«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Обставини, з огляду на які суд може зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за порушення зобов'язання Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об’єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначне прострочення виконання зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків. При цьому обов'язок доводити існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Зважаючи на викладене, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1590»
«Обставини, з огляду на які позовні вимоги про стягнення збитків за неналежне збереження вантажу за договором перевезення не підлягають задоволенню Якщо позивачем не доведено факту існування між сторонами договірних відносин перевезення та факту приймання відповідачем будь-якого вантажу до перевезення, то немає підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1738»
«Одночасне пред’явлення віндикаційного і негаторного позовів Одночасне пред’явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) є неможливим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/448 Спосіб захисту прав особи, порушених невиконанням зобов’язання за договором купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване нерухоме майно Права особи, порушені невиконанням зобов’язання за договором купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване нерухоме майно, повинні захищатися за допомогою норм інституту зобов’язального права, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків. Позовні вимоги про визнання права власності осіб, які володіють майновими правами на новозбудоване нерухоме майно є неналежним способом захисту прав такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/449 Умови застосування віндикаційного та негаторного позовів Одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4590»
«Умови, за яких преюдиційні обставини не потребують доказування Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законої сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4271»
«Право орендаря на внесення орендної плати на депозит нотаріуса Внесення належних із боржника кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса на підставі статті 537 ЦК України є правом, а не обов`язком боржника. Тому, не скориставшись своїм правом щодо внесення орендної плати на депозит нотаріуса, орендар не може вважатись таким, що порушив зобов`язання, а отже, несплата орендної плати у разі відсутності даних про орендодавця і не внесення грошових коштів у депозит не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання такого правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/154»
«Щодо початку перебігу позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником. З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки починається від дня, коли у кредитора (іпотекодержателя) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5086 Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить У силу положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а також у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Звернення стягнення на предмет іпотеки не вказане у статті 264 ЦК України в якості окремої підстави переривання перебігу позовної давності, а також не може вважатися діями, що свідчать про визнання боржником свого боргу, чи прирівнюватись до пред`явлення позову. Звернення стягнення є реалізацією іпотекодержателем свого права, передбаченого договором іпотеки, та підставою припинення цього права. Повернення стягувачу виконавчого напису (виконавчого документу) також не може переривати перебіг позовної давності за позовними вимогами про звернення стягнення з аналогічних причин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5087»
«Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3395»
«Порушення боржником строку виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва Саме по собі невиконання відповідачем зобов’язання у встановлений строк не припиняє зобов’язання боржника, не змінює узгоджений строк та спосіб його виконання. Отже, порушення боржником строку виконання зобов’язань (порушення зобов’язань) не може бути кваліфіковано як одностороння відмова від виконання ним своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу незавершеного сільськогосподарського виробництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3375»
«Щодо реалізація предмета застави Довготривалі та безрезультатні дії з продажу іпотечного майна порушують права як боржника так і майнового поручителя на законне очікування прийняття предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості, покладають на іпотекодавця надмірний, неспіврозмірний тягар та штучно збільшують заборгованість боржника за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3229»
«Щодо визначення моменту укладення договору про вивезення побутових відходів Договір про вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1934»
«Іпотека не припиняється у разі витребування власником майна, що є предметом іпотеки, від добросовісного набувача (іпотекодавця) або у випадку відсутності згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Оскільки Закон України «Про іпотеку», який є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, не передбачено таких підстав для припинення іпотеки, як витребування майна від добросовісного набувача або відсутність згоди власника на передачу нерухомого майна в іпотеку, тому такі підстави не припиняють основне зобов`язання та не є самостійною підставою для припинення іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5054»
«Щодо строку чинності поруки у випадку зміни строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості Визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов`язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3756»
«Застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, визначивши, що невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/404»
«Щодо права туриста відмовитись від одержання туристичних послуг у випадку відмови посольства країни відвідування у видачі візи до початку подорожі Турист має право відмовитись від одержання туристичних послуг у випадку відмови посольства країни відвідування у видачі візи до початку подорожі, відшкодувавши фактичні витрати, які вже поніс турагент/туроператор на момент ануляції туру. При цьому суд має перевірити строки, коли туроператор направив до консульської установи документи для відкриття віз, час, коли консульська установа надала відповідь про відмову у відкритті віз та час, коли туроператор чи турагент повідомили про це туриста. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3456»
«Застосування до боржника штрафних санкції у вигляді пені, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, за порушення будь-яких господарських зобов’язань Оскільки суб’єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом встановлення договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, до боржника, який порушив господарське зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені або штрафу, передбачені частиною четвертою статті 231 ГК України. При цьому пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов’язань, а не тільки за невиконання грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1594»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Особливості застосування сторонами договору оперативно-господарських санкцій Як випливає з положень статті 237 ГК України, особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують самі суб’єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів і без згоди іншої сторони зобов’язання. Це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1764»
«Щодо відсутності права на обмеження або припинення енергопостачання підприємству, яке є суб'єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію ОП КГС ВС встановлено, що за змістом положень статті 6 Закону України від 10.01.2002 № 2918-III "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, в тому числі й заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення. Відтак, заборону відключення електроенергії об'єктів питного водопостачання та водовідведення прямо передбачено законодавством. Змістовний аналіз положень Законів України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та "Про охорону навколишнього природного середовища" свідчить про наявність суперечностей між умовами договору на електрозабезпечення, згідно яких електропостачальник вправі обмежити або припинити електропостачання споживачу внаслідок несплати останнім вартості спожитої електроенергії, та положеннями зазначених актів цивільного законодавства. Оскільки принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання підлягають обов'язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб, приймаючи постанову у цій справі ОП КГС ВС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 913/257/18, за яким у відповідача (постачальника електричної енергії) наявне право, передбачене договором та чинним законодавством на обмеження або припинення енергопостачання позивачеві (споживачу) у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію, без урахування вимог статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4381»
«Щодо врахування пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних при стягненні заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг Припис про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1968»
«Про повноваження апеляційного суду щодо скасування рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу Тлумачення статті 309 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) свідчить, що у суду апеляційної інстанції було відсутнє процесуальне повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу, а порушення норм процесуального права могли бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13508»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?