«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
Стаття 235 КЗпП України: судова практика Верховного Суду
Стаття 235. Поновлення на роботі, зміна формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи
Правові позиції Верховного Суду
«Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення. Джерело: База правових…»
«Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього…»
«Неможливість кваліфікації невиконання трудових обов'язків як прогулу при звільненні працівника на дистанційній роботі Невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків під час дистанційної роботи не може кваліфікуватися як прогул за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України,…»
«Застосування статті 236 КЗпП, у випадку затримки виконання рішення про поновлення на роботі, не залежить від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку Інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут…»
«Щодо вимог до зазначення підстави звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України При звільненні працівника на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України (підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені іншими законами), яка є бланкетною нормою, роботодавець зобов'язаний…»
«Заборона виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час перебування на лікуванні Наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є окремими актами індивідуальної дії, які відрізняються за своєю суттю, правовою природою та правовими…»
«Рішення суду про поновлення особи на роботі/посаді підлягають негайному виконанню Приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному…»
«Про порядок поновлення на посаді в новоствореному органі У разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду,…»
«Про звільнення працівника у період тимчасової непрацездатності, за наявності на те законних підстав Пряма заборона на звільнення у період тимчасової непрацездатності, закріплена у частині третій статті 40 КЗпП, є самостійною гарантією, яку не варто ототожнювати з підставами звільнення. Іншими…»
«Відсутність підстав для звільнення працівника у разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України У разі невизначення роботодавцем місця роботи відповідно до ст. 29 КЗпП України не може бути поставлено в провину працівнику відсутність на робочому місці, місцезнаходження…»
«Про умови зарахування військовослужбовця СБУ у розпорядження першого заступника Голови СБУ Передумовою зарахування військовослужбовця Служби безпеки України у розпорядження першого заступника Голови Служби безпеки України є одна із визначених умов: у разі скорочення штатів або проведення…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 235
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 711/8138/18
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення загальних зборів товариства про поновлення на посаді голови правління, яке прийняте на виконання рішення суду у трудовому спорі Позовні вимоги щодо оскарження рішення загальних зборів товариства про поновлення на посаді голови правління, яке прийняте на виконання рішення суду у трудовому спорі, обґрунтовані порушенням трудових прав, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1242 Можливість визначення умови про припинення трудових відносин у рішенні уповноваженого органу товариства про поновлення на роботі Рішення уповноваженого органу товариства про поновлення на роботі має відповідати резолютивній частині судового рішення, на виконання якого приймається та не може одночасно містити умову про припинення трудових відносин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1243»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/6968/16
«Про неможливість звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подання яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4065»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 310/2284/17
«Щодо підстави звільнення непризначеного у встановленому законом порядку працівника, який виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору Працівник, що виконував обов’язки директора державного підприємства на умовах строкового трудового договору та не був призначений у встановленому законом порядку на посаду директора, підлягає звільненню за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2050»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 369/10046/18
«Щодо строку для вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже строк пред’явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується тримісячним строком, передбаченим статтею 233 КЗпП України ОП КЦС ВС відступила від висновку КЦС ВС щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 25 липня 2018 року у справі №761/22614/16-ц (провадження № 61-8620св18). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2423»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 522/13736/15
«Щодо застосування строків звернення до суду при стягненні середнього заробітку за затримку виконання рішення про поновлення на роботі За змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу ) , а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду п озовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13496»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 2а-4555/08/1570
«Умови звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП Аналіз пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України дає підстави для висновку, що передумовою звільнення за цією нормою є виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, які перешкоджають продовженню даної роботи та відсутність можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Таким чином, звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України можливе у разі вжиття роботодавцем всіх заходів щодо переведення працівника на іншу посаду шляхом запропонування йому всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням його фаху, кваліфікації та досвіду трудової діяльності. При цьому, передумовою для згоди або відмови працівника на переведення на іншу посаду є відповідне запропонування такої вакантної посади роботодавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9396»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 711/7311/16-ц
«Щодо дотримання процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом, при звільненні з посади генерального директора ТОВ у зв’язку з припиненням його повноважень Звільнення з посади генерального директора ТОВ за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України має бути проведено з дотриманням процедури звільнення та умов, передбачених трудовим контрактом. Крім того, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2388»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 452/970/17
«Формулювання причин звільнення на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України ( на підставах, передбачених контрактом) Звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини – невиконання чи неналежне виконання обов'язків, передбачених контрактом, – не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/18 Дисциплінарна відповідальність у випадку невиконання працівником обов`язків, які не обумовлені трудовим договором Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1241»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 572/2429/15ц
«Щодо відсутності підстав для зменшення розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2417»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 489/1609/17
«З’ясування поважності причин відсутності працівника на роботі як визначальний фактор законності звільнення працівника за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з’ясування поважності причин його відсутності на роботі. Невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2336»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 813/2091/16
«Про підстави для звільнення працівника згідно пункту першого частини першої статті 88 Закону № 889-VIII та положень статті 40 Кодексу законів про працю України У розумінні приписів пункту першого частини першої статті 88 Закону № 889-VIII та положень статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення працівника допускається лише після надання роботодавцем пропозицій щодо всіх наявних вакансій на які може претендувати працівник та у разі відмови працівника від запропонованих посад. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3922»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 216/7189/14-ц
«Щодо відсутності у роботодавця права розірвати трудовий договір з інших підстав, у разі його незгоди звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України У разі незгоди роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3167»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 461/605/18
«Щодо вирішення питання чи є тривалий характер порушення трудових обов’язків підставою для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України Якщо порушення трудових обов’язків носить тривалий, а не разовий характер, зокрема неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, це не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2369»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 522/9763/17
«Обставини, які необхідно враховувати при вирішенні питання про можливість укладення строкового трудового договору Вирішуючи питання про можливість укладення строкового трудового договору, необхідно враховувати: 1) характер виконуваної роботи, який передбачає можливість встановлення трудових відносин на невизначений строк; 2) умови виконання роботи, які мають бути такими, що обмежуються певним періодом чи обсягом роботи; 3) інтереси працівника; 4) чи такий договір прямо визначений у законодавчих актах як строковий; 5) дотримання вимог, передбачених частиною другою статті 39-1 Кодексу законів про працю України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2014»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 569/7860/16-ц
«Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду як підстава для звільнення у зв’язку з прогулом без поважних причин Відсутність на роботі працівника через необізнаність про винесення роботодавцем наказу про поновлення на роботі за рішенням суду, неознайомлення його з цим наказом унеможливлює звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2340 Випадки, у яких роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації Роботодавцю надається право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації лише у двох випадках: якщо профспілковий орган у встановлений законом строк не повідомив про прийняте рішення у письмовій формі або у випадку відсутності обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2397 Щодо розміру моральної шкоди, спричиненої порушенням прав у сфері трудових відносин Моральна шкода, спричинена порушенням прав у сфері трудових відносин, підлягає відшкодуванню у розмірі, який є необхідним та достатнім з огляду на принципи розумності і справедливості Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2443»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 487/5015/16-ц
«Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення за відсутності домовленості про припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України Згода роботодавця задовольнити прохання працівника про звільнення не означає, що трудовий договір може бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, якщо сторони не досягли домовленості про припинення трудового договору саме з цієї підстави (за угодою сторін) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2028»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 490/53/17
«Щодо непоширення на посадових осіб медичної установи (юридичної особи публічного права) обмеження щодо прямого підпорядкування близьких осіб Обмеження щодо прямого підпорядкування близьких осіб не поширюються на посадових осіб юридичних осіб публічного права, а тому сам факт наявності між такими посадовими особами родинних стосунків та факт їх роботи в одній установі в умовах прямого підпорядкування не є порушенням вимог антикорупційного законодавства. У Законі України «Про запобігання корупції» відсутні обмеження щодо прямого підпорядкування завідувача відділенням медичної установи та лікаря-терапевта цього відділення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2385»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2-1011/11
«Застосування статті 625 ЦК України до трудових правовідносин Стаття 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство. Велика Палата Верховного Суду не відступала від висловленого у зазначеній постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 іншого висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3972»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 808/928/16
«Про обчислення розміру середнього заробітку поліцейського за час вимушеного прогулу Обчислення розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу здійснюється за формулою, за якою обрахуванню підлягає сума заробітку за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 24.04.2018 у справі № 826/5355/16, про те, що спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин є Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, за яким грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1697»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 320/7065/17
«Щодо вирішення питання чи може припущення власника (без вчинення працівником винних дій) бути підставою для виявлення недовіри до працівника Звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення працівником винних дій. Втрата довір’я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов’язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас припущення власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовіри до працівника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2372»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?