«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Про порядок поновлення на посаді в новоствореному органі У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду,…»
«Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими…»
«Відсутність підстав для звільнення працівника у разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України У разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження…»
«Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення…»
«Відсутність торгового агента на роботі не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП Відсутність торгового агента на роботі, підтверджена відповідними актами, не є достовірним свідченням прогулу відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, оскільки посадовою інструкцією не передбачено обов’язку такого працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці через характер виконуваної роботи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2344»
«Поширення гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП України, на громадян України, призваних на строкову військову службу під час особливого періоду Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, визначивши, що громадяни України, призвані на строкову військову службу під час особливого періоду, користувалися гарантіями щодо збереження місця роботи та середньомісячного заробітку, передбаченими статтею 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та статтею 119 КЗпП України. Навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов’язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/438 Темпоральні межі дії особливого періоду в розумінні ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов’язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/923»
«Атмосфера, при якій має проходити щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них обов`язків і завдань Щорічна оцінка має здійснюватися в атмосфері довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності. Враховуючи наявність конфліктної ситуації, яка склалась між позивачем та посадовими особами відповідачів, а також не проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на думку позивача, тверджень щодо неналежного виконання ним службових обов`язків (відсутність без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення), - відповідачем не забезпечено атмосфери довіри і справедливості, на засадах законності, прозорості, гласності, об`єктивності, неупередженості, рівноправності при проведенні щорічної оцінки позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9399 Систематичне порушення трудової дисципліни, як підстава для розірвання трудового договору Для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він учинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, і щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Під час вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд зобов`язаний перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ окремо в установленому законом порядку. Лише правомірно накладені стягнення можуть ураховуватись і бути підставою для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9415»
«Щодо неможливості одночасного стягнення середнього заробітку за статтею 117 КЗпП України і за статтею 235 КЗпП України Одночасне стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України є подвійною відповідальністю для роботодавця та не співмірне з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2416»
«Поширення гарантій, передбачених ст. 119 КЗпП України, на працівників, що вступили на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці Звільнення працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв’язку зі вступом на військову службу за контрактом під час виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, є незаконним, оскільки у цьому випадку на працівника поширюються гарантії, передбачені законодавством, а саме: зберігаються місце роботи та посада Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2436»
«Про виправлення записів у трудовій книжці у разі визнання у судовому порядку протиправним та скасування наказу про звільнення особи Відповідно до пункту 2.10 Порядку ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності додатково вноситься запис про недійсність запису, який неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Отже, у разі визнання протиправним та скасування наказу про звільнення особи, власником або уповноваженим ним органом вносяться відповідні відомості до трудової книжки, у зв`язку з чим відсутня необхідність зобов`язання суб`єкта владних повноважень в судовому порядку здійснити такі дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9420»
«Визначення моменту, коли вважається закінченим виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2393»
«Застосування статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору за подання до господарських судів заяв (скарг) Не підлягає стягненню судовий збір з вимог щодо індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Пільга, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5672»
«Про звільнення з публічної служби за процедурою очищення влади (люстрації) Застосовані люстраційним законодавством заходи не можуть вважатися заходами юридичної відповідальності, оскільки не є санкцію за конкретне протиправне діяння. Їхня мета полягала у відновленні довіри до органів державної влади, а не притягненні до відповідальності відповідних посадових осіб. Заходи такої суворості як звільнення з посади із забороною займати посаду на 10 років не можуть застосовуватись до державних службовців лише через те, що вони залишились на своїх посадах державної служби після обрання нового глави держави, без аналізу індивідуальної поведінки таких осіб та встановлення зв'язку із узурпацію влади, підривом основ національної безпеки і оборони України або протиправного порушення прав і свобод людини. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 05.06.2019 у справі № 826/7019/16, про те, що перебування більше року на посаді/посадах, які зазначені в частині першій статті 3 Закон України від 16.09.2014 № 1682-VII «Про очищення влади», передбачає безумовне застосування заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону №1682-VII, оскільки при вирішенні цієї категорії справ застосуванню підлягають положення статті 8 Конвенції, тлумачення якої надано у справі «Полях та інші проти України». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2325»
«Щодо поширення гарантії про обов’язкове отримання роботодавцем попередньої згоди первинної профспілкової організації на звільнення працівника у випадку його звільнення у зв’язку із відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці Передбачена частиною третьою статті 252 КЗпП України й частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» гарантія про обов’язкове отримання роботодавцем попередньої згоди виборного органу, а також вищого виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, який є членом виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації, розповсюджується, зокрема, на випадки його звільнення у зв’язку із відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2395»
«Щодо обов’язку роботодавця при звільненні працівника у зв’язку зі скороченням штату запропонувати йому всі вакансії, що відповідають вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку працівник може виконувати При звільненні працівника у зв’язку зі скороченням штату роботодавець зобов’язаний йому запропонувати всі вакансії, що відповідають вимогам посади чи роботи за відповідною професією чи спеціальністю, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2317»
«Що за своєю правовою природою означає роз'яснення судового рішення та процесуальні вимоги до нього Роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7274»
«Юрисдикція спору щодо оскарження розпорядження голови органу місцевого самоврядування про звільнення з посади керівника комунального підприємства та поновлення на роботі Спір щодо оскарження розпорядження голови органу місцевого самоврядування про звільнення з посади керівника комунального підприємства та поновлення на роботі підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1524»
«Щодо питання чи може видання художнього твору науково-педагогічним працівником незалежно від його змісту визнаватися аморальним проступком та підставою для звільнення Видання художнього твору науково-педагогічним працівником незалежно від його змісту та індивідуального сприйняття цього твору іншими особами не може визнаватися аморальним проступком, а отже, не може бути підставою для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2381»
«Щодо підстав розірвання трудового договору згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України Підставою для розірвання трудового договору згідно пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді. Якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов`язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом. Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов`язків через недостатню кваліфікацію. На особу, яка є виконуючим обов`язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13412»
«Щодо відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні працівника Звернення звільненого працівника до суду з позовом про стягнення належних виплат вважається пред'явленням вимоги про розрахунок. Відповідальність роботодавця за затримку розрахунку настає після отримання судової вимоги та невиплати належних сум. Час затримки обчислюється з моменту отримання відповідачем копії позовної заяви до фактичної виплати. Тягар доведення відсутності вини покладається на роботодавця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13506»
«Про порядок звільнення прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури Спеціальним законом не врегульовано порядок звільнення прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Отже, їх звільнення відбувається на загальних підставах визначених в КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3925»
«Про відсутність підстав вважати посаду вакантною з дня прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі на такій посаді З моменту прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі його посада не може вважатися вакантною, і у роботодавця не має правових підстав для оголошення конкурсу на заміщення такої посади. Роботодавець добровільно і негайно повинен виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі шляхом видачі відповідного наказу відразу після оголошення рішення суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3913»
«Щодо визначення кола осіб, які підлягають звільненню за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України До кола осіб, які підлягають звільненню за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, належать працівники, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, одержують їх під звіт Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2374»
«Щодо строку розірвання трудового договору у разі подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення Подання працівником заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення конкретної дати звільнення не є підставою для розірвання з ним трудового договору до закінчення обумовленого в статті 38 КЗпП України строку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2270»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?