«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Рукописний підпис як належне підписання апеляційної скарги Рукописний підпис у тексті апеляційної скарги, який дає змогу ідентифікувати особу, що її подає, є належним виконанням вимог частини ч. 3 ст. 356 ЦПК України щодо підписання процесуального документа. Наявність такого підпису виключає…»
«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги,…»
«Про обов'язок надсилання учасникам справи копії судового рішення, які не були присутні під час його проголошення Оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов’язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їх, у разі якщо сторони не…»
«Про відсутність підстав для переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, не реалізованого спадкодавцем за життя Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано…»
«Про умови залишення адміністративного позову без розгляду у разі повторної неявки позивача Залишення позову без розгляду згідно з ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе лише за умови встановлення судом у сукупності всіх передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності) Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої…»
«Щодо неприпустимості застосування річного преклюзивного строку на апеляційне оскарження до судових рішень, ухвалених до запровадження цієї норми в процесуальне законодавство Норма про преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження, запроваджена після ухвалення рішення суду першої інстанції, не…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді Представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5542»
«Визначення розміру судового збору при зверненні до господарського суду із заявами з майновими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство У разі звернення до господарського суду із заявами з майновими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство судовий збір справляється у розмірі, визначеному підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону як за подання заяв у майнових спорах, стороною яких є боржник, а не згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону як за подання позовних заяв з майновими та немайновими вимогами, за якими відкриваються справи окремого позовного провадження Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5671»
«Про відсутність у Фонду соціального страхування України обов`язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення) Фонд соціального страхування України має обов`язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення. Такі публічно-правові відносини виникають між Фондом соціального страхування та роботодавцем. При цьому, Фонд не має будь-яких обов`язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9640»
«Про ознаки акта індивідуальної дії суб’єкта владних повноважень, який може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві Предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути рішення суб’єкта владних повноважень, яке на підставі статті 4 КАС України приймається у формі нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії. При цьому, не є актом індивідуальної дії у розумінні цієї статті та не підлягає оскарженню документ, який приймався суб’єктом владних повноважень не з метою реалізації положень нормативного акта, а на виконання виконавчо-розпорядчих функцій, якщо такий документ не визначає обов`язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для особи, а також не є обов`язковим для виконання без прийняття іншого рішення суб’єкта владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2772»
«Юрисдикція спору щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, ініційованого у суді в період з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції суду у спорах щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, визначивши, що спір про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, ініційований у суді в період з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/544 Юрисдикція спору щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, ініційованого у суді до 30 квітня 2016 року та після 15 грудня 2017 року Спори про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, розгляд яких ініційований до 30 квітня 2016 року та після 15 грудня 2017 року, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/545»
«Спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним Невключення кредиторських вимог до передавального акта не змінює та не припиняє права вимагати виконання судових рішень та зобов'язань за договорами, а отже, спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і осно воположних свобод. Ефективним способом захисту в цьому випадку є звернення позивача із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог позивача, стосовно яких прийнято судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов'язань, за якими рішення не приймалися). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6302»
«Про відсутність права на звернення до суду у об’єкта державного архітектурно-будівельного нагляду Департамент архітектури та містобудування, як об’єкт державного архітектурно-будівельного нагляду, не наділений компетенцією звертатись до суду з позовом до органу, уповноваженого функціями державного архітектурно-будівельного нагляду при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій щодо скасування акту індивідуальної дії, який стосується третьої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4771»
«Можливість надання судового захисту за позовною вимогою про зобов’язання укласти договір у поданій редакції з посиланням на статтю 187 ГК України Якщо позивач просить суд зобов’язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини — про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1207»
«Про видачу медичному закладу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики З метою гарантування якісного медичного обслуговування та створення належних умов для захисту права особи на охорону здоров`я Міністерство охорони здоров’я України як державний орган, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, зобов’язане вживати усіх заходів для недопущення отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики тими закладами, які не відповідають вимогам щодо матеріально-технічного оснащення, кваліфікації працівників та ін., визначених у Ліцензійних умовах, зокрема, шляхом перевірки достовірності даних, що містяться у поданих для одержання ліцензії документах. Невжиття таких заходів Міністерством охорони здоров’я України у момент видачі ліцензії є підставою для визнання дій щодо видачі ліцензії протиправними. Подання суб’єктом господарювання недостовірних даних у документах, долучених до заяви про отримання ліцензії, є підставою для відмови у наданні такої ліцензії, а видана на підставі таких документів ліцензія підлягає анулюванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3005»
«Відсутність підстав для обмеження права на оскарження судового рішення (ч. 2 ст. 392 КПК не приведено у відповідність до Конституції України) Неприведення законодавцем ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність з рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 не є підставою для обмеження права на оскарження судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1231»
«Відсутність підстав для апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА Ухвала слідчого судді про передачу в управління майна, на яке накладено арешт, АРМА, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Арешт майна та його передача на зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні, у тому числі в управління АРМА, мають різні підстави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/499»
«Строк вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Положеннями ст. 49 ГПК України окремо визначено строк вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, яким згідно з ч. 1 цієї статті є строк «до закінчення підготовчого провадження» або «до початку першого судового засідання», якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Саме лише пред'явлення третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, позову до третьої особи без самостійних вимог та одночасно до сторони у справі не може бути підставою для повернення такого позову без надання відповідної оцінки вимогам заявника, визначення того, чи вони охоплюються предметом спору, що вже виник між сторонами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2463»
«Про виявлення, при з`ясуванні статусу позивача, ознак «потерпілого» від порушення законного інтересу Ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу: а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов; б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обгрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності; в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду); г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням. Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів. Встановлення за наслідками судового розгляду обставин, що свідчать про відсутність у позивача матеріально-правової заінтересованості, є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5952»
«Наслідок проведення документальної позапланової перевірки до моменту визнання врученим наказ на її проведення У разі обрання податковим органом способу надіслання поштової кореспонденції та якщо поштова служба не може вручити відповідний документ платнику податків, то такий документ відповідно до абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученим у день, указаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6467»
«Про забезпечення захисту порушеного конституційного права на безпечне довкілля в контексті Орхуської конвенції Відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5961»
«Алгоритм набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство (кредитора) Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом. Тільки після цього така особа набуває статусу кредитора та має процесуальне право оскаржувати процесуальні документи у справі про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2498»
«Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство стосується прав та інтересів заставодержателя майна боржника, внаслідок чого він наділений, зокрема, процесуальними правом оскарження такої ухвали Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв'язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини першої статті 254 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1532 Сукупність умов для набуття статусу конкурсного кредитора з повним обсягом процесуальної дієздатності Особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: - подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду; - визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду – ухвалі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1533»
«Право спадкоємця, який прийняв у спадщину нерухоме майно, на його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України ще до його державної реєстрації У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/773»
«Щодо застосування судом стандарту доказування «вірогідності доказів» Згідно положень статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4503»
«Можливість розгляду в одному провадженні вимог про розірвання шлюбу і стягнення компенсації, передбаченої шлюбним договором у випадку розірвання шлюбу Одночасне заявлення вимог про розірвання шлюбу і стягнення компенсації, передбаченої шлюбним договором у випадку розірвання шлюбу, свідчить про наявність юридичного спору між сторонами та відповідає договірному способу захисту сімейних прав, що сторони передбачили у шлюбному договорі, а також статті 18 СК України, яка передбачає загальні способи захисту сімейних прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1493»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?