«Процесуальне правонаступництво контролюючого органу Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення як…»
«Про виконання судових рішень як елемент судового захисту Установлена статтею 129-1 Конституції України обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення…»
«Щодо відсутності субсидіарної відповідальності військової адміністрації за зобов’язаннями комунального підприємства Військова адміністрація як орган, що тимчасово виконує повноваження місцевої ради, не несе субсидіарної відповідальності за грошовими зобов’язаннями комунального підприємства.…»
«Поновлення виконавчого провадження для перерахування добровільно внесених боржником коштів стягувачу Добровільне внесення боржником коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця з метою виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є підставою для…»
«Щодо неможливості зобов'язання державного виконавця виконувати законодавчо визначені функції Належним способом захисту прав сторони виконавчого провадження є оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, а не зобов’язання виконавця виконати рішення суду, оскільки такий обов’язок уже…»
«Про випадок коли сума виконавчого збору не стягується У разі скасування рішення суду, що підлягає виконанню, чи визнанні судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, після завершення виконавчого провадження у зв’язку з поверненням виконавчого документу стягувачу за його заявою та…»
«Про алгоритм визначення судом чи правильно було притягнуто боржника до адміністративної відповідальності за невиконання рішення суду Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на…»
«Незворотність правонаступництва при реорганізації юридичної особи у виконавчому провадженні Правонаступництво юридичної особи настає лише при її припиненні шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Скасування учасником рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання…»
«Про стягнення основної винагороди приватним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження Винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди разом із постановою про відкриття виконавчого провадження є обов'язком, а не правом приватного виконавця, що…»
«Про повноваження державного виконавця під час примусового виконання рішення Державний виконавець не наділений повноваженнями перевірки факту оскарження постанови про накладення штрафу (виконавчого документу) в судовому порядку на момент пред'явлення такого до примусового виконання. Обов'язок…»
«Щодо застосування ст. 625 ЦК України до грошових вимог, можливість примусового стягнення яких за судовим рішенням остаточно втрачена Зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущене і в поновленні такого…»
«Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не…»
«Про неможливість перегляду судового рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України Рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, не підлягає примусову виконанню, а тому, у розумінні пункту 1 частини п’ятої статті 361 КАС України, не може переглядатися за виключними обставинами. Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, уже встановленої остаточним судовим рішенням у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8793»
«Про оскарження абзацу першого пункту 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті щодо визначення кола осіб, які мають право доставляти або надсилати до банків постанови про зняття арешту з коштів Спірні положення абзацу першого пункту 9.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не визначають порядку і способу виконання судових рішень, а лише встановлюють порядок доставки/надіслання таких судових рішень для їх подальшого виконання. Їх прийняття обумовлено уникненням ситуацій надсилання до банків постанов про арешт коштів органами (особами), які не мають повноважень на такі дії, підроблення або заміни документів виконавчого провадження, які є обов`язковими, безпідставної відмови банків приймати до виконання такі документи. Отже, спірні положення абзацу першого пункту 9.11 Інструкції не порушують принципу рівності сторін кримінального провадження і не звужують визначені статтею 131-2 Конституції України та статтею 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9118»
«Ефективні способи захисту порушеного права власності на нерухоме майно, яке було реалізовано на електронних торгах. Дія мораторію на відчуження державного майна Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу. Якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане майно, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі--продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Мораторій на відчуження державного майна, запроваджений Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не розповсюджується на випадки примусового виконання рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами. Однак цей виняток не охоплює випадки примусового виконання будь-якого іншого рішення суду, бо під час такого виконання діє передбачена Законом заборона. Тому після проведення публічних торгів на виконання іншого рішення суду, ніж щодо виплати заробітної плати й інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами, наступне перерахування отриманих від реалізації обмеженого в обороті майна коштів на погашення саме заборгованості за такими виплатами не легалізує ці торги Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9784 Оцінка судом добросовісності набувача майна, зокрема придбаного на публічних торгах, при вирішенні питання про можливість його витребування Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна, а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону. Якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14683»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?