«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Допустимість як доказу диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди Добровільне надання свідком стороні обвинувачення диску з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, що було підтверджено ним у судовому провадженні, а не отримання його на підставі тимчасового доступу до речей і документів, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим. Диск як матеріальний носій є способом збереження інформації з електронного документа та вважається його оригіналом, а тому є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4585»
«Визнання недійсним на підставі статті 234 ЦК України (фіктивність) договору дарування, укладеного з родичем з метою приховання майна від конфіскації чи звернення на нього стягнення Укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу свідчить про те, що цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6976»
«Кваліфікація дій водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік (ст. 135 КК) Дії водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК незалежно від того, чи могла своєчасно надана допомога потерпілому відвернути настання шкоди для його життя чи здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3304»
«Кваліфікація дій водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік (ст. 135 КК) Дії водія, який вчинив ДТП, поставивши потерпілого у небезпечний для життя стан, після чого з місця події втік, підлягають кваліфікації за ст. 135 КК незалежно від того, чи могла своєчасно надана допомога потерпілому відвернути настання шкоди для його життя чи здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3304»
«Ідентичність текстів проголошеного вироку та вироку, що є у матеріалах кримінальної справи Тексти проголошеного вироку та вироку, що є у матеріалах кримінальної справи, повинні бути ідентичними. Вказані тексти можуть містити несуттєві відмінності, що не стосуються обсягу судового рішення, а також фактів, якими обґрунтовується або спростовується винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3365»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Субʼєкти подання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) Клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) може бути подано і стороною захисту (наприклад, адвокатом обвинуваченого), а не лише підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2826»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Відсутність у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого права відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги захисника Підозрюваний, обвинувачений, засуджений не мають права відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги захисника, поданої в їхніх інтересах. У разі незгоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із апеляційною чи касаційною скаргою захисника вони мають право заявити про це до або під час судового засідання, і суд має право врахувати їхню позицію при вирішенні скарги Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2034»
«Порядок отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи при вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 КК, у стані сп’яніння. Визначення розміру моральної шкоди. Дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, не належать до лікарської таємниці, тому отримання зразків для проведення судово-медичної експертизи здійснюється за запитом слідчого, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Верховний Суд, спростовуючи доводи сторони захисту, зокрема, зазначив, що питання допустимості висновку судово-медичної експертизи було предметом перевірки і в суді апеляційної інстанції, який підтвердив допустимість цього доказу з огляду на дотримання слідчим вимог ст. 93 КПК при одержанні та передачі експерту зразків крові, а також визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні щодо останнього. Поряд з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними й посилання захисника на необхідність дотримання органом досудового розслідування вимог статей 159, 160 та 162 КПК при отриманні зразків для експертизи з огляду на те, що дані про стан сп’яніння підозрюваного у момент вчинення кримінального правопорушення не належать до охоронюваної законом таємниці (у даному випадку – лікарської), оскільки не вказують ні на факт звернення особи за медичною допомогою, ні на дані про хворобу (діагноз, епікриз тощо) особи, ні про застосоване лікування, тобто не охоплюються предметом цієї охоронюваної законом таємниці. Ураховуючи положення ст. 1194 ЦК, розмір моральної шкоди, який стягується судом із засудженого у разі задоволення цивільного позову, може становити різницю між сумою, що сплачується страховою компанією, до якої звернулися потерпілі, та загальним розміром оціненої ними матеріальної і моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2815»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому покладення на засудженого, який уклав зазначений договір, обов’язку відшкодувати потерпілому моральну шкоду в повному розмірі є необґрунтованим. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок із виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7226»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Загальні засади призначення покарання. Неможливість зменшення судом розміру відшкодування шкоди, якщо її завдано вчиненням злочину (ч. 4 ст. 1193 ЦК) Призначене особі покарання повинне бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого, виходячи з мети покарання, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації призначення покарання. Шкода, завдана злочином, не може бути зменшена судом залежно від матеріального становища винуватої особи (ч. 4 ст. 1193 ЦК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3486»
«Обставини, за наявності яких позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК, не може бути призначене особі Покарання у виді позбавлення волі, наближене до нижньої межі покарання, визначеного у санкції ч. 2 ст. 286 КК, не може призначатися особі, яка неодноразово порушувала ПДР, значно перевищила дозволену швидкість на ділянці дороги з пожвавленим рухом, знехтувала перевагою пішохода, який перетинав дорогу, не порушуючи ПДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2636»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Про законність проникнення до житла для проведення огляду місця події за наявності згоди особи, яка проживає у житлі на підставі договору оренди Якщо особа проживає у житлі на підставі договору оренди, то її згода на проведення огляду місця події виключає необхідність у зверненні до слідчого судді за відповідним дозволом. (ч. 1 ст. 233 КПК). Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах. Положення вказаної статті не мають на меті вирішення питань власності, вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9429 Щодо використання позасудових показань свідка або учасника процесу в суді за умови їх ідентичності Якщо свідок або учасник процесу дає суду показання, які збігаються з його показаннями під час досудового розслідування, або посилається на такі показання, то саме по собі посилання суду на такі позасудові показання не є порушенням процесуального закону, оскільки в такому випадку позасудові показання інкорпоруються в показання в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10020»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК. Врахування думки потерпілого та висновку органу пробації щодо застосування ст. 75 КК Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 286 КК, може застосовуватися судом у разі врахування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення. Думка потерпілої особи та висновок органу пробації щодо можливості застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК можуть бути враховані судом у сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 цього Кодексу, під час призначення покарання за вчинене кримінальне правопорушення у мінімальних межах, визначених у санкції статті, однак не є вирішальними під час прийняття судом відповідного рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/643»
«Випадки необов’язковості проведення автотехнічної експертизи (ст. 286 КК) Якщо склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, можна встановити на підставі сукупності належних та допустимих доказів, то проведення автотехнічної експертизи не є обов’язковим (ч. 2 ст. 242 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/979»
«Закриття кримінального провадження у справі приватного обвинувачення при відмові родича загиблого потерпілого від обвинувачення Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством). Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин 1-3 статті 55 КПК поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Висновок Великої палати щодо тлумачення статті 46 КК жодним чином не змінює чіткого змісту положень ст. 55 КПК. Оскільки потерпілим у кримінальному провадженні був визнаний чолові загиблої у дорожньо-транспортній пригоді потерпілої, який відмовився від обвинувачення та просив суд закрити провадження за частиною 1 статті 135 КК, закриття кримінального провадження в цій частині обвинувачення є законним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5560»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?