«Про вимоги до доказів для допуску особи до роботи без оформлення трудового договору Відповідальність за порушення законодавства про працю для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за…»
«Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення…»
«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі.…»
«Кваліфікація використання службового автомобіля не за призначенням як грубого порушення трудових обов'язків заступником керівника підприємства Використання заступником керівника державного підприємства службового автомобіля в особистих цілях з порушенням встановленого на підприємстві порядку…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Щодо правової природи протоколу перевірки як носія доказової інформації та неможливість його окремого оскарження Протокол (акт) перевірки, складений робочою групою органу управління за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності підпорядкованої установи, є лише носієм доказової…»
«Невиконання роботодавцем обов'язку інформувати працівника про вакансії не впливає на припинення строкового трудового договору Невиконання роботодавцем обов'язку, передбаченого частиною третьою статті 23 КЗпП України, щодо інформування працівника, який працює за строковим трудовим договором, про…»
«Про межі предмета позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері праці Позаплановий захід контролю, ініційований за зверненням фізичної особи, не обмежується перевіркою дотримання законодавства про працю виключно стосовно заявника. Така перевірка може охоплювати також питання, які…»
«Про гарантії збереження місця роботи для членів добровольчих формувань територіальної громади при звільненні за порушення умов контракту Гарантії збереження місця роботи, передбачені статтею 119 КЗпП України, не поширюються на звільнення працівника за порушення умов контракту, вчинені до набуття…»
«Відмова від укладання контракту художнім та артистичним персоналом державних та комунальних закладів культури як підстава для припинення безстрокового трудового договору Відмова від укладання контракту художнім та артистичним персоналом державних та комунальних закладів культури є підставою для припинення безстрокового трудового договору згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2058»
«Щодо застосування положень ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору Положення Цивільного кодексу України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2009»
«Про включення до строку попередження працівника про наступне звільнення часу його знаходження у відпустці або періоду його тимчасової непрацездатності Час знаходження працівника у відпустці або період його тимчасової непрацездатності не виключається зі строку попередження працівника про наступне звільнення у разі належного його повідомлення про це Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2291»
«Щодо строку розірвання трудового договору у разі подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення Подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення не є підставою для розірвання з ним трудового договору до закінчення обумовленого в статті 38 КЗпП України строку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2270»
«Щодо підстави звільнення непризначеного у встановленому законом порядку працівника, який виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору Працівник, що виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору та не був призначений у встановленому законом порядку на посаду директора, підлягає звільненню за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2050»
«Про виконання робіт підвищеної небезпеки виключно працівниками роботодавця, що отримав дозвіл на їх виконання Оскільки подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4999»
«Щодо повороту виконання рішення суду про стягнення заборгованості із заробітної плати При розгляді спору про виплату заборгованості із заробітної плати суд має встановити фактичні обставини щодо виплати позивачу заробітної плати та особу належного відповідача, який повинен був здійснити такі виплати. У справах щодо стягнення заборгованості із заробітної плати поворот виконання рішення суду не допускається, незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли воно базувалося на фальшованих документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2425»
«Щодо дотримання процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом, при звільненні з посади генерального директора ТОВ у зв’язку з припиненням його повноважень Звільнення з посади генерального директора ТОВ за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України має бути проведено з дотриманням процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом. Крім того, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2388»
«Про відмінність цивільно-правового договору від трудового договору Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. Таким чином, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2264»
«Про розмежування цивільно-правових і трудових відносин Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5020»
«Про ознаку трудового договору Відсутність у договорі конкретно визначеного виду роботи та кінцевого результату її виконання — ознака трудового договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2682 Про відмінність цивільно-правового і трудового договорів про надання послуг Відносини, які виникають з цивільно-правового договору про надання послуг не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та виконавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4696»
«Формулювання причин звільнення на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України ( на підставах, передбачених контрактом) Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини – невиконання чи неналежне виконання обов'язків, передбачених контрактом, – не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/18 Дисциплінарна відповідальність у випадку невиконання працівником обов`язків, які не обумовлені трудовим договором Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1241»
«Щодо застосування положень ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору Положення Цивільного кодексу України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2009»
«Щодо поширення на працівника-сумісника всіх гарантій працівника, передбачених КЗпП України На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП України, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв'язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2391»
«Щодо відсутності обов’язку роботодавця інформувати раніше звільненого на підставі частини першої статті 40 КЗпП України працівника про зміни у штатному розписі Законодавством не передбачено обов’язку роботодавця інформувати раніше звільненого на підставі частини першої статті 40 КЗпП України працівника про зміни у штатному розписі, оскільки після звільнення між колишнім роботодавцем та працівником трудові правовідносини припиняються Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2016»
«Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду як підстава для звільнення у зв’язку з прогулом без поважних причин Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду, неознайомлення його з цим наказом унеможливлює звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2340 Випадки, у яких роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації Роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації лише у двох випадках: якщо профспілковий орган у встановлений законом строк не повідомив про прийняте рішення у письмовій формі або у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2397 Щодо розміру моральної шкоди, спричиненої порушенням прав у сфері трудових відносин Моральна шкода, спричинена порушенням прав у сфері трудових відносин, підлягає відшкодуванню у розмірі, який є необхідним та достатнім з огляду на принципи розумності і справедливості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2443»
«Обставини, які необхідно з’ясувати суду при розгляді спорів щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін При розгляді спорів щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України) суди повинні з’ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2027»
«Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення за відсутності домовленості про припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2028»
«Юрисдикція спору щодо стягнення заробітної плати, який виник до порушення провадження у справі про банкрутство Право заявити вимоги у межах справи про банкрутство виникає у кредитора (футболіста) з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство і такі вимоги, з урахуванням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Разом з тим, трудовий спір, що виник до порушення провадження у справі про банкрутство, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Судові рішення, ухвалі в такій справі до початку процедури банкрутства, що набрали законної сили, не можуть бути скасовані з підстав порушення правил предметної юрисдикції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1421»
«Щодо неможливості стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у разі запровадження тимчасової адміністрації у банку та початку процедури його ліквідації Запровадження тимчасової адміністрації у банку та початок процедури його ліквідації унеможливлюють стягнення з банку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2424»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?