«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Юрисдикція спору щодо призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання Спір особи, яка має право на страхові виплати у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання, з органом Пенсійного фонду України як правонаступником Фонду…»
«Про правовий статус Фонду соціального страхування України Фонд соціального страхування України був юридичною особою публічного права, але водночас визначався як самоврядна організація, оскільки його діяльність та оплата праці його персоналу здійснювалися за рахунок коштів соціального страхування…»
«Порядок звільнення членів виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків…»
«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Обставини, які необхідно встановити суду при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення…»
«Гарантії працівника, якого повідомлено про вивільнення у зв`язку зі зміною в організації праці Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«З’ясування поважності причин відсутності працівника на роботі як визначальний фактор законності звільнення працівника за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з’ясування поважності причин його відсутності на роботі. Невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2336»
«Про підстави для звільнення працівника згідно пункту першого частини першої статті 88 Закону № 889-VIII та положень статті 40 Кодексу законів про працю України У розумінні приписів пункту першого частини першої статті 88 Закону № 889-VIII та положень статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення працівника допускається лише після надання роботодавцем пропозицій щодо всіх наявних вакансій на які може претендувати працівник та у разі відмови працівника від запропонованих посад. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3922»
«Про призначення допомоги по безробіттю особі, звільненої з посади за вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Страхуванню на випадок безробіття підлягають не тільки особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), але й ті, які працюють на інших підставах, передбачених законом. Право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними. У разі звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41, 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особа має право на допомогу по безробіттю в мінімальному розмірі. Аналіз частини другої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» дає підстави для висновку, що цей Закон не передбачає як підставу для призначення допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі випадки припинення трудового договору, встановлені частиною першою статті 36 Кодексу законів про працю України (крім його розірвання, передбаченого пунктом четвертим), а при розірванні трудового договору не передбачене його розірвання з ініціативи працівника (статті 38, 39). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1676»
«Умови, необхідні для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов’язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов’язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків повинно бути систематичним; мають враховуватися тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2334»
«Обставини, які необхідно враховувати при вирішенні питання про можливість укладення строкового трудового договору Вирішуючи питання про можливість укладення строкового трудового договору, необхідно враховувати: 1) характер виконуваної роботи, який передбачає можливість встановлення трудових відносин на невизначений строк; 2) умови виконання роботи, які мають бути такими, що обмежуються певним періодом чи обсягом роботи; 3) інтереси працівника; 4) чи такий договір прямо визначений у законодавчих актах як строковий; 5) дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 39-1 Кодексу законів про працю України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2014»
«Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду як підстава для звільнення у зв’язку з прогулом без поважних причин Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду, неознайомлення його з цим наказом унеможливлює звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2340 Випадки, у яких роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації Роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації лише у двох випадках: якщо профспілковий орган у встановлений законом строк не повідомив про прийняте рішення у письмовій формі або у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2397 Щодо розміру моральної шкоди, спричиненої порушенням прав у сфері трудових відносин Моральна шкода, спричинена порушенням прав у сфері трудових відносин, підлягає відшкодуванню у розмірі, який є необхідним та достатнім з огляду на принципи розумності і справедливості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2443»
«Щодо компетенції суду вирішувати питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників; щодо визначення переважного права працівника залишитися на роботі Питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників не належить до компетенції суду. При звільненні у зв’язку зі скороченням штату працівників враховується переважне право працівника залишитися на роботі та пропонується інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації. Коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, формується з осіб, які займають аналогічну (ідентичну) посаду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2279»
«Юрисдикція спору за позовом особи, звільненої із займаної посади, яка не складала присяги відповідно до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» Спір за позовом особи, звільненої із займаної посади, яка не складала присяги відповідно до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» та не набула статусу службовця органів місцевого самоврядування, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/674 Умови набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування Набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування пов'язується із наявністю певних обставин: 1) кандидатура повинна відповідати вимогам, встановленим у Законі України "Про службу в органах місцевого самоврядування"; 2) проходження конкурсу на заняття вакантної посади, у разі, якщо проведення такого конкурсу передбачено законом як умова зайняття відповідної посади; 3) складання присяги посадової особи органу місцевого самоврядування; 4) виконання роботи професійно, а не на громадських засадах чи за сумісництвом, тобто служба в органах місцевого самоврядування для неї має бути основною роботою; 5) присвоєння рангу у межах відповідної категорії посад; 6) проходження атестації відповідно до вимог Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/675»
«Щодо поширення трудового законодавства на правовий статус священнослужителя в релігійному об’єднанні Правовий статус священнослужителя в релігійному об’єднанні визначається трудовим законодавством загалом та з питань звільнення зокрема Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2365»
«Щодо обов'язковості договору та можливості зміни учасниками цивільних віносин правових наслідків лише оспорюваного правочину Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. по своїй юридичній сутності договір страхування, за загальним правилом, є реальним договором. В статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Тлумачення статей 215 та 216 ЦК України свідчить, що учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4129»
«Повернення вихідної допомоги (ст.1215 ЦК України) у випадку скасування наказу про звільнення працівника Незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстава для виплати вихідної допомоги відпала (наказ, на підставі якого було здійснено виплату вихідної допомоги, скасований рішенням суду), в силу вимог статті 1215 ЦК України ці кошти поверненню не підлягають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/26»
«Наявність постійної втрати працездатності як умова для звільнення на підставі невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я може бути підставою для звільнення за наявності повної або часткової постійної, а не тимчасової втрати працездатності, і з урахуванням умов праці та фізіолого-гігієнічної характеристики робочого місця працівника згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 року № 528 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2332»
«Щодо неможливості стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі запровадження тимчасової адміністрації у банку та початку процедури його ліквідації Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2424»
«Щодо неможливості стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі запровадження тимчасової адміністрації у банку та початку процедури його ліквідації Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2424»
«Щодо неможливості стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі запровадження тимчасової адміністрації у банку та початку процедури його ліквідації Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2424»
«Юрисдикція спору за позовом фізичної особи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди Спір за позовом фізичної особи до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я від нещасного випадку на виробництві, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, якщо така вимога не заявлена з одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правий спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1497»
«Щодо вирішення питання чи є самовільне використання працівником відпустки, відгулів, вихід на пенсію без попередження власника прогулом Невихід на роботу у зв’язку з самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, вихід на пенсію без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2364»
«Юрисдикція спору за позовом директора департаменту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Спір за позовом директора Департаменту ресурсного забезпечення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, який є державним службовцем, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з його поновленням на займаній посаді підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1502»
«Щодо належних підстав для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України є або фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки, або стійке порушення функцій організму, визнання працівника інвалідом та наявність протипоказань щодо продовження ним трудової діяльності, підтверджені довідкою медико-соціальної експертної комісії Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2322»
«Пропущення строку звернення до суду за захистом трудових прав як підстава для відмови у задоволенні позову Пропущення строку звернення до суду з позовом за захистом трудових прав є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2445»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?