«Про значення факту притягнення (непритягнення) військовослужбовця до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у разі його загибелі для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги Смерть військовослужбовця, яка унеможливила здійснення провадження у…»
«Обов’язок апеляційного суду розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку у частині цивільного позову, якщо цивільний відповідач своєчасно не реалізував таке право Апеляційний суд зобов’язаний розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження вироку місцевого суду, якщо…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Відсутність ознак повторної участі судді апеляційної інстанції при перегляді іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні Перегляд суддею апеляційного суду іншої ухвали слідчого судді у цьому ж кримінальному провадженні, не свідчить про його повторну участь у розумінні ч. 1 ст.…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Груба необережність потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, як одна з умов можливого зменшення розміру відшкодування Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, –…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Розмежування кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху та умисні правопорушення проти життя та здоров’я особи Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК настає лише за умови, що винна особа внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху спричинила з необережності…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Умови, за яких стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України частини вартості транспортного засобу не суперечить вимогам закону Стягнення з МТСБУ частини вартості транспортного засобу не суперечить ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо власник транспортного засобу не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності, а сума, яка підлягає стягненню, відповідає розмірам страхових сум, у межах яких МТСБУ здійснює регламентні виплати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7250»
«Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому покладення на засудженого, який уклав зазначений договір, обов’язку відшкодувати потерпілому моральну шкоду в повному розмірі є необґрунтованим. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок із виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7226»
«Страхове відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на користь малолітніх дітей Розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю потерпілої особи внаслідок ДТП, підлягає стягненню з МТСБУ окремо кожній малолітній дитині потерпілої особи, які перебували на її утриманні на день настання страхового випадку. Отримання пенсії малолітнім потерпілим у зв’язку із призначенням йому групи інвалідності та перебування іншого малолітнього потерпілого на утриманні за рахунок держави не впливає на факт одержання належної частини страхового відшкодування за шкоду, заподіяну смертю годувальника внаслідок ДТП. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6704»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6681»
«Встановлення факту перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК Перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, має бути встановлено шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, які є у кримінальному провадженні, зокрема, й на підставі показань свідків. Визнання недопустимими окремих доказів (наприклад, висновку експерта) не є процесуальною перешкодою для того, щоб вважати вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, у стані алкогольного сп’яніння обставиною, що обтяжує покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6701»
«Залучення статиста як факультативного учасника слідчого експерименту у кримінальному провадженні за ст. 286 КК Слідчий експеримент у кримінальному провадженні за ст. 286 КК може бути проведений із залученням статиста, який є факультативним учасником цієї слідчої дії, заміняє певного учасника кримінального правопорушення та виконує за вказівкою слідчого конкретні дії. Підбір статиста здійснює особа, яка проводить відповідну слідчу дію. КПК не містить вимог до особи статиста, зокрема до його одягу, та не передбачає, щоб статист повністю відповідав учаснику кримінального правопорушення, роль якого він виконує під час слідчого експерименту. Обов’язку вносити дані про особу статиста у процесуальні документи КПК не передбачає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6659»
«Порушення таємниці наради суддів. Вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню судових рішень у інших справах З урахуванням положень ст. 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1062»
«Виплата у зв’язку з втратою годувальника, здійснена Моторним (транспортним) страховим бюро України на користь потерпілого, який втратив годувальника. Пред’явлення МТСБУ вимог до засудженого про компенсацію регламентної виплати. Заявлення МТСБУ вимог до засудженого про компенсацію регламентної виплати потерпілим не свідчить про виникнення в засудженого додаткового обов’язку з відшкодування шкоди потерпілим і фактичне збільшення розміру матеріальної та моральної шкоди, стягнутої на користь потерпілих за вироком місцевого суду. Виплата у зв’язку з втратою годувальника в порядку ст. 1200 ЦК, яка здійснена МТСБУ на користь потерпілого, який втратив годувальника, та підлягає стягненню із засудженого, є окремим видом компенсаційних виплат у зв’язку зі смертю фізичної особи (годувальника). Зазначена виплата не може впливати на розмір моральної шкоди, стягнутої судом на користь потерпілого, який втратив годувальника, в порядку статей 1167, 1168 ЦК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7260»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Обставини, які підлягають встановленню у межах кримінального провадження за ст. 286 КК. Подання позовної заяви до суду про стягнення зі страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК. У межах кримінального провадження за ст. 286 КК факт, обставини дорожньо-транспортної пригоди, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування. У цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з’ясуванню обставин, з якими законодавець пов’язує підстави для виплати відшкодування. Якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення зі страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6658»
«Виникнення у страховика обов’язку здійснити страхову виплату у разі заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії Заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, охоплюється страховим випадком і, як наслідок, зумовлює виникнення у страховика обов’язку здійснити страхову виплату за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7267»
«Обставини, що мають зазначатись у мотивувальній частині вироку у кримінальному провадженні за ст. 286 КК Під час розгляду кримінального провадження за ст. 286 КК суд зобов’язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку, які саме порушення Правил дорожнього руху мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Також у вироку має бути зазначено, які саме з цих порушень перебували у причинному зв’язку з настанням наслідків, передбачених ст. 286 КК, а які з них були лише умовами, що їм сприяли. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6582»
«Щодо обов’язку страховика здійснити страхову виплату у разі заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії Заподіяння шкоди третім особам під час ДТП особою, яка правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом, проте не має посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, є страховим випадком, і, як наслідок, у страховика виникає обов’язок здійснити страхову виплату за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, а після виплати страхового відшкодування – право регресу до водія, з вини якого завдано шкоди Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10122»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Суб’єкти, на яких покладається відповідальність за спричинення учасником бойових дій шкоди внаслідок ДТП. Правила розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Оскільки засуджений є учасником бойових дій, то з урахуванням вимог п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільна відповідальність за спричинення ним шкоди внаслідок ДТП покладається як на нього самого, так і на МТСБУ. Суд розглядає цивільний позов у кримінальному провадженні за правилами, визначеними кримінальним процесуальним законом, та не уповноважений встановлювати наявність чи відсутність інших осіб, котрі мають право пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану суспільно небезпечним діянням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7258»
«Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. Підтвердження факту примирення потерпілим у суді. Примирення як одна з умов звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК – це кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого – у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого. Факт примирення повинен бути підтверджений потерпілим у суді. Якщо цей факт підтверджений не був, то звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6509»
«Відшкодування роботодавцем, який є володільцем транспортного засобу шкоди, завданої внаслідок ДТП, спричиненого з вини його працівника Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11677»
«Умови звільнення від основного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році». Тлумачення поняття «непрацездатність». Тлумачення поняття «непрацездатність» у п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» повинно здійснюватися на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому непрацездатні особи – це особи, які позбавлені здатності виконувати всі або окремі види роботи (за станом здоров’я), до яких належать, зокрема, особи з інвалідністю будь-якої групи. Обвинувачений може бути звільнений від основного покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», якщо він має матір, яка досягнула 75 років, та рідну сестру, інваліда ІІІ групи. З огляду на положення статей 6, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також ураховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, грубе порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої наступила смерть потерпілого, унеможливлює звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6475»
«Звільнення від відбування покарання з випробуванням як спосіб виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у разі вчинення особою нового злочину під час іспитового строку Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку вчинить новий злочин, то покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Звільнення від відбування покарання з випробуванням не є невід’ємною частиною покарання, призначеного за попереднім вироком, а виступає способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у разі вчинення особою нового злочину під час іспитового строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6175»
«Збільшення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди під час розгляду справи по суті шляхом прийняття відповідної заяви Збільшення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди під час розгляду справи по суті шляхом прийняття відповідної заяви ґрунтується на вимогах закону, оскільки КПК не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, в тому числі й збільшенні його розміру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7268»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?