«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Прийняття судом апеляційної інстанції рішення про зміну вироку місцевого суду у формі ухвали У разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо воно не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого, суд апеляційної інстанції приймає рішення про зміну вироку місцевого суду у формі ухвали, а не ухвалює свій вирок у цій частині. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6205»
«Приєднання судом невідбутої частини покарання при призначенні покарання за сукупністю вироків. Наслідки вчинення засудженим нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов’язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків. У разі вчинення засудженим нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання слід вважати раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув’язнення. Згідно з ч. 3 ст. 78 КК можливість застосування статей 71, 72 КК не залежить від виду кримінального правопорушення (злочин чи кримінальний проступок) та від форми вини (умисел чи з необережність). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5831»
«Розгляд цивільного позову у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 49 КК) та закриття кримінального провадження. Звільнення від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства. Цивільний позивач у кримінальному провадженні звільняється від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5840 Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Розгляд цивільного позову у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 46 КК) та закриття кримінального провадження. У разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, залишається без розгляду, а не вирішується по суті. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5841»
«Застосування позбавлення права керувати транспортними засобами до осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу (ч. 2 ст. 286 КК) Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є джерелом доходу. Наявність цієї обставини потребує більш виваженого підходу під час обрання відповідного виду покарання для особи, засудженої за ч. 2 ст. 286 КК, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5832 Недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні. Випадки, коли участь судді у кримінальному провадженні не вважається повторною. Повторна участь судді у кримінальному провадженні неприпустима (ст. 76 КПК). Повторною участю судді у кримінальному провадженні не вважається розгляд апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду про повернення обвинувального акта прокурора та постановлення вироку апеляційного суду за результатами розгляду цього кримінального провадження однією і тією ж колегією суддів апеляційного суду з огляду на те, що розгляд апеляційної скарги прокурора на ухвалу про повернення обвинувального акта здійснювався не під час досудового розслідування, а при перегляді вказаного рішення місцевого суду не проводиться розгляд кримінального провадження по суті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5837»
«Рішення суду про стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом Рішення суду про стягнення із засудженого моральної шкоди в повному розмірі без урахування відповідальності страховика, визначеної договором страхування та посвідченої відповідним полісом, суперечить вимогам Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7247»
«Щодо правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Проте умови виникнення зобов`язання з відшкодування моральної шкоди визначені у статті 1167 ЦК України. Таким чином, вирішення питання про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди у разі смерті фізичної особи має здійснюватися на підставі статті 1167 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5160»
«Випадки відмови суду в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання. Умови застосування амністії до осіб. Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання виключно у випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не належить до осіб, до яких амністія може застосовуватися, або належить до осіб, застосування амністії щодо яких заборонено законом. Вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні» на те, що амністія «може бути застосована», зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах. Згадані вище норми закону передбачають застосування амністії за наявності певних умов саме до осіб, а не до покарання, а тому вид та розмір призначеного такій особі покарання, якщо вона є суб’єктом амністії, не впливає на можливість її звільнення від його відбування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5174»
«Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням при призначенні остаточного покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5033»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Обставини, що враховуються при задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні за ст. 286 КК. Зменшення розміру відшкодування моральної шкоди Задовольняючи цивільний позов у кримінальному провадженні за ст. 286 КК, суди повинні враховувати вимоги ст. 1197 ЦК та визначати розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, зважаючи на те, чи порушив потерпілий внаслідок грубої необережності чинні на транспорті правила. Якщо таке порушення мало місце, то розмір відшкодування моральної шкоди, заявлений у цивільному позові потерпілим, підлягає зменшенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7215»
«Кваліфікація дій водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік (ст. 135 КК) Дії водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК незалежно від того, чи могла своєчасно надана допомога потерпілому відвернути настання шкоди для його життя чи здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3304»
«Обставини, які враховуються при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/629»
«Врахування стану алкогольного сп’яніння при призначенні покарання за ст. 286 КК Стан сп’яніння не охоплюється об’єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК України, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/409»
«Обставини, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору (фраудаторний договір) Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3437»
«Належний відповідач за цивільним позовом у кримінальному провадженні за ст. 286 КК, якщо відповідальність було застраховано іноземною страховою компанією Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні за ст. 286 КК може бути страхова компанія в Україні, кореспондент іноземної страхової компанії, яка застрахувала цивільну відповідальність засудженого, власника транспортного засобу, за договором міжнародного страхування «Зелена карта» та є страховиком Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4000»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?