«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Юрисдикція спору щодо призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання Спір особи, яка має право на страхові виплати у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання, з органом Пенсійного фонду України як правонаступником Фонду…»
«Про правовий статус Фонду соціального страхування України Фонд соціального страхування України був юридичною особою публічного права, але водночас визначався як самоврядна організація, оскільки його діяльність та оплата праці його персоналу здійснювалися за рахунок коштів соціального страхування…»
«Порядок звільнення членів виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків…»
«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Гарантії працівника, якого повідомлено про вивільнення у зв`язку зі зміною в організації праці Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«Щодо субсидіарної відповідальності особи, відкликаної з посади голови правління, у справі про банкрутство Особа, відкликана з посади голови правління, тобто фактично позбавлена будь-яких повноважень, не могла й не може нести відповідальність за управлінські рішення (дії/бездіяльність) третіх осіб, які в подальшому були уповноважені здійснювати керівництво товариством, забезпечувати його подальшу діяльність та ліквідацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5693»
«Можливість звільнення працівника за п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених у контракті) у період тимчасової непрацездатності Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 40 КЗпП України, визначивши, що гарантії, передбачені частиною третьою статті 40 КЗпП України щодо неможливості звільнення у період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці поширюється на випадки припинення трудового договору (договору контракту) з працівником за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав, передбачених контрактом. У разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення працівника, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/20 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи відсторонення або припинення повноважень (звільнення) за ч.3 ст. 99 ЦК України, п. 5 ч.1 ст. 41 КЗпП України Спір щодо оскарження керівником юридичної особи (її виконавчого органу), відстороненим від посади або повноваження якого припинені за частиною третьою статті 99 ЦК України, пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, законності дій органу управління юридичної особи (загальних зборів, наглядової ради) з такого відсторонення або припинення повноважень (звільнення) підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/924 Юрисдикція спору щодо оскарження керівником юридичної особи звільнення з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України Спір між звільненим із посади керівником юридичної особи (її виконавчого органу) та цією юридичною особою, її власником (органом, уповноваженим здійснювати від імені власника управління такою особою) щодо законності розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень органом управління юридичної особи), підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/925»
«Атмосфера, при якій має проходити щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них обов`язків і завдань Щорічна оцінка має здійснюватися в атмосфері довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності. Враховуючи наявність конфліктної ситуації, яка склалась між позивачем та посадовими особами відповідачів, а також не проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на думку позивача, тверджень щодо неналежного виконання ним службових обов`язків (відсутність без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення), - відповідачем не забезпечено атмосфери довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності при проведенні щорічної оцінки позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9399 Систематичне порушення трудової дисципліни, як підстава для розірвання трудового договору Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він учинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, і щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Під час вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд зобов`язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9415»
«Визначення моменту, коли вважається закінченим виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2393»
«Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672»
«Щодо поширення на працівника-сумісника всіх гарантій працівника, передбачених КЗпП України На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП України, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв'язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2391»
«Застосування ст. 117 КЗпП України після ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати У разі ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, стягується у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, у тому числі й після прийняття судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/31»
«Щодо обов’язку роботодавця при звільненні працівника у зв’язку зі скороченням штату запропонувати йому всі вакансії, що відповідають вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку працівник може виконувати При звільненні працівника у зв’язку зі скороченням штату роботодавець зобов’язаний йому запропонувати всі вакансії, що відповідають вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2317»
«Що за своєю правовою природою означає роз'яснення судового рішення та процесуальні вимоги до нього Роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7274»
«Гарантії на працевлаштування поліцейських у випадку скорочення штатів або проведення організаційних заходів Гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільняються не всі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені. Крім того, у разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинно бути запропоновано іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв`язку зі скороченням штатів. Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, тобто ініціатива керівництва. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування п. 4 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9419»
«Встановлення особистого мотиву при кваліфікації дій особи за ст. 172 КК «Грубе порушення законодавства про працю» Для кваліфікації дій особи за ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю» КК слід встановити наявність особистого мотиву у діях обвинуваченого, про який можуть свідчити, зокрема, попередні конфлікти між обвинуваченим та потерпілим, відсутність претензій до потерпілого з боку інших осіб, відсутність спроб підібрати на вакантну посаду іншу особу, прагнення влаштувати на цю посаду члена сім’ї. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3080»
«Юрисдикція спору щодо оскарження розпорядження голови органу місцевого самоврядування про звільнення з посади керівника комунального підприємства та поновлення на роботі Спір щодо оскарження розпорядження голови органу місцевого самоврядування про звільнення з посади керівника комунального підприємства та поновлення на роботі підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1524»
«Юрисдикція спору щодо оскарження звільнення з посади працівника Управління НБУ Спір, що виник у зв`язку зі звільненням з посади працівника Управління НБУ має вирішуватись за правилами цивільного судочинства, оскільки така посада не відноситься до посад публічної служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1409»
«Юрисдикція спору щодо стягнення страхового відшкодування у зв’язку із втратою працездатності з Державної фіскальної служби України її працівником – державним службовцем Спір щодо стягнення страхового відшкодування у зв’язку із втратою працездатності з Державної фіскальної служби України її працівником-державним службовцем підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1513»
«Стягнення компенсації за невчасно виплачену вихідну допомогу та за невчасно виплачений середній заробіток Вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури, а також мають разовий характер, а тому до таких виплат згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» гарантії цього Закону незастосовні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/33 Застосування статті 625 ЦК України до трудових правовідносин Стаття 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3972»
«Щодо підстав розірвання трудового договору згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України Підставою для розірвання трудового договору згідно пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді. Якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов`язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов`язків через недостатню кваліфікацію. На особу, яка є виконуючим обов`язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13412»
«Щодо відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні працівника Звернення звільненого працівника до суду з позовом про стягнення належних виплат вважається пред'явленням вимоги про розрахунок. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку настає після отримання судової вимоги та невиплати належних сум. Час затримки обчислюється з моменту отримання відповідачем копії позовної заяви до фактичної виплати. Тягар доведення відсутності вини покладається на роботодавця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13506»
«Про забезпечення права працівника надати письмові пояснення роботодавцю у разі виявлення факту прогулу Виявлення факту прогулу не є безумовною підставою для застосування до працівника дисциплінарного стягнення, однак не позбавляє роботодавця від обов’язку дотримання вимог трудового законодавства для фіксування факту прогулу, зокрема статті 149 КЗпП України (до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення). Вимога роботодавця, звернена до працівника, який був відсутній на роботі більше трьох годин, надати письмові пояснення є гарантією дотримання передбачених Конституцією і законами України прав та обов’язків як працівника, так і роботодавця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2183»
«Оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників як не належний спосіб захисту Оскарження працівниками рішень про визначення структури підприємства чи установи, зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників не є належним способом захисту, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2305»
«Про порядок звільнення прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури Спеціальним законом не врегульовано порядок звільнення прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Отже, їх звільнення відбувається на загальних підставах визначених в КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3925»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?