«Щодо визначення міжнародної підсудності та застосовного права у трудових спорах з іноземним роботодавцем У спорі про відшкодування шкоди здоров'ю, завданої під час виконання роботи за трудовим договором з іноземним роботодавцем, суд України зобов'язаний спочатку встановити наявність підстав…»
«Відсутність землевпорядної документації зі встановленням меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення…»
«Щодо права на пред’явлення позову про відібрання дитини Мати (батько) має право на пред’явлення позову про відібрання дитини і у разі, коли один з батьків самочинно без згоди іншого змінив її місце проживання до ухвалення рішення про визначення місця проживання (на підставі статті 162 СК України за…»
«Щодо презумпції спільності майна подружжя стосовно будинку, збудованого до шлюбу, але введеного в експлуатацію та зареєстрованого в період шлюбу Самі лише факти введення новозбудованого житлового будинку в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього під час шлюбу не є достатніми…»
«Щодо відповідальності туроператора перед споживачем за невиконання договору на туристичне обслуговування, укладеного через посередників Правовідносини з надання туристичних послуг виникають безпосередньо між туристом і туроператором, незалежно від того, чи укладався договір на туристичне…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Про майновий характер вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та пропорційний розподіл судових витрат Вимога про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки має майновий характер, оскільки спрямована на реалізацію можливості отримати кошти для задоволення…»
«Щодо поділу іпотечного майна між подружжям Перебування майна в іпотеці не перешкоджає його поділу між подружжям у судовому порядку та визнанню права власності на частку кожного з подружжя, оскільки такий поділ не є розпорядженням предметом іпотеки і не припиняє дії іпотечного договору. Особа, яка…»
«Щодо повторного стягнення моральної шкоди за ті самі обставини після її відшкодування ЄСПЛ Реалізація права на відшкодування моральної шкоди за певне правопорушення виключає повторне стягнення такої компенсації за ті самі обставини, якщо інше не встановлено законом або договором. Відшкодування…»
«Збереження майна в натурі як передумова його витребування Витребування майна можливе лише щодо об'єкта, який зберігся в натурі та перебуває у незаконному володінні відповідача. У разі видозміни, переробки або знищення майна віндикаційний позов не підлягає задоволенню, а захист права власності…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Відсутність письмової згоди наймача на вселення осіб до квартири як ознака самоправного вселення в житлове приміщення Відсутність письмової згоди наймача на вселення осіб до квартири не свідчить про їхнє самоправне вселення в житлове приміщення, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що наймач висловлював таку згоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7790»
«Збільшення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди під час розгляду справи по суті шляхом прийняття відповідної заяви Збільшення позовних вимог потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди під час розгляду справи по суті шляхом прийняття відповідної заяви ґрунтується на вимогах закону, оскільки КПК не обмежує потерпілого у зміні цивільного позову, в тому числі й збільшенні його розміру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7268»
«Щодо презумпції належності виконання обов’язку боржником, передбаченої ч. 3 ст. 545 ЦК України У частині третій статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що не зважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України. Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належність виконання боржником свого обов'язку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5462»
«Про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 1991 рік Не можливо встановити факт постійного проживання заявника на території України станом на 1991 рік на підставі доказів, які не містять інформації щодо такого проживання саме стосовно особи, яка безпосередньо звернулася із заявою про встановлення такого факту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5614»
«Про відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення прав співвласників щодо володіння та користування житлом Перешкоджання вселенню співвласників у житло всупереч рішенню суду про вселення є порушенням прав володіння та користування таких співвласників і свідчить про наявність підстав для відшкодування їм завданої таким порушенням моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6239»
«Факт відсутності реєстрації за позивачем речових прав на спірну земельну ділянку як підстава для відмови у її витребуванні від відповідача на підставі статті 388 ЦК України Факт відсутності реєстрації за позивачем речових прав на спірну земельну ділянку не може бути підставою для відмови у її витребуванні від відповідача на користь позивача на підставі статті 388 ЦК України, оскільки державна реєстрація не є способом набуття права власності, вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4979»
«Порядок зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника (ст. 117 КЗпП України) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку зменшення суми відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника, визначивши, що суд, керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/28»
«Щодо права особи на компенсацію моральної шкоди і збитків, завданих тривалим розслідуванням факту заподіяння їй майнової шкоди, без необхідності встановлення неправомірності дій або бездіяльності посадових осіб слідчих органів рішенням суду в іншій справі Стосовно права, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція), позитивні обов’язки держави згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме: у матеріальному аспекті держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов`язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов`язки); у процесуальному аспекті, хоча стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов`язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2012 року у справі «Котов проти Росії», заява № 54522/00). Факт того, що станом на час розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому позивач був визнаний потерпілим, триває і у суду немає відомостей про те, що держава провела об`єктивне та незалежне ефективне розслідування випадку заподіяння майнової шкоди позивачу (позитивний процесуальний обов`язок) свідчить про право позивача відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження. Тому безпідставним є посилання судів першої та апеляційної інстанцій на обов'язкову наявність неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб державних органів, встановлених рішенням суду в іншій справі, як необхідної підстави для відшкодування завданих особі збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4974»
«Щодо присудження одному з подружжя грошової компенсації вартості його частки у спільному майні у порядку поділу спільного майна подружжя Один із подружжя, який хоче припинити не право власності іншого з подружжя у спільному майні, а своє право на частку в майні, має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення його права власності на спірне майно. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання за відповідачем права власності на спільне майно та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності не передбачає обов`язкове внесення на депозит суду суми компенсації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4952»
«Касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині визначення розміру судових витрат Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду щодо можливості оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині визначення розміру судових витрат, визначивши, що якщо касаційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині розподілу судових витрат після її перегляду в апеляційному порядку, то ця касаційна скарга є скаргою на ухвалу про закриття провадження у справі, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5737»
«Щодо стягнення кредитної заборгованості за платіжною карткою на підставі приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Верховний Суд підтвердив висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), згідно з яким витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Водночас, цей висновок не застосовується у випадку, якщо від відповідача не надходило заперечень щодо непогодження між сторонами наданих банком Умов та Правил, а в матеріалах справи є підписана позичальником довідка про умови кредитування, яка містить інформацію про базову місячну процентну ставку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4962»
«Обставини, які підлягають дослідженню судом при вирішенні питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду Вирішуючи питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалася особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4964»
«Щодо ефективного способу захисту права особи на спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства Позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, якщо відповідна земельна ділянка була надана спадкодавцю в постійне користування для ведення селянських (фермерських) господарств, є неефективним способом захисту прав спадкоємця. Право постійного користування зазначеною земельною ділянкою входить до складу спадщини та може бути успадкованим, якщо спадкодавець до своєї смерті не створив (зареєстрував) селянське (фермерське) господарство, та лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4898»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?