ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 205/9033/19

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (далі - АТ «Дніпрогаз») та просила визнати недійсним рішення комісії АТ «Дніпрогаз» від 27 серпня 2019 року про нарахування їй необлікованого спожитого об`єму природного газу в розмірі 21 907, 14 грн та скасувати зазначену санкцію.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 , зареєстрована та проживає в цій квартирі. Відповідач є надавачем послуг з газопостачання за вказаною адресою.

22 серпня 2019 року працівники відповідача провели огляд засобу обліку спожитого природного газу, за результатами якого склали акт про те, що пломба заводу-виробника потребує огляду, а також акт про демонтаж лічильника для проведення експертизи.

Через 5 днів після демонтажу газового лічильника відповідач провів експертизу та виявив уже інші порушення, ніж ті, що були зазначені в актах від 22 серпня 2019 року.

27 серпня 2019 року відповідач на підставі акта експертизи побутового лічильника № 329 від 27 серпня 2019 року склав акт про порушення № 145, у якому зазначив про факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника та необхідність відшкодувати збитки за виявлені порушення. Рішенням комісії АТ «Дніпрогаз» на неї покладено обов`язок сплатити вартість необлікованого об`єму природного газу за період з 24 лютого 2019 року по 21 серпня 2019 року в сумі 21 907, 14 грн.

Вважала такі дії відповідача протиправними. Зазначала, що демонтаж приладу обліку здійснений працівниками відповідача з порушеннями, оскільки працівник виходив до автомобіля з лічильником, де перебував протягом 5-7 хв, їй було відмовлено самостійно привезти лічильник, а складені акти про демонтаж та про виявлені порушення були без номерів.

Окрім цього при проведенні експертизи були порушені її права, зокрема, її звинувачували в проникненні в роботу приладу, відмовили у фіксуванні факту цілісності контрольних стрічок, покладених на поверхні лічильника та скла суматора, без жодних пояснень зірвали заводську пломбу, а сам акт нею підписаний не був.

Посилаючись на викладене, враховуючи, що в актах від 22 серпня 2019 року факт несанкціонованого втручання споживача до приладу обліку спожитого природного газу зафіксований не був, а висновки, зазначені в акті від 27 серпня 2019 року, вказаний факт не підтверджують, просила позов задовольнити.

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що нарахування збитків відбувалося у встановлений спосіб правомочним складом комісії на підставі акта № 145 від 27 серпня 2019 року про виявлення факту несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу шляхом заміни пломби та наявності доступу до суматора, який встановлений за результатами проведення експертизи лічильника газу та не спростований позивачем.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 914/2384/17 та від 12 лютого 2020 року в справі № 922/1850/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували всі фактичні обставини справи, не дослідили й не надали належної оцінки доказам у справі, не врахували, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про її протиправне втручання в роботу лічильника газу та наявність викривлення даних обліку природного газу, в результаті чого безпідставно відмовили в задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

25 травня 2021 року справа № 205/9033/19 надійшла до Верховного Суду.

Представник АТ «Дніпрогаз» Медяний О. Ю. надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

05 лютого 2010 року між ОСОБА_2 та АТ «Дніпрогаз» укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

22 серпня 2019 року АТ «Дніпрогаз» складено акт про порушення № 1115 та акт про виявлені порушення № 329, згідно з якими в квартирі АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: «пломба заводу-виробника потребує додаткового огляду». Вказані акти підписані ОСОБА_1 без зауважень.

22 серпня 2019 року представникиАТ «Дніпрогаз» в квартирі АДРЕСА_1 здійснили демонтаж лічильника газу Schlumberger, заводський № U00194772, вхідний та вихідний патрубки якого та пакет були додатково опломбовані пломбою газопостачальної організації в присутності споживача ОСОБА_1 , про що складено акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи № 329 від 22 серпня 2019 року, який підписаний споживачем. Також запрошено споживача на місце проведення експертизи, яку буде проведено 27 серпня 2019 року з 10:00 год до 12:00 год.

Актом експертизи побутового лічильника № 329 від 27 серпня 2019 року, складеним комісією АТ «Дніпрогаз» по проведенню експертизи в присутності споживача ОСОБА_1 , встановлено, що замість заводської пломби встановлена металева заготовка, на тильній стороні якої відсутній відтиск клейма, на лицьовій частині є імітація відбитку клейма заводу-виробника (1996 року), а також сліди повторного обтиснення, тобто, в результаті заміни пломби є доступ до суматора. Зазначений акт підписаний позивачем без зауважень.

27 серпня 2019 року АТ «Дніпрогаз» складено акт про порушення № 145, яким встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, за що споживачу необхідно сплатити відшкодування збитків, завданих оператору згідно з постановою НКРЕ та КП № 2494 від 30 вересня 2015 року із змінами і доповненнями та визначено дату розгляду цього акта 09 вересня 2019 року і запрошено ОСОБА_1 на засідання. Із твердженнями, зазначеними в акті, споживач не погодилася та виявила бажання щодо проведення незалежної експертизи, про що зазначила в акті.

На засіданні комісії з розгляду актів порушення Оператора ГРМ, оформленому протоколом від 09 вересня 2019 року, прийнято рішення про задоволення в повному обсязі акта про порушення № 145 від 27 серпня 2019 року.

Згідно з актом-розрахунком № 1601 від 09 вересня 2019 року, складеним на підставі акта про порушення № 145 від 27 серпня 2019 року, вартість необлікованого об`єму природного газу за період з 24 лютого 2019 року по 21 серпня 2019 року складає 21 907, 14 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Положення пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем визначають види порушень споживача, внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, до яких, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Пунктом 4 глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем передбачено, що несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу Х Кодексу газорозподільної системи за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Положеннями пункту 6 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що в разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 3.3.1 Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 619 (далі - Положення), експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представники газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

За змістом пункту 3.3.3.1 Положення комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акта експертизи лічильника газу.

Пунктом 3.3.3.4 Положення передбачено, що результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його вповноваженою особою. Якщо споживач (уповноважена особа) або член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи. Залежно від результатів експертизи до акта експертизи додається довідка про непридатність засобу вимірювальної техніки або свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 2708-99.

Демонтаж лічильника газу проводиться у присутності споживача представником газопостачальної (газотранспортної) організації, якому в установленому порядку надано право виконувати монтажні роботи (абзац перший пункту 3.2.4 Положення).

Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Згідно з пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установивши факт несанкціонованого втручання в роботу належного позивачу лічильника газу шляхом заміни на ньому пломби та наявності доступу до суматора, який підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема результатами проведеної експертизи лічильника газу й не спростований ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що дії відповідача щодо нарахування позивачу збитків у зв`язку із виявленням несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу відповідають вимогам закону й правильно відмовив у задоволенні позову.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 рокубез змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду