«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Застосування позовної давності до позовів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов’язань щодо повернення орендованого майна Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо визнання майнових прав інвестора на проінвестовану квартиру після введення будинку в експлуатацію та передання прав забудовника іншій особі Відчуження замовником будівництва об'єкта незавершеного будівництва у процедурі ліквідації на користь кредитора з покладенням на нього всіх обов'язків,…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Про розмежування договору комісії та договору про надання послуг щодо продажу автомобіля Договір про передачу автомобіля для продажу не є договором комісії, якщо його умови не передбачають вчинення стороною правочинів від свого імені в інтересах іншої сторони, а визначають лише надання послуг. За…»
«Встановлення процентної ставки річних, яка підлягає сплаті боржником після настання строку погашення кредиту Під час розгляду грошових вимог кредиторів щодо заборгованості за кредитом мають враховуватися положення статей 533, 1046, 1049 ЦК України, а також висновки ВС, викладені у постановах ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, від 16.01.2019 у справі № 464/3790/1-ц, від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, у постановах ВС від 01.03.2019 у справі № 752/18552/17, від 29.05.2019 у справі № 523/9078/16-ц, від 16.10.2019 у справі № 522/11364/15-ц, від 17.10.2019 у справі № 621/285/18, від 17.10.2019 у справі № 461/6129/16-ц, від 05.02.2020 у справі № 750/2000/18, які стосуються застосування положень пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні питання щодо виконання державним виконавцем судового рішення про стягнення суми, визначеної у рішенні суду в іноземній валюті, в тому числі із зазначенням гривневого еквіваленту за офіційним курсом НБУ на час вирішення спору. Вимоги кредитора (банку) до боржника (позичальника) в частині процентів, нарахованих після настання строку погашення кредиту (за період неправомірного користування кредитними коштами), та їх підстави, зокрема в частині процентної ставки річних, застосованої банком у розрахунку процентів, мають оцінюватися судом щодо їх узгодженості з матеріально-правовими підставами (умовами кредитного договору), за яких ці вимоги були заявлені. Тому до предмета доказування сторонами та встановлення судом належать обставини врегулювання/неврегулювання сторонами в кредитному договорі порядку (умов) та ставки процентів річних для нарахування їх після настання строку погашення кредиту. У зв'язку з цим до предмета дослідження та правової оцінки судом належать умови кредитного договору в тій його частині, яка містить (прямо вказує) узгодження сторонами цього договору умов, порядку нарахування та ставки процентів річних, які нараховуються після настання строку погашення кредиту (тобто за період неправомірного користування кредитними коштами). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4822»
«Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3182»
«Віднесення стипендії до витрат на навчання, які особа зобов`язана компенсувати у випадку невиконання нею обов`язку відпрацювати протягом трьох років Отриману випускником вищого навчального закладу під час навчання академічну стипендію слід вважати такою, що входить до складу витрат, які випускник такого закладу має компенсувати замовникові його навчання у разі неприбуття цього випускника за направленням або його відмови без поважних причин приступити до роботи за призначенням (зокрема, відпрацювати три роки в закладі охорони здоров`я, куди випускник направлений за розподілом). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5719 Застосування статті 52 Закону України «Про освіту» до правовідносин між випускником вищого навчального закладу та замовником його навчання щодо повернення здійснених витрат на це навчання До спірних правовідносин між випускником вищого навчального закладу та замовником його навчання щодо повернення здійснених витрат на це навчання підлягає застосуванню відповідна норма статті 52 Закону України «Про освіту», чинна на момент виникнення між відповідними випускником та вищим навчальним закладом правовідносин щодо навчання випускника, якщо відповідна міра цивільно-правової відповідальності передбачена укладеним договором про надання освітніх послуг. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5720»
«Припинення поруки у випадку наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника або поручителя Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору, визначивши, що саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення. Ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4713»
«Незабезпечення отримання замовником завершеної будівництвом квартири є істотним порушенням договору будівельного підряду та підставою для його розірвання на підставі ст. 652 ЦК України Істотне порушення підрядником умов договору будівельного підряду (незабезпечення отримання замовником завершеної будівництвом квартири) у разі, якщо замовник виконав умови договору – сплатив обумовлену в ньому суму, є підставою для розірвання договору та стягнення з підрядника на користь замовника сум сплачених ним внесків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3445»
«Недійсність договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань померлого позичальника (спадкодавця) За вимогами ЦК України боржником і поручителем не може бути одна й та сама особа. Адже призначення договору поруки, що породжує акцесорне (додаткове) зобов'язання, полягає в забезпечувальному характері по відношенню до основного зобов’язання. За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У зв’язку з цим є підстави для визнання недійсним договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань позичальника (спадкодавця), що на момент укладення договору поруки помер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4512»
«Солідарна відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо солідарної відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, визначивши, що при вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішене при поділі спільного майна цього подружжя, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Якщо один із колишнього подружжя в повному обсязі виконав зобов`язання, то він у порядку частини першої статті 544 ЦК України має право на зворотну вимогу (регрес) до іншого з подружжя у відповідній частині Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/315»
«Право замовника на застосування до підрядника відповідальності за договором будівельного підряду Відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє замовника права на застосування до підрядника відповідальності, передбаченої договором, виходячи із загальної вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1217»
«Виписки за картковими рахунками як доказ заборгованості за кредитним договором Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4518»
«Коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено чинним законодавством Враховуючи, що вимогами чинного законодавства та умовами договору жодного коригування та оформлення повторних актів про використану електричну енергію для виставлення коригуючого рахунку не передбачено, то у постачальника електричної енергії не має обов’язку складати повторні акти про використану електричну енергію, і відповідно він не є кредитором, що прострочив. У такому разі відсутні підстави для застосування до цих правовідносин положень частини четвертої статті 612, частини першої статті 613 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1537»
«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»
«Порушення, які унеможливлюють подальше вчинення банком дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження Ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання і реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють подальше вчинення банком дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет застави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1367»
«Відшкодування моральної шкоди за порушення договору банківського вкладу Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, визначивши, що вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, зокрема, у справі про порушення банком зобов`язання з повернення вкладу, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/370 Визнання недійсними положень договору банківського вкладу, які обмежують право споживача на відшкодування збитків та майнової шкоди завданої банком Положення договору банківського вкладу, які обмежують право споживача на відшкодування збитків та майнової шкоди, завданої банком внаслідок невиконання або несвоєчасного виконанням зобов`язань за цим договором, є несправедливими та підлягають визнанню недійсними Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/371»
«Наслідки прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» Тлумачення абзацу 1 частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що цей абзац застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5995»
«Розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати Сплата заборгованості за договором оренди земельної ділянки не спростовує факту систематичного порушення умов договору щодо сплати орендної плати, а отже є підставою для його розірвання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/133»
«Наслідки порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку Порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/115»
«Розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою частини орендної плати у відробітковій та натуральній формі Систематична несплата частини орендної плати у відробітковій (оранка, культивація земельної ділянки) та натуральній (поставка соломи до садиби орендодавця) формі є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/132»
«Визначення розміру вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника Вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються відповідно до вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4036»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?