«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої…»
«Розмежування кваліфікації дій за статтями 190 і 289 КК у разі якщо предметом протиправних дій є автомобіль Дії особи, яка отримала автомобіль від власника на умовах тимчасового платного користування, не маючи дійсних намірів на це, оскільки вже наступного дня організувала його продаж третім особам…»
«Щодо правомірності тимчасового обмеження видаткових операцій банком до повторної ідентифікації клієнта Банк як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право тимчасово обмежити здійснення видаткових операцій та доступ до системи дистанційного обслуговування, якщо існують обґрунтовані підозри…»
«Щодо підстав для відшкодування моральної шкоди за тимчасове вилучення майна, на яке судом не було накладено арешт Сама по собі відмова слідчого судді у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно не є автоматичним підтвердженням незаконності дій органу досудового розслідування чи прокуратури. Для…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Підстави, за яких вирок суду першої інстанції, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, підлягає апеляційному оскарженню Вирок місцевого суду, ухвалений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений до апеляційного суду, якщо у вимогах, викладених в апеляційній скарзі, йдеться про неправильну…»
«Відповідальність за вбивство, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) Умисне вбивство визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК), якщо у позбавленні життя потерпілого брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві і…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК, незалежно від поінформованості про учасників і конкретні способи перетину кордону Хоча для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України детальна інформація про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Щодо незастосування ст. 71 КК якщо особу звільнено від відбування покарання за попереднім вироком у зв’язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена Якщо особу звільнено від відбування покарання за попереднім вироком у зв’язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена, то при призначенні покарання за новим вироком суд не може застосувати правила ст. 71 КК, оскільки на момент ухвалення нового вироку в особи відсутня невідбута частина покарання за попереднім вироком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12713»
«Щодо правових наслідків реєстрації шлюбу за відсутності одного із наречених Шлюб визнається неукладеним, якщо встановлено, що один із наречених фізично не міг бути присутнім при реєстрації шлюбу та не ставив особистого підпису в заяві про державну реєстрацію шлюбу, що підтверджено висновком експертизи. У такому випадку актовий запис про шлюб підлягає анулюванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12540»
«Щодо відповідальності клієнта за несанкціоновані операції з платіжною карткою Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9029»
«Щодо віндикаційного імунітету майна, проданого на виконання судового рішення Майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12484»
«Щодо правових наслідків повернення обвинувального акту прокурору Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10404»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?