«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Встановлення преюдиційного факту спливу позовної давності про стягнення пені за тим самим зобов`язанням в іншій справі не може мати наслідком відновлення строку позовної давності щодо стягнення пені в інший період Встановлення обставин спливу позовної давності про стягнення пені за попереднім судовим рішенням про стягнення грошових сум за одним і тим же договором є преюдиційною обставиною, яка унеможливлює стягнення пені за інший, подальший період відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2142»
«Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1719»
«Юрисдикція спору щодо відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення Спір за позовом вищого навчального закладу до фізичної особи щодо відшкодування вартості навчання за підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4022»
«Закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань. Стягнення трьох процентів річних та інфляційних нарахувань можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2140 Питання, які можна ставити судовим експертам у разі призначення судової експертизи Винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру порушує вимоги п. 2 ч. 2 ст. 98 і п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України. Крім того, винесення на розгляд судових експертів питань, що виходять за межі предмета доказування у справі, суперечить вимогам п. 1 ч. 2 ст. 98 ГПК України. Тобто якщо запропоновані учасником справи питання для судової експертизи не вимагають спеціальних досліджень, їх вирішення віднесено до компетенції суду, вони входять до предмета доказування у справі, такі питання підлягають дослідженню судом Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3150»
«Юрисдикція спору за позовом фізичної особи про визнання права власності на нерухоме майно до боржника, щодо якого порушено господарськими судами справу про банкрутство до 19 січня 2013 року Cпір за позовом фізичної особи про визнання права власності на нерухоме майно до боржника, щодо якого порушено господарськими судами справу про банкрутство до 19 січня 2013 року, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1644»
«Про право бенефіціара отримати від гаранта грошову суму гарантії У правовідносинах із забезпечення виконання зобов'язання банківською гарантією для висновку про те, чи має право бенефіціар отримати від гаранта грошову суму гарантії, має значення наявність у бенефіціара відповідного права на отримання суми банківської гарантії у разі прострочення принципалом виконання свого зобов'язання саме на час отримання суми банківської гарантії, тобто існування у кредитора (бенефіціара) права прийняти від гаранта виконання зобов'язання за гарантією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3397»
«Оцінка паперових копій електронних доказів у справі (зокрема електронного листування) У разі подання учасником справи паперових копій електронних документів (зокрема електронного листування) суд повинен оцінити надані докази стосовно їх належності, допустимості та достовірності в контексті відповідних норм законодавства, зокрема ст. 96 ГПК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3098»
«Виконання судових рішень про примусове звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави). Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/94»
«Незазначення у переліку постанов, від висновку в яких відступає ВП ВС, конкретної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначає, що відступає не від конкретної постанови Верховного Суду України у конкретній справі, а від правового висновку щодо застосування норм процесуального чи матеріального права, який може бути висловлений у декількох постановах Верховного Суду України. Незазначення у переліку таких постанов конкретної постанови Верховного Суду України не свідчить, що правова позиція, яка є аналогічною тій, від якої вже зроблено відступ, є чинною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4574»
«Щодо підстав для зупинення чи/або переривання позовної давності відповідно до статей 263, 264 ЦК України внаслідок вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5469»
«Нарахування процентів, визначених договором банківського вкладу, після повернення вкладу коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо нарахування відсотків за договором банківського вкладу, визначивши, що у разі, якщо договором банківського вкладу передбачено повернення вкладу коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника, із чим погодились обидві сторони, укладаючи такий договір, то після здійснення зазначеної операції правовідносини сторін трансформуються у правовідносини банківського рахунку і вкладник має право отримати готівкою повернуті банком на поточний рахунок кошти за вкладом, але до правовідносин між ними вже не можуть застосовуватись положення договору строкового банківського вкладу, зокрема, в частині нарахування процентів за користування вкладом, у зв'язку з тим, що строк його дії закінчився. У такому випадку відповідно до вимог статті 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, які знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти у розмірі, встановленому договором банківського рахунка, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/663 Стягнення пені, передбаченої ЗУ «Про захист прав споживачів» у випадку відмови банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов'язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі. Нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/664»
«Істотне підвищення тарифів на оплату послуг теплопостачання в опалювальному сезоні як підстава для визнання недійсним договору про погашення боргу за поставку теплової енергії Істотне підвищення тарифів на оплату послуг теплопостачання в опалювальному сезоні не є тяжкою обставиною, необхідною для визнання недійсним договору про погашення боргу за поставку теплової енергії на підставі статті 233 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1971»
«Щодо права співвласника на стягнення оплаченої заборгованості за житлово-комунальні послуги в порядку регресу Співвласник, який виконав солідарний обов’язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування у порядку регресу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1949»
«Розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою частини орендної плати у відробітковій та натуральній формі Систематична несплата частини орендної плати у відробітковій (оранка, культивація земельної ділянки) та натуральній (поставка соломи до садиби орендодавця) формі є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/132»
«Право кредитора на звернення до суду з майновими вимоги до боржника, які виникли до порушення справи про його банкрутство, щодо повернення майна в натурі Кредитор – селянське фермерське господарство з майновими вимоги до боржника, які виникли до порушення справи про його банкрутство, щодо повернення майна в натурі має право або вимагати від боржника виконання зобов'язання в натурі, або звернутися як конкурсний кредитор із заявою у справі про банкрутство, трансформувавши свої майнові вимоги в грошові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3218»
«Припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання в повному обсязі у зв’язку з позасудовим врегулювання вимог іпотекодержателя В приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи чи документ. Проте недійсність (нікчемність чи оспорюваність), з урахуванням її направленості на не допущення або присікання порушення цивільних прав та інтересів чи їх відновлення, не може стосуватися вимоги. По своїй суті в частині четвертій статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено спеціальну підставу припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання. Тобто, частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальною нормою, яка поширюється лише на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання. Тобто це правило поширюється на усі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя на основне зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення. Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання значення не має. Такий висновок зроблено з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18) та постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 (провадження № 61-39107св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4367»
«Припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання в повному обсязі у зв’язку з позасудовим врегулювання вимог іпотекодержателя В приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи чи документ. Проте недійсність (нікчемність чи оспорюваність), з урахуванням її направленості на не допущення або присікання порушення цивільних прав та інтересів чи їх відновлення, не може стосуватися вимоги. По своїй суті в частині четвертій статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено спеціальну підставу припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання. Тобто, частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальною нормою, яка поширюється лише на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання. Тобто це правило поширюється на усі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя на основне зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення. Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання значення не має. Такий висновок зроблено з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18) та постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 (провадження № 61-39107св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4367»
«Щодо наслідків неповідомлення боржника, який не виконує грошове зобов’язання, про уступку права вимоги новому кредитору Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3736»
«Щодо наслідків спливу позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки. Сплив строку позовної давності не припиняє невиконане зобов'язання та договір іпотеки, яким таке зобов'язання забезпечене, не припиняє суб'єктивне право кредитора на одержання від боржника виконання зобов'язання без використання судового примусу, зокрема у позасудовому порядку, визначеному сторонами в іпотечному договорі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5098»
«Вимоги до змісту повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу Тлумачення статті 1082 ЦК України дозволяє зробити висновок, що законодавець альтернативно визначає суб’єктів, що можуть направити повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги. Таким суб’єктом може бути як клієнт, так і фактор. У повідомленні про відступлення права грошової вимоги має міститися визначення: (1) грошової вимоги, яка підлягає виконанню. У повідомленні потрібно вказати грошову вимогу, що була відступлена фактору і має бути виконана (зокрема, її розмір, на підставі якого договору виникла); (2) фактора, якому має бути здійснений платіж. В повідомленні має бути ідентифікований фактор, який набув грошову вимогу (зокрема, шляхом вказівки його найменування, місцезнаходження). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6019»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?