«З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі…»
«Про відсутність у громадянина України можливості відмовитися від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія при процедурі отримання ним паспорту для виїзду за кордон Чинне законодавство щодо порядку видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон…»
«Щодо зупинення розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні у разі оскарження виконавчого напису нотаріуса Якщо в іншій справі оскаржується законність виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, розгляд заяви про заміну стягувача у цьому…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про порядок відкликання підпису найманого працівника під висунутими вимогами у колективному трудовому спорі Вимоги найманих працівників на виробничому рівні вважаються законно сформованими та чинними з моменту, коли їх підтримала більшість членів трудового колективу, що фіксується у підписних…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Позбавлення батьківських прав як крайній захід впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків Відсутність побачень дитини з тим із батьків, з ким вона не проживає, не є підставами для позбавлення останнього батьківських прав, оскільки це є крайнім заходом впливу. Ухилення від виконання…»
«Про фіктивність шлюбу та відмежування від припинення сімейних стосунків Фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя. Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати…»
«Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки,…»
«Оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у разі амбулаторного лікування Перебування особи на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізації, саме по собі не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про об'єктивну неможливість звернення з апеляційною скаргою чи отримання правової допомоги протягом встановленого процесуального строку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14725»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями та наслідками. Вчинення правочину у розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване. Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14878»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим, прирівняним до них осіб. Під «порядком» розуміється, що Уряд має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення нарахування грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Під «складовими грошового забезпечення» слід розуміти посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, базовий критерій для визначення складових грошового забезпечення військовослужбовця є визначальною величиною, оскільки саме від цього показника (шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти) обчислюються основні види виплат при розрахунку грошового забезпечення. Таким чином, за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14623»
«Щодо обов’язку суду самостійно визначити належного суб’єкта стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справах, ініційованих прокурором в інтересах держави Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу самостійного суб’єкта звернення та виконує обов’язки, пов’язані з розподілом судових витрат, нарівні з позивачем. Колегія суддів підкреслила, що у разі відмови у задоволенні позову чи апеляційної скарги прокурора, суд не має права повністю відмовляти у відшкодуванні витрат на правничу допомогу лише через помилкове визначення заявником органу, з якого вони мають бути стягнуті (наприклад, міської ради замість прокуратури). За таких обставин суд зобов’язаний самостійно покласти судові витрати на належного суб’єкта, оскільки інший підхід суперечить принципу обов’язковості відшкодування витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та становить прояв надмірного формалізму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14627»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли до набрання нею чинності. Відмова апеляційного суду з'ясувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з посиланням на таку норму порушує право на доступ до суду, гарантоване статтею 55 Конституції України та пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14629»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?