Стягнення курсової різниці, якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України Якщо кредитор, звертаючись із позовом до суду, сам визначив заборгованість у валюті гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржником сплачено таку заборгованість у повному обсязі, то кредитор не має права на стягнення курсової різниці Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/511»
«Щодо необхідності документального доведення стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі, встановленому у договорі про надання правової допомоги Встановлений у договорі про надання правової допомоги у господарському процесі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді прогресивної процентної ставки у розмірі від загальної суми позовних вимог не є безумовною підставою для стягнення судом з іншої сторони витрат на послуги адвоката саме у такому розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4401»
«Сфера застосування загальних умов виконання зобов’язань, передбачених ст. 526 ЦК України Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань, у тому числі компенсації моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5621»
«Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у випадку недотримання стягувачем положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення запеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/249»
«Скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки через недотримання встановлених розривів і відстаней від багатоквартирного будинку під час будівництва автозаправної станції Розташування автозаправної станції та автомобільного газозаправного пункту з недотриманням встановлених розривів і відстаней від багатоквартирного будинку є порушенням державних будівельних норм, а отже й порядку реалізації містобудівної документації та вимог до будівництва таких об'єктів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2756»
«Ознаки форс-мажорних обставин Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14677»
«Наявність підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору Строк дії договору та строк виконання зобов'язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не вважається підставою для припинення зобов'язань за договором, зокрема, в частині оплати поставленого товару, а тому немає підстав для нарахування продавцем пені поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару, яке сталося під час дії цього договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1597»
«Про нарахування пені за прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг Тлумачення частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє стверджувати, що вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5703»
«Щодо визначення власника облігацій, який має право на відсотковий дохід за облігаціями Власник облігацій, який має право на відсотковий дохід за облігаціями, визначається згідно з випискою з реєстру на відповідну дату. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3032 Щодо стягнення пені за прострочення виплати відсоткового доходу за облігаціями Стягнення пені за прострочення виплати відсоткового доходу за облігаціями є можливим у разі, якщо це прямо передбачено договором або проспектом емісії облігацій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3037»
«Обрахування строку позовної давності у справі про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його повного виконання (стаття 599 ЦК України). Отже, встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності щодо таких нарахувань обраховується за останні три роки, які передували зверненню кредитора з позовом, якщо основне зобов'язання боржником не виконано. При цьому, враховуючи правову природу трьох процентів річних та інфляційних нарахувань як складову суми боргу, перебіг позовної давності щодо стягнення спірних сум у контексті приписів статті 264 ЦК України вважатимуться перерваним у випадку звернення позивача з позовом щодо стягнення боргу в іншій справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2139»
«Щодо права кредитора на вимогу до спадкоємців В абзаці другому частини другої статті 1282 ЦК України передбачається спеціальний, додатковий за своєю правовою природою, спосіб захисту цивільних прав та інтересів кредитора спадкодавця в разі, якщо спадкоємці не виконають його вимоги. Застосування зазначеної норми не виключає можливості використання альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов’язку в натурі. Кредитор має право на власний розсуд обирати один зі способів захисту, які надаються йому законом, якщо інше правило в імперативному порядку не визначено в цивільному законі Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10124»
«Юрисдикція спору за позовом постачальника телекомунікаційних послуг щодо відшкодування головним розпорядником державних коштів на фінансування соціальних програм вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення У відносинах щодо розрахунку з постачальниками телекомунікаційних послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як боржники у зобов'язальних цивільних правовідносинах, тому спори щодо відшкодування такими розпорядниками коштів вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2464»
«Юрисдикція спору за позовом постачальника телекомунікаційних послуг щодо відшкодування головним розпорядником державних коштів на фінансування соціальних програм вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення У відносинах щодо розрахунку з постачальниками телекомунікаційних послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як боржники у зобов'язальних цивільних правовідносинах, тому спори щодо відшкодування такими розпорядниками коштів вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2464»
«Щодо передачі векселів без вчинення індосаментного напису Уніфікований закон не передбачає порядку відчуження векселів шляхом здійснення цивільно-правових угод, зокрема, купівлі-продажу. Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3010»
«Юрисдикція спору за позовом постачальника телекомунікаційних послуг щодо відшкодування головним розпорядником державних коштів на фінансування соціальних програм вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення У відносинах щодо розрахунку з постачальниками телекомунікаційних послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб'єкти владних повноважень, а як боржники у зобов'язальних цивільних правовідносинах, тому спори щодо відшкодування такими розпорядниками коштів вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям населення підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2464»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361 Застосування позовної давності, якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів Якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5063 Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14675»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?