«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Повноваження Міністерства освіти і науки України щодо встановлення обсягу державного замовлення за певними спеціальностями Міністерство освіти і науки України, як головний орган в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, як представник замовника - держави, має право встановлювати обсяг державного замовлення та визначати, чи доцільно проводити державне замовлення за заочною формою навчання на певну спеціальність, виходячи саме з інтересів державної політики та вимог держави у якості підготовки фахівців саме за певною спеціальністю, виходячи зі специфіки такого навчання та його фінансування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12019»
«Правова природа щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України Щорічна разова грошова виплата до Дня незалежності України не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості,шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів. Така щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Порівнюючи редакції частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ до внесення змін Законом № 2983-ІХ та після цього, можна простежити, що як разова грошова виплата до Дня Незалежності України, так і разова грошова допомога до 5 травня є щорічними; мають разовий характер; поширюються на певне коло осіб (осіб з інвалідністю внаслідок війни). Зазначені соціальні допомоги виплачуються щорічно особам з інвалідністю внаслідок війни за рахунок коштів Державного бюджету України та є обов`язковими для виплати відповідному колу осіб. Отже, запроваджена Законом № 2983-ІХ разова грошова виплата до Дня Незалежності України за своїм змістом та ознаками (щорічна періодичність; разовий характер; обов`язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалася особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом № 2983-ІХ відповідних змін до частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12165 Щодо повноважень Верховної Ради України делегувати Кабінету Міністрів України право визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни Оскільки щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, до Дня Незалежності України, встановлена законом і конкретно не визначена в Конституції України як складова права на соціальний захист, в умовах воєнного стану Верховна Рада України має право змінювати порядок та розмір такої виплати шляхом зменшення, а також делегувати повноваження щодо визначення її розміру Кабінету Міністрів України в межах бюджетних призначень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12166 Законність зменшення соціальних виплат в умовах воєнного стану В умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викликане об`єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України. Дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII не призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу № 1. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12327»
«Щодо призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу та неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію. У разі незаконного призупинення дії трудового договору обов’язок з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладається на роботодавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12388»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?