«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Про особливості застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Норми Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов’язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов’язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об'єкта державного контролю та охорони нерозривно пов’язано з діяльністю на ній суб’єктів земельних відносин, у тому числі господарської. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 13.03.2019 у справі № 826/11708/17, від 15.07.2019 у справі № 140/2320/18, від 27.02.2020 у справі № 818/1512/17, від 11.06.2021 у справі № 818/970/17, від 09.07.2020 у справі № 824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі № 120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі № 818/1365/17, від 28.02.2023 у справі № 280/2932/20, від 08.06.2023 у справі № 380/7230/20 та інших, про те, що під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону № 877-V. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11191»
«Відступ! Спосіб захисту права власника транспортного засобу, переданого у користування іншій особі, яка недобросовісною поведінкою позбавила його права на витребування своєї речі Передання власником у користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно в користування) поза його волею в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України. Власник речі (у цьому випадку – автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку щодо застосування положень статті 388 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 243/2282/20 (провадження № 61-14197св21). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9905»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості визначення судом розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ Ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства. КП КГС ВС відступає від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 924/700/21 щодо неможливості судом втручатися в компетенцію загальних зборів, що є підставою для відмови в позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11449 Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14366»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?